Фахівці на межі кількох спеціальностей — шлях, який обирає Уманський національний університет
Фахівці на межі кількох спеціальностей — шлях, який обирає Уманський національний університет

Фахівці на межі кількох спеціальностей — шлях, який обирає Уманський національний університет

Наказом МОН України від 2 червня 2025 р. Владилену Сокирську призначено в. о. ректора Уманського національного університету. Який шлях обирає ВНЗ з новим керівником, чим беруть абітурієнтів та чого очікувати після приєднання до нього Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини?

Ви нещодавно очолили університет, з яким багажем ви «взяли» цей ВНЗ?

— Університет представляє собою університетський комплекс, який станом на сьогодні включає сам Університет (має 6 факультетів) та 7 відокремлених структурних підрозділів (фахових коледжів) у Черкаській та Одеській областях. На 1 січня 2025 року освіту в університеті за всіма спеціальностями здобували 5408 студентів (здобувачів вищої освіти денної форми навчання — 4340 осіб, заочної форми навчання — 1068 осіб), а з урахуванням коледжів — 9773 студенти. За кількістю студентів Університет займає 47 місце серед 127 університетів, на які поширюється формула фінансування. Загальна частка здобувачів, які навчаються на місцях державного замовлення, складає близько 45% усього контингенту.

Наразі Університет готує здобувачів вищої освіти за 4 рівнями (молодший бакалавр, бакалавр, магістр та доктор філософії) з 21 спеціальності. Також є підготовка докторів наук, але це уже науковий рівень.

У 2024 році до Університету було зараховано на різні курси та форми навчання 1748 осіб, що є доволі непоганим показником, враховуючи складну демографічну ситуацію та військовий стан. Конкурс вступників на програми підготовки бакалаврів становив: на денну форму навчання 1,17 особи на місце, заочну форму навчання — 0,63 особи на місце. Зрозуміло, що в Університеті різні спеціальності користуються різним попитом. До прикладу, найбільший конкурс спостерігався на спеціальності: 201 Агрономія (2,13 особи на 1 ліцензійне місце), 202 Захист і карантин рослин і 122 Комп’ютерні науки (1,92 та 1,85 особи відповідно на 1 ліцензійне місце).

За деякими спеціальностями Університет за кількістю вступників займає перші місця по Україні:

  • 201 Агрономія (магістр) — 5 місце в Україні (за середнім балом вступників — 2 місце — 158,9);
  • 203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство (магістр) — 2 місце в Україні (за середнім балом вступників — 2 місце — 148,3);
  • 205 Лісове господарство (магістр) — 5 місце в Україні (за середнім балом вступників — 1 місце — 157,3);
  • •203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство (бакалавр) — 1 місце в Україні (за середнім балом вступників — 4 місце — 140,7).

Зараз триває вступна кампанія, чим ваш університет відрізняється від інших навчальних закладів, чим берете абітурієнтів?

— Університет систематично проводить профорієнтаційну роботу серед студентів загальноосвітніх шкіл, закладів професійної та передвищої фахової освіти. Традиційним уже є проведення Дня відкритих дверей навесні, коли протягом тижня Університет відвідали до 1500 потенційних абітурієнтів та їх батьків. Серед новаторських підходів до профорієнтаційної роботи є започаткування кампанії серед роботодавців «Вивчи собі фахівця». Наразі на ринку праці є величезний дефіцит кадрів, а тому Університет запрошує роботодавців приводити потенційних абітурієнтів, які будуть навчатися в Університеті, а й майбутньому стануть їх працівниками.

Які плани університету на майбутнє?

— Наразі найпершим завданням є реорганізація Університету шляхом приєднання до нього Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Ми свідомі, що таке приєднання вимагатиме переосмислення стратегії розвитку Університету з урахуванням його переходу до класичного. Водночас, є уже ті напрямки, які слід обовʼязково розвивати, враховуючи тренди в українській та світовій освіті. Це освіта дорослих, розвиток освітніх мікропрограм, цифровізація, використання в освітньому процесі ШІ, підвищення практичності через розширення дуальної освіти, комерціалізація наукових досліджень, диверсифікація фінансових ресурсів. Також Університет і надалі планує бути центром професійної та соціальної адаптації ветеранів війни (маємо значний досвід реалізації грантових програм у цій сфері, що фінансувалися Норвегією, США, Японією). Впевнені, що майбутня реорганізація підсилить наші сильні сторони, а притік нових думок та ідей відкриє нові можливості.

Таке об'єднання — виправданий крок?

— Сьогодні об'єднання двох університетів в Умані — це не лише стратегічно зважене, а й об'єктивно необхідне рішення. Заклади освіти всіх рівнів наразі стикаються з серйозними викликами: повномасштабне вторгнення рф, різка демографічна зміна, фінансові обмеження. Ми маємо усвідомлювати ці реалії й консолідувати зусилля задля гідної відповіді на них. У цьому контексті важливо подякувати державі та профільному міністерству за те, що, попри складну ситуацію, ухвалюються рішення не про закриття університетів у малих містах, а про створення на їх основі потужних регіональних центрів вищої освіти й науки.

