Десятки тисяч дронів, БТРи Patria і тиск на Росію: як Латвія допомагає Україні
Десятки тисяч дронів, БТРи Patria і тиск на Росію: як Латвія допомагає Україні

Десятки тисяч дронів, БТРи Patria і тиск на Росію: як Латвія допомагає Україні

Латвія стала першою країною Балтії, яка у 2024 році уклала двосторонню безпекову угоду з Україною – Угоду між Україною та Латвійською Республікою про довгострокову підтримку та безпекові зобов’язання.

Ця угода, підписана 11 квітня 2024 року, стала дев'ятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами "Групи семи" (G7).

24 Канал продовжує серію матеріалів про безпекові угоди з Україною. Яку допомогу та в яких обсягах Україна отримала за рік від Латвії – читайте в матеріалі.

Загалом станом на 11 квітня 2025 року Україна уклала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, які підписані на 10 років і передбачають надання Україні військової підтримки, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових, гуманітарну підтримку, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Детальніше про підсумки року безпекової угоди з Латвією – читайте на сайті Центру Дністрянського.

Які зобов’язання взяла на себе Латвія в межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди з Латвією передбачають комплексну двосторонню співпрацю за 10 пунктами:

  • Надання Україні озброєння і військової техніки.
  • Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
  • Використання заморожених російських активів для підтримки України.
  • Навчання і тренування українських військових.
  • Санкції проти Росії та її прибічників.
  • Невійськова безпека і цивільний захист.
  • Розмінування українських територій.
  • Підтримка енергетичної інфраструктури.
  • Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
  • Притягнення Росії до відповідальності.

У межах угоди Латвія зобов'язалась щорічно спрямовувати 0,25% свого ВВП на військову підтримку України у 2024 – 2026 роках, зокрема 112 мільйонів євро у 2024 році. Військова допомога Україні передбачає також двосторонню співпрацю в ОПК і проведення навчань для українських військовослужбовців у рамках місії ЄС EUMAM.

Як і в яких обсягах Латвія підтримувала Україну за рік

Протягом року імплементації угоди Латвія забезпечила стале виконання всіх взятих на себе зобов’язань.

  • Військова підтримка

Протягом 2024 року Латвія спрямувала понад 0,25% ВВП на військову підтримку України, забезпечивши Україну озброєнням і військовою технікою вартістю близько 170 мільйонів євро.

Загалом за 3 роки повномасштабного вторгнення Росії Латвія інвестувала 540 мільйонів євро у військову допомогу Україні та виділила майже 1% свого ВВП на посилення обороноздатності України.

Латвія продемонструвала світове лідерство в посиленні безпілотних спроможностей України шляхом започаткування спільно з Великою Британією в лютому 2024 року Коаліції дронів.

За рік діяльності Коаліція за лідерства цих двох країн і внесків загалом 17 країн-учасниць акумулювала 1,8 мільярда євро на виробництво ударних і розвідувальних БпЛА для України. Латвія протягом 2024 року спрямувала 20 мільйонів євро на потреби Коаліції дронів і надіслала Україні майже 5 000 ударних і розвідувальних безпілотників.

Латвія також дозволила використовувати все надане Україні озброєння, зокрема ударні безпілотники, для завдання ударів по території Росії.

Окрім значного зміцнення безпілотних спроможностей України, Латвія долучилась до надання Україні бронетехніки та ППО. Восени 2024 року Латвія анонсувала надання Україні 42 БТРів Patria 6×6 вітчизняного виробництва в першій половині 2025 року.

Десятки тисяч дронів, БТРи Patria і тиск на Росію: як Латвія допомагає Україні - Фото 1
Бронетранспортери ХА-180 морської піхоти України, грудень, 2022 / Фото АрміяІнформ

Перші бронетранспортери з цієї партії вже прибули до України. Додатково на початку осені 2024 року Латвія передала Україні 9 гусеничних бойових машин розвідки CVR(T) британського виробництва. А наприкінці весни 2024 року Латвія для посилення ППО України передала партію зенітних систем NBS.

Бронетранспортери Patria в дії: дивіться відео

Ще однією колективною ініціативою, окрім Коаліції дронів, до якої долучилась Латвія у 2024 році, стала "чеська ініціатива" із закупівлі 800 тисяч артилерійських боєприпасів для України. Так, у травні Латвія спрямувала 10 мільйонів євро на закупівлю 3 тисяч 155-мм артилерійських снарядів для України в межах цієї ініціативи.

  • Співпраця в ОПК

Взаємодія між ОПК України та Латвії протягом року імплементації безпекової угоди була тісно пов’язана із військовою допомогою, яку Латвія надала Україні.

Так, з інвестицій на суму 20 мільйонів євро щорічно, які Латвія виділила на діяльність Коаліції дронів у 2024 та 2025 роках, щонайменше 10 мільйонів євро Латвія кожного року спрямовувала на виробництво БпЛА для України латвійськими оборонними компаніями. Завдяки цьому Україна протягом 2024 року отримала 5000 дронів латвійського виробництва. А протягом першої половини 2025 року дві латвійські оборонні компанії, назви яких Міністерство оборони Латвії не розголошує, забезпечать виробництво для України 12 000 дронів вартістю 17 мільйонів євро.

