Усталость от Венгрии. Как Орбан избежал санкций от ЕС и почему шансы на его наказание выросли

27 травня у Брюсселі міністри усіх держав Євросоюзу обговорювали Угорщину.

До засідання Ради ЄС із загальних питань була прикута особлива увага через очікування, що режим Орбана покарають за відступ від європейських цінностей та демократичних стандартів.

Утім, дива не сталося.

Угорщину не лише не позбавили права голосу в Євросоюзі (цю мету, власне, у Раді ЄС і не ставили), а й навіть не спромоглися винести їй офіційне попередження – хоча для цього не була потрібна одностайність.

Варто зауважити, що Рада ЄС обговорює ситуацію з Угорщиною вже не вперше: це було восьме слухання в рамках процедури за статтею 7 Договору про Європейський Союз, ініційованої щодо Угорщини ще у вересні 2018 року.

І воно завершилося фактично нічим, як і сім попередніх слухань.

Але є і добра новина.

Засідання 27 травня – а насамперед процеси, які відбувалися у кулуарах зустрічі міністрів – дають надію на те, що ситуація може змінитися.

І вона вже змінювалася протягом останніх кількох днів та годин перед засіданням.

Кількість держав Європейського Союзу, готових публічно висловити невдоволення політикою прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, зростала буквально на очах, і зростання це зупинилося за крок до успіху лише через те, що у кількох державах, критично налаштованих до Орбана, ще тривають поствиборчі процеси.

Тому цілком імовірно, що наступне слухання з угорського питання, коли б воно не відбулося, може мати результат.

Що таке "Стаття 7" і як вона працює.

Спочатку дуже коротко про те, які санкції можуть бути застосовані до Угорщини.

У ЄС дійсно є механізм, що дозволяє позбавити уряд Орбана права голосу у Євросоюзі і таким чином припинити тенденцію останніх років, коли Будапешт ще на початку обговорення багатьох важливих ініціатив ЄС (щодо України і не тільки) застосовує вето, щоб потім "виторгувати" певні преференції чи гроші з євробюджету в обмін на зняття блокади.

Цей важіль Орбана працює лише у тих сферах, де у ЄС є вимога одностайності – а це передусім зовнішньополітичні питання.

Формально у ЄС є механізм, як забрати право вето в одного з членів.

Стаття 7 Договору про Європейський Союз передбачає можливість призупинення певних повноважень держави в ЄС, аж до позбавлення права голосу, якщо країна серйозно і тривалий час порушує засадничі європейські цінності – а це свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до людської гідності та до прав людини, включаючи тих, хто належить до меншин.

Угорщина напевно порушує ці цінності – але покарання щодо неї не є автоматичним.

Стаття 7 передбачає кілька стадій тиску на державу-порушницю.

Частина 1 цієї статті дозволяє Раді ЄС визначити, що існує "чіткий ризик серйозного порушення" цих засадничих цінностей державою-членом, і звернутися до неї з відповідним попередженням.

Цю процедуру запустили стосовно Угорщини за ініціативою Європарламенту майже сім років тому, 12 вересня 2018 року.

Згодом Європарламент неодноразово це підтверджував (авторка розповідала про це, зокрема, у статті "Угорщина – більше не демократія.

Але чи матиме це наслідки для Орбана?").

Загалом, стаття 7 (1) не несе для Орбана безпосередньої небезпеки, адже передбачає лише попередження, а не покарання.

Також Рада ЄС має право визначити певні рекомендації, про виконання яких Угорщині надалі потрібно було би регулярно звітувати – але знову ж таки, без автоматичного покарання.

Однак за минулі сім років Рада ЄС не спромоглася ухвалити й такого рішення.

До намірів зібрати голоси проти Угорщини Євросоюз підійшов зараз – але не дуже вдало (про причини цього – далі у статті).

Наступний крок – покарання порушника.

Ця процедура описана у другій частині статті 7 Договору ЄС.

Тут потрібне одностайне голосування, не враховуючи саму Угорщину.

Тож у разі, якщо 26 з 27 держав ЄС своїм голосуванням підтвердять "наявність серйозного та постійного порушення державою-членом" засадничих цінностей ЄС – це відкриває можливість для позбавлення Угорщини певних прав у ЄС, аж до права голосу.

Така "санкційна" процедура проти Угорщини активована не була, бо голосів на неї очевидно немає.

У разі, якщо станеться щось таке, що змусить усі інші столиці дати згоду на покарання Орбана, це можна буде зробити досить швидко, навіть без завершення "попереджувальної" процедури за статтею 7(1).

Але засідання 27 травня засвідчило: ЄС має проблеми зібрати навіть 21 голос за покарання Угорщини.

І питання тут зовсім не у бажанні інших урядів захистити Орбана.

Причина в тому, що частина членів ЄС не хоче створення прецеденту, який на певному історичному етапі може обернутися проти них самих.

Проте ситуація змінюється драматично швидко, і не на користь угорського уряду.

"Антиугорська коаліція" зростає на очах.

Ще напередодні засідання Ради ЄС дипломати та посадовці Євросоюзу у спілкуванні з журналістами на умовах анонімності визнавали: дива очікувати не варто, наразі немає голосів навіть на висловлення попередження уряду Віктора Орбана.

Тому формальне голосування навіть не було заплановане: міністри ЄС провели дискусію щодо ситуації в Угорщині, поставили гострі запитання представнику офіційного Будапешта, угорському міністру з питань ЄС Янушу Бока, зробили не менш гострі заяви, та й по тому.

Значно цікавішим є процес, який відбувався в кулуарах засідання, паралельно з його офіційною програмою.

