Інфляція в Україні: як війна вплинула на ціни, життя та побут людей

Війна в Україні спричинила глибокі економічні потрясіння, серед яких стрімке зростання інфляції, що досягла піку 2022 року на рівні понад 26%.

Руйнування інфраструктури, порушення логістичних ланцюгів і девальвація гривні призвели до значного здорожчання товарів першої необхідності, що особливо вдарило по малозабезпечених верствах населення.

Ці зміни змусили українців переглянути свої споживчі звички, а державу — впроваджувати заходи для стримування цінового тиску.

Вплив війни на економіку України.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року економіка країни зазнала глибокої трансформації.

Руйнування інфраструктури, втрата частини територій, скорочення виробництва, криза на енергетичному ринку, порушення логістичних ланцюгів — усе це спричинило масштабні економічні втрати.

Крім того, мільйони українців були змушені покинути свої домівки, що суттєво вплинуло на внутрішній ринок праці, споживчий попит і бюджетні витрати.

Одним із ключових викликів для економіки стала необхідність підтримки обороноздатності.

Війна потребує великих ресурсів, що призвело до зміщення пріоритетів державного фінансування, зростання дефіциту бюджету та збільшення залежності від міжнародної допомоги.

Інфляція як головний економічний виклик.

На тлі війни інфляція стала головним фактором економічного тиску на населення та бізнес.

Через порушення ланцюгів постачання, подорожчання енергоносіїв, скорочення пропозиції товарів та ослаблення гривні, інфляція вийшла з-під контролю.

Зростання цін було стрімким, особливо в перший рік вторгнення.

Як зазначив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, 2022 року інфляція сягнула 26% через емісію 400 мільярдів гривень, що призвело до знецінення доходів населення, особливо пенсіонерів та бюджетників.

Зростання цін і втрата купівельної спроможності.

Найбільш відчутне зростання цін спостерігалося на товари першої необхідності — продукти харчування, ліки, пальне.

Це особливо боляче вдарило по малозабезпечених верствах населення та пенсіонерах.

Одночасно зі зростанням витрат знижувалися доходи населення, що призвело до зниження купівельної спроможності.

Як інфляція змінила повсякденне життя українців.

Українці змушені були переглядати свої звички.

Багато родин:.

почали економити на непродуктових витратах (відпочинок, одяг, розваги);.

перейшли на дешевші аналоги товарів;.

активніше використовували фінансові інструменти — купівлю валюти, інвестиції в золото, банківські депозити, щоб зберегти заощадження.

Реакція бізнесу на інфляційний тиск.

Бізнес також зазнав значного навантаження: зросли витрати на енергоресурси, логістику, сировину.

Особливо складно було малим і середнім підприємствам.

Щоб зменшити інфляційний тиск, Національний банк України підвищив облікову ставку, запровадив валютні інтервенції, а уряд — державне регулювання цін на критично важливі товари.

Динаміка інфляції у 2022–2024 роках.

Для кращого розуміння масштабів змін, подаємо ключові показники інфляційної динаміки.

Це дозволить наочно простежити тенденції та порівняти їх упродовж 2022–2024 років:.

2022 року інфляція сягнула піку через паніку, руйнування інфраструктури й девальвацію гривні.

2023-го ситуація частково стабілізувалася, але вже 2024-го темпи зростання цін знову прискорились.

У Національному банку зазначають, що «інфляція досягла піку в жовтні 2022 року на рівні 26,6% у річному вимірі, після чого поступово почала знижуватися завдяки стабілізаційним заходам і зміцненню макрофінансової ситуації», — йдеться в щорічному Звіті про інфляцію НБУ за 2023 рік.

Приклади з аграрного сектору та ринку продуктів.

Продукти харчування зазнали значного подорожчання.

2022 року сирі продукти подорожчали на 41,6%.

Зокрема, фрукти подорожчали на 39,3%, овочі — на 25,3%.

2023-го ціни на продукти харчування зросли на 31,5% порівняно з попереднім роком.

Це спричинило зниження купівельної спроможності населення та змусило багатьох українців змінити свої споживчі звички.

Продавці овочів та м’яса також відчули вплив інфляції.

Ціни на картоплю зросли від 20 до 29 грн за кілограм, капуста подорожчала від 28-30 до 45 грн.

Через дефіцит української продукції на ринках з’явилися імпортні товари, що додатково вплинуло на ціни.

Зміна структури споживчого кошика.

Після початку війни структура споживчого кошика змінилася.

Українці почали витрачати більше на продукти харчування та пальне, відмовляючись від товарів та послуг не першої необхідності, таких як ресторани, одяг та відпочинок.

Це свідчить про адаптацію споживчих звичок до нових економічних умов.

Реальні доходи населення і безробіття.

Середня реальна заробітна плата в Україні 2022 року скоротилася на 17%, а рівень безробіття зріс до 28%.

Це призвело до зниження споживчих витрат на 20% та погіршення рівня життя населення.

Державні заходи стримування інфляції.

Уряд України запровадив мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги, що допомогло стримати інфляцію в цій сфері.

Однак, тарифи на електроенергію зросли від 1,44 до 2,64 грн за к.

Вт/год, що на 83,3% більше.

Описані заходи мали тимчасовий ефект і не змогли повністю компенсувати інфляційний тиск.

Динаміка інфляції у 2022–2024 роках та прогнози на майбутнє.

Хоча інфляція 2023 року знизилася до 5,1%, 2024-го вона знову зросла до 12%.

Це свідчить про те, що інфляційні ризики залишаються високими, і необхідні подальші заходи для стабілізації економіки та підтримки населення.

Для стабілізації ситуації потрібна комплексна політика, що включатиме фінансову підтримку населення, стимулювання економічного зростання та модернізацію інфраструктури.

Авторка: Анна Суховецька.