Додатково до цих внесків на початку березня 2025 року Латвія оголосила про виділення 10 мільйонів євро в українську оборонну промисловість для виробництва БпЛА.

Іншою сферою співпраці в ОПК стало посилення бронетанкових спроможностей України. У травні 2024 року фінський оборонний концерн Patria відкрив завод із виробництва бронетехніки на території Латвії. Саме цей завод забезпечує виробництво 42 БТРів Patria 6x6, які Латвія зобов’язалась передати Україні в межах військової допомоги у 2025 році.

  • Використання заморожених російських активів для підтримки України

Латвія приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Наприкінці жовтня ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.

Станом на 11 квітня 2025 року Україна отримала вже 3 транші від ЄС на суму 5 мільярдів євро в межах програми ERA.

Окрім залученості до колективних ініціатив ЄС, Латвія на початку 2024 року заморозила деякі російські активи у своїй юрисдикції, зокрема шляхом конфіскації Будинку Москви та його активів. Отримані кошти Латвія зобов’язалась спрямувати на підтримку України.

  • Навчання і тренування українських військових

З початку повномасштабного вторгнення Росії Латвія забезпечила стабільну базову та спеціалізовану підготовку українських військовослужбовців на своїй території. Зокрема, країна проводить тренування для снайперів, саперів, інженерів, офіцерів, командного складу та інструкторів для ЗСУ за стандартами НАТО. А з літа 2024 року Латвія розпочала програму підготовки українських операторів БпЛА, доповнивши цією підтримкою свій значний внесок до Коаліції дронів.

Загалом із 2022 року до кінця 2024 року понад 4000 українських військових пройшли навчання на латвійських полігонах, а протягом 2025 року Латвія планує підготувати ще 4000 українських військовослужбовців.

Латвія також долучилась до двох колективних механізмів із підготовки українських військовослужбовців. Одним із них стала місія ЄС EUMAM Ukraine, країни-учасниці якої, зокрема і Латвія, підготували понад 75 000 українських військових до виконання різних бойових завдань за 3 роки повномасштабної війни Росії проти України.

Другою колективною ініціативою, до якої Латвія долучилась на початку 2025 року, стала підготовка "Нордично-Балтійської бригади" ЗСУ чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, яку спільними зусиллями повністю підготують і забезпечать необхідним обладнанням Латвія, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Естонія та Литва.

Санкції проти Росії та її прибічників

Оскільки Латвія є країною-членкинею ЄС, вона посилювала санкційний тиск на Росію та її прибічників у межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу.

За рік імплементації безпекової угоди ЄС оголосив 3 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор Росії, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

Особливо ефективними стали 2-й і 3-й пакети санкцій ЄС за цей рік, або ж 15-й і 16-й пакети санкцій ЄС загалом, у межах яких під санкції потрапили 126 суден тіньового флоту РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, цивільна російська авіакомпанія, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, 13 регіональних банків, які сприяють роботі російської фінансової та банківської систем, 53 торговельних суб‘єктів, які посилюють ОПК РФ, зокрема в Китаї, Індії, ОАЕ, Сінгапурі та Узбекистані.

Латвія не лише приєдналась до комплексних пакетів санкцій ЄС проти Росії та її прибічників, а й регулярно закликала до посилення санкційного тиску на агресора.

Так, наприкінці лютого 2024 року Латвія стала першою країною ЄС, яка заборонила імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі. Вже за місяць – у березні – Латвія спільно з Литвою, Естонією, Польщею та Чехією закликала Європейську комісію заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі до Європейського Союзу, адже прибуток від експорту зерна до ЄС допомагає Росії фінансувати війну проти України.

Окрім цього, протягом року імплементації угоди Латвія декілька разів оскаржувала рішення ЄС щодо зняття санкцій із росіян, зокрема з російських олігархів Пьотра Авена та Міхаіла Фрідмана, які підтримали російську агресію проти України.

Латвія також активно перешкоджає спробам обходу санкцій проти Росії. У грудні 2024 року один із районних судів Латвії засудив головного редактора пропагандистського порталу "Sputnik Латвія" до двох років позбавлення волі за порушення санкцій ЄС, зокрема за надання інформаційних послуг російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня".

  • Невійськова безпека і цивільний захист

Латвія приєдналась до IT-коаліції, яка протягом 2024 року акумулювала 482 мільйони євро на підтримку Міноборони та ЗСУ у сфері зв’язку та кібербезпеки.

Як країна-учасниця Коаліції Латвія навесні 2024 року передала Україні комунікаційне обладнання вартістю 100 тисяч євро для покращення зв’язку на лінії фронту. А восени Україна отримала від Латвії близько 1000 комп’ютерів, майже 300 моніторів та іншу техніку для зміцнення кіберспроможностей основних урядових установ.