Напередодні зустрічі міністрів Нідерланди ініціювали підписання державами-членами ЄС декларації щодо нових утисків прав спільноти ЛГБТ+ в Угорщині, в якій вони закликають Європейську комісію вжити жорстких заходів щодо Угорщини з цього приводу.

"Ми глибоко стурбовані нещодавніми законодавчими та конституційними поправками, що порушують фундаментальні права ЛГБТ+, які були прийняті угорським парламентом 18 березня та 14 квітня 2025 року слідом за іншими анти-ЛГБТ законами, вже прийнятими в попередні роки", – йдеться в тексті декларації.

Документ нагадує, що ці законодавчі зміни під приводом "захисту дітей" дозволяють накладати штрафи на учасників та організаторів щорічних прайдів та запроваджують інші обмеження прав людини.

"Ми стурбовані наслідками цих заходів для свободи вираження поглядів, права на мирні зібрання та права на приватне життя", – йдеться у документі.

"Ми закликаємо Угорщину переглянути ці заходи… і закликаємо Комісію якнайшвидше задіяти весь інструментарій верховенства права, що є в її розпорядженні, якщо ці заходи не будуть переглянуті відповідним чином", – каже міжурядова заява.

Хто погодився її підписати? Тут починається найцікавіше.

Менше ніж за добу кількість підписантів зросла з 14 до 20 країн, і це ще не кінець!.

Отже, на старті документ підписали 14 держав: Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Словенія, Фінляндія, Чехія та Швеція.

Потім до них доєдналися такі "важковаговики", як Німеччина та Франція.

Далі – Іспанія.

Таким чином, так звану "антиугорську декларацію" підтримали вже 20 держав.

А це – майже та кількість, яка необхідна для завершення щодо Угорщини процедури згідно зі статтею 7(1) Договору про Європейський Союз.

Достатньо одного голосу "за" – і поріг подолано.

"Непідписантів", окрім самої Угорщини, лише шість: Болгарія, Італія, Польща, Румунія, Словаччина та Хорватія, і серед них є держави, які цілком можуть підтримати покарання для Угорщини у майбутньому.

Це, зокрема, Польща, уряд якої є переконаним противником Угорщини.

Зараз Варшава утримується від голосування "за" лише через те, що у Польщі цієї неділі відбудеться другий тур президентських виборів, і для уряду краще не чіпати "токсичну" для виборців тематику ЛГБТ+, щоб не погіршити шанси провладного кандидата.

Також є підстави очікувати на голос Румунії після повного завершення поствиборчих процесів у цій країні.

Отже, крига скресла, процес пішов, і він видається невідворотним.

Терпіння до Орбана тане.

Останні тенденції зміни ставлення до Угорщини з боку найвпливовіших держав ЄС наочно продемонстрував новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

26 травня Мерц прямо заявив, що Німеччина розгляне можливість призупинення фінансування Угорщини – так само, як і Словаччини, яка також тяжіє до проявів неповаги до європейських цінностей.

"Завжди є можливість забрати в них європейські кошти… Якщо це буде необхідно, ми будемо діяти", – різко зауважив німецький канцлер, маючи на увазі ситуацію у Словаччині та Угорщині.

З подібною тезою виступив і міністр із питань Європи в МЗС Німеччини Гюнтер Крігбаум, який представляв офіційний Берлін на засіданні Ради ЄС в Брюсселі 27 травня.

Він констатував, що процедура статті 7 щодо Угорщини вже затягнулася "на досить тривалий час", і необхідно замислитися над тим, як дістатися суті.

Берлін, утім, дає Орбану шанс на виправлення.

Новий федеральний уряд спочатку намагатиметься провести прямі переговори з урядом Угорщини, "але ми також маємо сказати, що будь-яке терпіння має межі", сказав німецький міністр.

Єврокомісар з питань демократії Майкл Макграт підтвердив, що і у Єврокомісії серйозно занепокоєні ситуацією з верховенством права в Угорщині на тлі останніх дій уряду Орбана.

"У нас є серйозне занепокоєння щодо законопроєкту про прозорість, поданого до парламенту на початку цього місяця, і я знову підняв це питання на сьогоднішніх слуханнях.

Комісія вважає, що в разі ухвалення запропонований законопроєкт буде серйозним порушенням принципів і права ЄС, і минулого тижня я написав угорському уряду листа з проханням відкликати законопроєкт із законодавчого процесу", – розповів він журналістам після завершення засідання Ради ЄС 27 травня.

При цьому, за офіційною угорською риторикою, цей проєкт має за мету "боротьбу з українською пропагандою".

Більше про це – у статті "Український план Орбана".

"Якщо закон буде ухвалено, Комісія без вагань використає наявні в її розпорядженні інструменти, щоб забезпечити захист права ЄС", – пригрозив Угорщині Майкл Макграт.

"Хочу нагадати, що Комісія вже подала на Угорщину до суду за так званий закон про захист дітей.

Зараз справа перебуває на розгляді Суду ЄС", – додав єврокомісар.

Він поінформував, що слухання справи відбулося восени минулого року, а на початку червня очікується висновок щодо вказаного угорського закону.

Єврокомісар підкреслив, що процедура проти Угорщини за статтею 7 буде збережена, "доки питання, що її викликали, залишаються невирішеними", тож Рада ЄС ще повернеться до цього питання.

А ідея покарання уряду Віктора Орбана залишається у підвішеному стані, і, зважаючи на зростання "коаліції незгодних" вже до 20 держав, цілком можливо, що голосування принаймні за першу частину статті 7 може відбутися під час одного з наступних засідань Ради ЄС з загальних питань – і нарешті стати успішним.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі.