Птах, що молиться. Підтримайте його

Жити в Україні – це не лише намагатися пристосуватися до воєнних умов, повітряних тривог, безсонних ночей. Це ще й витримати тиск нервово виснаженого суспільства, яке усе своє невдоволення висловлює на адресу того, хто найбільше на виду у певний момент.

Цьогоріч на «Євробаченні-2025» Україну представлятиме гурт Ziferblat із піснею Bird of Pray (Птах, що молиться). Хейту, ненависті, негативу на групу вилили стільки, що годі це витримати, навіть якщо ти просто спостерігач.

Сподіваюсь, хлопці не мають часу заходити у коментарі і читати ці слова «підтримки» від співвітчизників… Я не голосувала за Ziferblat під час Нацвідбору, бо, як на мене, сильнішим був виступ іншого артиста. Але коли з переможцем визначилися є два шляхи поведінки: або не слідкувати, не реагувати на подальші дії групи, бо ж це не твої фаворити і хай собі працюють у своєму ритмі; або ж підтримувати, бо тепер вони не Даня, Валя, Федя, вони – Україна.

Так. Вони представляють нас із вами. Тонкі, цікаві, самозанурені мрійники, які роками намагалися потрапити на конкурс своєї мрії. Вони шукали себе, шлях до мети, писали музику, епатували, але діяли.

Дісталося хлопцям і за костюми Івана Фролова. А у цього одягу є своя концепція (погугліть, є опис) і я впевнена, що на самому шоу ми побачимо ще несподівані елементи, бо Фролов – це талант. І він вміє дивувати. І якщо ви любите порівнювати – то подивіться одяг інших учасників «Євробачення». Наші на їхньому тлі – сама скромність і вишуканість. Зрештою, ці сценічні костюми мають підкреслити образ пташки-молільниці. Це костюми артистів, а не депутатів Верховної Ради «есесер», чи голови колгоспу. Усьому свій час і своє місце.

Сьогодні 13 травня Ziferblat виступатиме під номером 5. Початок півфіналу «Євробачення» о 22 годині. Я бажаю хлопцям успіху, сили духу, радості творення і, звісно, виходу у фінал.

Якщо ви живете поза Україною – ви можете за них голосувати. В Україні ж ми просто можемо і маємо бути солідарними зі своїми. Не обрізати їм крила. Розуміти покоління, яке виросло і сформувалося у кризах і 11-літній війні.

Ми повинні берегти одне одного, підтримувати, лайкати, писати слова підбадьорення у соцмережах під час трансляції. Це наша спільна сила. Не слухайте голоси, які намагаються українців розʼєднати. Про шляхетну благодійну мету, яку гурт поставив собі, не нагадуватиму – ви ж усе знаєте і без мене.

До зустрічі на вечірньому ефірі тим, хто дивитиметься.