"Не знаю слова капитуляция": как Дональд Туск избежал отставки и готовится к реваншу

Тільки-но завершивши кампанію з виборів президента, Польща відразу перейшла до нової.

Перемога Кароля Навроцького суттєво збільшує шанси на реванш правої опозиції.

Проте прем’єр Дональд Туск здаватися не збирається.

Вотум довіри, отриманий його урядом, знімає питання дострокових парламентських виборів і дає нинішній коаліції час до осені 2027 року.

І уряд, і опозиція сподіваються, що час працюватиме на них.

Для уряду Дональда Туска отримана пауза є можливістю провести роботу над помилками та відновити довіру до свого уряду.

А для "ПіС" та президента Кароля Навроцького – послабити уряд численними вето від голови держави, а разом із тим – домовитися про співпрацю з ультраправою партією "Конфедерація".

Тож політична напруга у наших сусідів лише зростатиме.

Перевірка Туска.

Чи призведе перемога опозиційного кандидата на президентських виборах у Польщі до відставки уряду?.

Відразу після оголошення цих результатів представники партії "Право і справедливість" ("ПіС") почали говорити про необхідність відставки Туска та заміни нинішнього уряду на технічний.

Зокрема, за словами лідера "ПіС" Ярослава Качинського,.

поразка провладного кандидата стала "червоною карткою для уряду", після якої "уряд має піти".

"Ми пропонуємо таке рішення – технічний уряд, який буде, як і президент, позапартійним… Голову цього уряду потрібно обрати в переговорах з усіма, хто був би готовий підтримати такий проєкт", – додав Качинський.

Щоправда, таку точку зору не поділяють більшість поляків.

Зокрема, опитування SW Reserch показало, що проти дострокових виборів виступають 52,1% поляків, тоді як за них – лише 28,9%.

Трохи інші дані демонструє опитування від United Surveys – дострокову відставку уряду Туска підтримують 44,8% респондентів, проти – 43,3%.

У такій ситуації у прем’єра Дональда Туска просто не було вибору – вже у понеділок, 2 червня, він оголосив, що виносить на голосування Сейму питання про вотум довіри уряду.

Чи були у Туска гарантії, що коаліція не розвалиться та підтримає його уряд?.

Далеко не факт.

Попри те, що ніяких законодавчих підстав вимагати відставки уряду не існує, поразка на президентських виборах завдала істотного іміджевого удару по коаліції, а головне – суттєво посилила напругу між коаліційними партіями.

Апогеєм невизначеності стало опитування, яке запустила серед своїх партійців ПСЛ – одна з коаліційних партій.

Її керівництво хотіло дізнатися, як буде сприйнятий можливий вихід ПСЛ із чинної коаліції та вступ у нову, сформовану "ПіС" та ультраправою "Конфедерацією", за умови, що лідеру партії Владиславу Косіняку-Камишу запропонують посаду прем’єра.

Варто зазначити, що з усіх коаліційних партій ПСЛ є найбільш ідеологічно близькою до "ПіС".

А тому – часто сприймається як "найслабкіша ланка".

Втім, опитування показало, що 70% членів партії виступають проти такого сценарію, після чого питання, чи переживе уряд Туска вотум довіри, було фактично зняте.

Так і сталося.

11 червня за вотум довіри уряду Туска висловились 243 польські депутати – тобто всі 242 члени коаліції та єдиний позафракційний депутат Адам Гомола.

Це сам по собі дуже позитивний для коаліції результат, якій може свідчити, що внутрішню кризу вдалося подолати.

А це своєю чергою означає, що нинішній уряд має всі шанси пропрацювати ще два з половиною роки – до чергових парламентських виборів, які мають пройти восени 2027 року.

Останній шанс запобігти реваншу "ПіС".

"Я знаю смак перемоги і гіркоту поразки, але не знаю слова "капітуляція" – про це не може бути й мови", – заявив 11 червня у Сеймі Дональд Туск.

Він також відповів на пропозицію "ПіС" створити технічний уряд, запропонувавши їм стати "технічною опозицією".

"Виконавчу владу в Польщі має її уряд.

Результати президентських виборів жодним чином не послаблюють наш мандат.

Так само результати виборів не змінюють принципів політичної системи.

У нас попереду – два з половиною роки повної мобілізації", – резюмував прем’єр.

Втім, успішне голосування за вотум довіри уряду не означає, що коаліція вирішила всі проблеми.

А головне – відновила довіру своїх виборців.

Соціологічні опитування останніх тижнів фіксують дуже неприємну ситуацію – попри те, що "Громадянська коаліція" Дональда Туска залишається фаворитом симпатій поляків (за неї готові віддати голоси 32,3% виборців), інші партії, що входять до нинішньої коаліції, можуть не подолати прохідного бар’єра.

А відповідно – в ситуації, коли до Сейму пройдуть лише три політичні сили: політсила Туска, "ПіС" (28,3%) та "Конфедерація" (20,7%), коаліція може бути сформована альянсом двох останніх партій.