Особливо хочу підкреслити: жоден викладач не втратить робочого місця. Усі студенти, магістранти та докторанти продовжать навчання за обраними програмами у повному обсязі. Випускники отримають дипломи вже Уманського національного університету — сучасного, конкурентоспроможного та авторитетного закладу вищої освіти. Переконана, що об'єднання університетів стане додатковою мотивацією для абітурієнтів обрати наш спільний потужний заклад, і вони точно не пошкодують про свій вибір.

Поділіться вашим баченням, які наразі необхідні реформи для вищої освіти загалом і аграрної зокрема?

— На мою думку, реформи вищої освіти слід зосередити у кількох напрямках:

  1. Автономія та відповідальність університетів. Необхідно розширити автономію університетів у прийнятті рішень щодо освітніх програм, фінансів, кадрової політики. Водночас, ця автономія має супроводжуватися підвищеною відповідальністю за результати діяльності, прозорістю та підзвітністю перед суспільством.
  2. Оновлення змісту освіти та методів викладання. Сучасна освіта повинна бути орієнтована на формування компетентностей, а не лише на передачу знань. Це передбачає: практичну спрямованість освіти; міждисциплінарність; цифрову трансформацію; критичне мислення та креативність.
  3. Фінансування та інвестиції. Ефективне функціонування системи вищої освіти неможливе без адекватного фінансування. Важливо створення сприятливих умов для залучення коштів від бізнесу, меценатів, міжнародних організацій, а також подальший розвиток системи грантів для наукових досліджень та освітніх проєктів.

Щодо аграрної освіти, то це:

  • Інтеграція з агробізнесом та наукою. Аграрна освіта має бути тісно пов'язана з реальними потребами агропромислового комплексу та передовими науковими розробками.
  • Модернізація матеріально-технічної бази. Сучасна аграрна освіта потребує відповідного оснащення: лабораторій, навчальних полігонів, демонстраційних ділянок, впровадження точного землеробства.
  • Розвиток нових спеціальностей та програм. Наприклад, наразі активно розвивається сфера агродронів. Університет уже має лабораторію агродронів і впроваджує ці технології в навчання.

Чи використовує університет якісь особливі методи навчання студентів?

— Сучасний агробізнес вимагає від фахівців не лише глибоких знань, а й розвинених м’яких навичок (Soft Skills). Розуміючи це, науково-педагогічні працівники нашого Університету постійно вдосконалюють методи навчання, орієнтуючись як на динамічні зміни у виробництві та науці, так і на актуальні запити ключових стейкхолдерів — роботодавців та здобувачів освіти.

Ми приділяємо особливу увагу використанню в освітньому процесі тих підходів, що спрямовані на формування у студентів навичок, критично важливих для успішної кар'єри в бізнесі. Також Університет, враховуючи досвід років пандемії ковіду та воєнний стан, розвиває дистанційну форму здобуття освіти.

Університет є учасником Консорціуму (6 українських університетів, 2 з Молдови, 1 з Німеччини, 1 з Іспанії, 1 з Італії), який реалізовує проєкт DEFEP (Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці). Термін реалізації - упродовж 2023−2026 рр. Загальна сума проєкту — 777 319 євро.

Що потрібно зробити, щоб сучасна освіта була близькою до реальності і дійсно допомагала студентам у роботі?

— Для цього необхідно впровадити комплексні зміни, що охоплюватимуть усі рівні та аспекти освітнього процесу. Це вимагає тісної співпраці між Університетом, бізнесом, державою та самими студентами. Ось ключові напрями, які Університет уже нині розвиває:

  • Регулярне проведення досліджень та опитувань роботодавців для виявлення актуальних та перспективних навичок і компетенцій, які затребувані на ринку. Це дозволяє Університету вносити зміни до освітніх програм виходячи з потреб бізнесу.
  • Дуальна освіта та практичні стажування. В Університеті широко практикується навчання з елементами дуальної освіти. При цьому у ньому залучені здобувачі різних спеціальностей: аграрних, технічних, економічних.
  • Залучення практиків до викладання. Університет активно запрошує фахівців з реального сектору економіки для проведення лекцій, майстер-класів, участі в розробці та оцінці проєктів. Це забезпечує передачу актуального досвіду та практичних кейсів.
  • Кар'єрні центри та ярмарки вакансій. В Університеті функціонує Центр професійно-кар'єрної орієнтації та доуніверситетської підготовки, який допомагає студентам у пошуку стажувань та роботи, формуванні резюме та підготовці до співбесід. Гарною традицією є проведення двічі на рік ярмарків вакансій.

Чи для всіх спеціальностей у вашому університеті створені умови для проходження практичного навчання?

— Університет відрізняється рівнем практичної підготовки випускників. Здобувачі усіх освітніх програм та усіх спеціальностей відповідно до навчального плану проходять практичну підготовку на підприємствах, установах та організаціях за профілем навчання.

