«Треба викорінювати цю звичку». Мовознавиця звернулася до україномовних громадян

Мовознавиця Ольга Васильєва розвіяла поширений міф про те, що слово «бавитися» є полонізмом, і закликала українців не шукати помилок там, де їх немає. Про це вона розповіла у рубриці «Главкома» «Мовне питання».

Васильєва відповіла на поширене питання, чи правильно казати «дитина грається», а не «дитина бавиться», та чи є «бавитися» полонізмом. Вона наголосила, що обидва слова є українськими і походять зі спільнословʼянської лексики.

«Звісно, «гратися» українське і є у Грінченка. Є там і «бавитися». Тобто це вже псевдополонізм», – пояснила мовознавиця. Вона додала, що обидва слова означають «проводити час у розвагах», про що свідчить наявність в українській мові таких споріднених слів, як «забава» і «забавлятися».

Ольга Васильєва підкреслила важливість викорінення звички виправляти одне правильне слово на інше правильне.

«Треба викорінювати звичку виправляти одне правильне слово на інше правильне», – наголосила мовознавиця.

Раніше філологиня Ольга Васильєва пояснила, що від жіночого імені «Олександра» в українській мові утворюються форми «Саня», «Санда», «Леся». А от від чоловічого імені є і «Санько», і «Сашко», і «Шурко», і «Лесь».

Також філологиня Ольга Васильєва у рубриці «Главкома» «Мовне питання» пояснила, чи є у слова «груди» однина та яке слово вживати на позначення однієї із грудей.

До слова, Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.