Що насправді бачать незрячі люди

Про те, як саме незрячі люди сприймають світ, які бувають типи порушень зору й як адаптуються до життя без зору, розповідає 24 Канал, посилаючись на дані MedicalNewsToday.

Якими бувають порушення зору

Зниження зору – це не завжди повна сліпота. Під цим поняттям ховаються різні стани: від легкого розмиття зображень до повної втрати світлосприйняття. Основні типи:

• порушення зору – будь-яке зниження здатності бачити, що впливає на повсякденне життя.
• знижений зір – людина бачить нечітко, має труднощі з нічним або боковим зором, не впізнає обличчя.
• повна сліпота – рідкісний стан, коли повністю відсутнє навіть сприйняття світла.

Зауважте. Ті, хто народився незрячим, не уявляють кольорів і не можуть описати свій досвід як "темряву" – для них це абстрактне поняття. Натомість ті, хто втратив зір у зрілому віці, можуть пам'ятати кольори та відтворювати їх у своїй уяві.

Чи сприймають незрячі світло та кольори

Близько 85% людей із серйозними порушеннями зору зберігають здатність до світлосприйняття. Вони можуть:

• визначити, чи в приміщенні світло;
• орієнтуватися в просторі, де є джерело світла;
• бачити яскраві, насичені кольори, що відбивають більше світла.

Однак деякі кольори, особливо пастельні або схожі між собою відтінки, важко розпізнаються. Люди з повною втратою зору кольорів не бачать, але якщо вони мали зір у минулому, можуть уявляти їх на слух.

До речі, кольорова сліпота (дальтонізм) – це окремий стан, за якого кольори сприймаються інакше, а не повністю відсутні. Найпоширеніший тип – червоно-зелений дальтонізм.