Протягом багатьох років університет плідно співпрацює та підтримує дружні стосунки з підприємствами та організаціями з різних регіонів України. Зокрема, у поточному навчальному році студенти проходили практику на підприємствах: ЗАТ «Зернопродукт МХП», АФ «Білозерський», ПАТ «Монфарм», ТОВ «Байс-Агро», ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ТОВ «Мошурівський консервний завод», ДП «Уманське ЛГ», ТОВ «Аграрій-СВПП», які вже багато років є базами практики для студентів.

З багатьма підприємствами договори про проходження практики студентів переукладаються на нові строки. Підприємства ТОВ «Кищенці», ТОВ «Аграрій-СВПП», ПП «Дикун», ФГ «Ярослав», ФГ «Златодар», ФГ «Поляна лісова», ФГ «Урожай», ФГ «Неофіти», СФГ «Хлібороб» запрошують та приймають студентів на практику.

Який відсоток студентів вашого закладу вищої освіти після навчання відразу влаштовується на роботу? Чи всі вони шукають роботу за профілем?
— За даними Міністерства освіти і науки України (ці дані надає Пенсійний фонд України), упродовж 2 років після закінчення навчання роботу за фахом знаходять близько 46% випускників Університету. Це є офіційне працевлаштування. На жаль, в Україні існує значний тіньовий сектор економіки.

За оцінками самого Університету (ми систематично проводимо опитування випускників, а декани здійснюють моніторинг їх працевлаштування), близько 80% випускників працевлаштовуються.

Чи співпрацюєте з аграрними/не аграрними компаніями, асоціаціями? Якщо так, у чому суть співпраці та які спільні здобутки?

— Університет тісно співпрацює з багатьма великими аграрними та не аграрними компаніями. Серед найбільш відомих це: МХП, Кернел, НІБУЛОН, ПриватБанк, АТ «Ельворті», Syngenta тощо. Університет є співзасновником Асоціації «Укрсадпром». І цю співпрацю лише нарощуємо.

Свіжим прикладом є налагодження партнерських зв’язків з провідними компаніями харчової галузі. Зокрема, 12−13 червня 2025 р. Уманський національний університет став базою проведення Третього національного форуму «Хлібна індустрія-2025».

Також у поточному місяці було укладено важливу угоду про наукову і освітню співпрацю між УНУ і Державним підприємством «Міжвідомчий науково-технічний центр „Агробіотех“ НАН України». Такі угоди посилюють взаємодію між науковими установами та закладом вищої освіти, зорієнтованих на подальший розвиток аграрної науки, біотехнологій, екологічно сталого виробництва та впровадження інновацій у сільське господарство.

Ключовими складовими співпраці з усіма вищеозначеними інституціями є:

  • Освітній процес. Представники компаній залучені до розробки освітніх програм, читання практичних занять та лекцій. На базі компаній відбувається практична підготовка. Також практикується дуальна освіта. Зокрема, найбільш плідною у цьому напрямі є робота з МХП.
  • Поліпшення матеріально-технічного оснащення освітнього процесу. МХП подарувало Університету лабораторне обладнання вартістю 500 тис. грн для визначення якості зерна (використовується на інженерно-технологічному факультеті); АТ «Ельворті» оснастила 2 лабораторії на кафедрі агроінженерії; Drone.ua надало обладнання для лабораторії агродронів тощо.
  • Наукова діяльність. У 2024 р. Університет виконував дослідження на замовлення фірм і організацій на суму понад 1,4 млн грн. Наприклад, для ТОВ «ІНДІГО АГРІКАЛЧЕ Україна» було проведено дослідження ефективності застосування біопрепаратів у посівах кукурудзи в умовах Правобережного Лісостепу України.

Спільна грантова діяльність. Університет у співпраці з ГО «4.5.0. України» та компанією Drone.ua реалізував проєкт щодо перепідготовки ветеранів війни, що фінансувався посольством США в Україні. Загальна сума гранту склала майже $ 50 тис.

На вашу думку, які нині найбільш затребувані спеціальності? Чому?

— Кожній спеціальності є свій час. Наразі, якщо ти дійсно фахівець зі своєї справи, то яку б спеціальність не закінчив в Університеті — будеш мати роботу та гідну заробітну плату.

Зрозуміло, що державі зараз потрібні фахівці інженерних, агрономічних та природничих спеціальностей, але й економічні напрямки залишаються актуальними. Важливою є нова тенденція — потреба у фахівцях на межі кількох спеціальностей. Саме тому Університет планує відкривати міждисциплінарні освітні програми. Наприклад, «Агроменеджмент».

Сучасному роботодавцю потрібен агроном, який знає не лише агротехнології, але й розуміється у фінансах і обліку, уміє керувати персоналом та проєктами, шукати покупців продукції й розвивати канали збуту.

Чи допомагає університету співпраця з місцевими органами влади? Як саме?

— Університет тісно співпрацює з місцевими органами влади у сфері освітньої діяльності (здійснює перенавчання фахівців), грантової діяльності (спільно подає і реалізує проєкти), волонтерства та участі у розробці й реалізації програм, що стосуються громади.

У майбутньому Університет бачить себе прогромадським університетом — центром формування лідерів регіону та драйвером його розвитку.

agroportal.ua

Источник материала
loader
loader