Дональд Туска має трохи більше двох років, щоб виправити ситуацію.

Перший крок на цьому шляху – переформатування уряду, заплановане на липень.

Анонсувавши "нові обличчя" в уряді, Туск відзначив, що оновлення уряду означатиме "не зміну назв, а передусім зміну структури".

Перезапуск уряду – ледь не останній шанс для чинної коаліції поборотися за можливість переобратися на виборах 2027 року.

Проте цьому заважатимуть щонайменше дві проблеми.

Перша – яка суттєво впливала на роботу нинішнього уряду і нікуди не поділася, полягає у строкатості коаліції.

А це означає, що навіть узгоджені реформи можуть бути заблоковані окремими коаліційними партіями.

Як це було з обіцяною напередодні виборів 2023 року декриміналізацією абортів – реалізувати цю обіцянку виявилося неможливо через демарш правих партій: ПСЛ та "Польща-2050".

Проте до цієї проблеми додалася ще одна.

Перемога на наступних виборах залежить від того, чи відновиться підтримка партій, які є коаліційними партнерами "Громадянської коаліції".

А відповідно – стиль керівництва Дональда Туска (як вважається, союзники Туска дізнаються про заплановані зміни в уряді не від прем’єра, а зі ЗМІ), який затьмарює собою інших членів уряду, потребує корекції.

Адже немає значення, чи посилиться його партія ще на декілька відсоткових пунктів, якщо ці голоси не дозволять проти до Сейму іншим коаліційним партіям, а відповідно – це відкриває двері до повернення до влади для "ПіС".

Виступаючи у Сеймі, Дональд Туск обіцяє продовжити розпочаті його урядом зміни.

Проте, як показали недавні президентські вибори, для електорату, який у 2023 році голосував за нинішню коаліцію, цього недостатньо.

Штаб реваншу.

"Прем’єр-міністр має бути готовий до того, що зустрінеться з сильним опором президентського палацу.

Протягом шестимісячної (виборчої.

– Ред.) кампанії я показав себе як людину, яка не боїться Дональда Туска", – заявив новообраний президент Польщі Кароль Навроцький.

Його інавгурація має відбутися 6 серпня.

Суто теоретично, ще можливий сценарій, за яким Верховний суд, розглянувши скарги щодо можливих фальсифікацій, скасує нинішні результати, давши старт повторним президентським виборам.

Проте такий сценарій виглядає занадто фантастично.

Навіть якщо будуть доведені окремі порушення, їхній масштаб все одно буде меншим, аніж розрив між учасниками другого туру.

Звичайно, доведені факти про порушення на користь Навроцького здатні послабити мандат новообраного президента, проте жоден серйозний політичний аналіз не передбачає можливості перевиборів.

Під час виборчої кампанії у "ПіС" давали зрозуміти, що їх не турбують заяви Навроцького, що суперечать позиції партії.

Адже, як там переконували, ключові посади в адміністрації нового президента займуть саме політики "ПіС", які гарантуватимуть "правильний" курс глави держави.

В цьому контексті важливим є перше призначення у Президентському палаці.

Тобто – у команді Навроцького.

Наразі офіційно оголошено лише одне призначення – керівником президентського кабінету стане Павел Шефернакер.

Проте набагато важливішою стала поки неофіційна інформація, оприлюднена ЗМІ, що керівником канцелярії президента має стати Пшемислав Чарнек, депутат від "ПіС" та ексголова Міністерства національної освіти.

Сам Чарнек наразі ані підтверджує, ані спростовує цю інформацію.

В системі "ПіС" Чарнек є політичним важковаговиком.

Його кандидатура, зокрема, всерйоз розглядалася при виборі Ярославом Качинським кандидата у президенти – і лише в останній момент вибір зупинився на Навроцькому (насамперед через те, що він є позапартійним і не має асоціюватися у виборців із правлінням "ПіС").

Тож його призначення на канцелярську роботу, навіть у Президентський палац, на перший виглядає як пониження.

Однак для України це призначення важливе через те, що.

Чарнек – один із найбільш антиукраїнських політиків "ПіС".

Він відзначився антиукраїнськими заявами і під час керівництва Міносвіти, а особливо коли до того керував Люблінським воєводством.

Щонайменше це означатиме, що голова президентської канцелярії не буде пом’якшувати критичні до України заяви нового президента.

Не менш важливий момент: напередодні парламентських виборів 2023 року Чарнек розглядався як потенційний претендент на посаду прем’єра у разі коаліції "ПіС" та "Конфедерації".

А отже, не виключено, що посада у Президентському палаці потрібна насамперед для того, щоб під егідою нового президента домовлятися про співпрацю між "ПіС" та "Конфедерацією" – як у питанні створення коаліції після виборів, так і в торпедуванні нинішнього уряду.

Адже попри вотум довіру Туску, у "ПіС" не втратили надію, що його уряд впаде достроково.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".