Науковці виявили загадковий об’єкт в нашій галактиці – випромінює сигнали кожні 44 хвилини

Про знахідку повідомили в пресрелізі австралійського Університету Кертіна, який входить до складу міжнародної наукової групи, що здійснила відкриття. Об’єкт, розташований на відстані близько 15 тисяч світлових років від Землі в межах Молочного Шляху, був виявлений завдяки радіотелескопу ASKAP, а його особливість полягає у випромінюванні сигналів не лише в радіодіапазоні, але й у рентгенівському, розповідає 24 Канал.

Незвичайний космічний сигнал отримав позначення ASKAP J1832-0911. Він проявляється у вигляді двохвилинних імпульсів, які повторюються кожні 44 хвилини. І хоч об’єкт спершу зафіксував австралійський телескоп, підтвердити його вдалося завдяки спостереженням рентгенівської обсерваторії Chandra, яка випадково вивчала той самий фрагмент неба саме в потрібний момент.

Подібні явища астрономи називають "довгоперіодичними радіотранзієнтами" (long-period radio transients або LPTs). Це новий клас космічних об’єктів, що випромінюють сигнали з чіткою періодичністю – в межах хвилин або годин. На відміну від пульсарів, які обертаються швидко і випромінюють мілісекундні імпульси, LPT-об’єкти мають надзвичайно повільний ритм.

Перші LPT були зафіксовані у 2022 році Міжнародним центром радіоастрономічних досліджень (ICRAR), який також долучився до нової роботи. Відтоді вчені виявили лише близько десяти подібних об’єктів, однак це – перший випадок, коли один із них був водночас зафіксований у рентгенівському діапазоні.

Як пояснив провідний автор дослідження, астроном Університету Кертіна та співробітник ICRAR Цзитен "Енді" Ван, такий збіг обставин був винятковим:

Це як знайти голку в стозі сіна. ASKAP має широку зону огляду нічного неба, а Chandra спостерігає лише його незначну частину. Нам дуже пощастило, що вона зафіксувала ту ж область саме тоді»

Попри нові дані, походження LPT залишається нез’ясованим. Спершу вчені припускали, що сигнали можуть надходити від магнетарів – нейтронних зір з надзвичайно сильними магнітними полями. Однак, враховуючи надзвичайно довгий період ASKAP J1832-0911, ця гіпотеза вже не здається переконливою.

Водночас дослідники сподіваються, що нове відкриття допоможе зрозуміти природу цих загадкових джерел сигналів. "Цей об’єкт не схожий ні на що з того, що ми бачили раніше", – наголосив Ван.

А тим часом представлено найточніший в історії симулятор Сонячної системи. Новітній симулятор Сонячної системи з відкритим кодом оброблятиме дані з обсерваторії імені Віри Рубін.