Наприкінці літа Латвія та Україна також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо кібербезпеки, який покликаний налагодити обмін інформацією щодо можливих кіберзагроз, зокрема, з боку Росії.
Розмінування українських територій

  • Протягом року імплементації безпекової угоди Латвія підтримувала розмінування українських територій у межах Коаліції з розмінування.
  • За 2024 рік 22 країни-учасниці Коаліції, серед яких і Латвія, акумулювали понад 50 мільйонів євро на розмінування, а також передали Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень та 330 міношукачів.
  • А в лютому 2025 року Коаліція з розмінування анонсувала виділення 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року, із яких 130 мільйонів євро країни-учасниці спрямують на ці потреби у 2025 році.

Для прискорення гуманітарного розмінування України Латвія в жовтні 2024 року виділила додаткові 270 тисяч євро міжнародній організації HALO Trust, фахівці якої розміновують українські прифронтові та деокуповані території.

  • Підтримка енергетичної інфраструктури

З початку повномасштабної війни Росії проти України Латвія передала Україні понад 70 трансформаторів різної потужності, а також спецтехніку та обладнання для відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури внаслідок російських ударів.

Щонайменше 32 дизельні генератори в межах цієї підтримки отримали заклади освіти Чернігівської області, а частину енергетичного обладнання вартістю 100 тисяч євро отримало АТ "Чернігівобленерго", адже Латвія активно долучається до відновлення громад Чернігівщини.

Окрім цього, наприкінці квітня 2024 року Україна отримала від Латвії високовольтний трансформатор потужністю 250 МВА, який раніше використовували на Ризькій ГЕС, компресор стисненого повітря GR110 і 60 тонн трансформаторного мастила.

А під час масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури, навесні та влітку 2024 року, Україна отримала від Латвії та ще 13 держав-партнерів 184 вантажі гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання загальною вагою 2,4 тисячі тонн.

  • Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

За 3 роки повномасштабної війни Росії проти України Латвія спрямувала майже 100 мільйонів євро на гуманітарну та макрофінансову допомогу Україні.

Одним із пріоритетних напрямків гуманітарної взаємодії між Україною та Латвією стало відновлення Чернігівської області, на яке у 2024 році Латвія виділила понад 5 мільйонів євро.

Завдяки латвійській фінансовій підтримці влітку та восени 2024 року на Чернігівщині вдалось відновити Талалаївський ліцей, який постраждав від ворожих обстрілів, а також обласну дитячу лікарню. Раніше Латвія також долучилась до відновлення Киїнського дошкільного навчального закладу та Старобілоуського ліцею на Чернігівщині.

А в червні 2024 року Латвія забезпечила Чернігівську регіональну дитячу лікарню медичним обладнанням вартістю 345 тисяч євро, зокрема 36 установками для штучної вентиляції легень.

Додатково в липні Латвія виділила ще 100 тисяч євро на реконструкцію українських медичних закладів і забезпечення їх необхідним медичним обладнанням. Частина цих коштів була спрямована на підтримку київської дитячої лікарні "Охматдит", яка серйозно постраждала внаслідок удару Росії.

Для підтримки української системи охорони здоров’я Латвія також приєдналась до програми медичної евакуації Medevac, яка забезпечує лікування постраждалих від війни українців у провідних клініках Європи. Так, за 3 роки повномасштабного вторгнення Росії Латвія прийняла 545 українських військовослужбовців на лікування та реабілітацію у латвійських медичних закладах.

  • Притягнення Росії до відповідальності

З 2022 року Латвія стала однією з країн, які відіграють важливу роль для притягнення Росії до відповідальності за протиправні дії проти України.

У жовтні 2022 року Латвія, Литва та Естонія опублікували спільну заяву, в якій закликали ЄС разом з іншими міжнародними партнерами допомогти Україні створити спеціальний трибунал проти керівництва Росії. Перше засідання Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відбулось майже за 6 місяців – у березні 2023 року.

У межах цієї Коаліції наприкінці березня 2025 року країни-учасниці, серед яких і Латвія, завершили розробку трьох проєктів документів, необхідних для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, зокрема проєкту статуту спеціального трибуналу. Наступними кроками будуть політичне опрацювання цих документів і їх передача Раді Європи для безпосереднього запуску трибуналу.

Окрім цього, Латвія активно долучалась до діяльності Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, завдяки якій у 2024 році Україна повернула додому майже 600 депортованих Росією дітей.

Також Латвія спільно з 6 іншими країнами увійшла до Міжнародної групи з розслідування воєнних злочинів і злочину геноциду РФ в Україні (JIT), яка розпочала свою діяльність у березні 2022 року і продовжуватиме її щонайменше до 2026 року. А в березні 2025 року Ризький міський суд засудив громадянина Латвії до 5 років позбавлення волі за участь у війні проти України на боці Росії.

Тож Латвія демонструє лідерство в прагненні забезпечити справедливе покарання для російських воєнних злочинців за агресію проти України.

Теги по теме
НАТО
Источник материала
loader
loader