Нова модель публічно-приватного партнерства: що змінює ухвалений закон
Нова модель публічно-приватного партнерства: що змінює ухвалений закон

Нова модель публічно-приватного партнерства: що змінює ухвалений закон

Нова модель публічно-приватного партнерства: що змінює ухвалений закон

Верховна Рада України 19 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7508, який спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП).

Документ вирішує одразу декілька проблем — спрощує бюрократичні процедури, передбачає фінансові гарантії для інвесторів та дозволяє швидше реалізовувати проєкти, повідомляє пресслужба Міністерства економіки. 

«Публічно-приватне  партнерство — один із ключових інструментів залучення інвестицій. Хоча концепт ППП в Україні існує вже давно, але за весь час у нас було укладено лише два великі концесійні договори. Завдяки змінам до законодавства ми розраховуємо, що механізм ППП нарешті запрацює і принесе нам найближчими роками до $1 млрд інвестицій у конкретні проєкти. Насамперед це можуть бути такі сфери: порти, лікарні, муніципальні об’єкти. Крім того, законопроєкт передбачає наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Вдячна парламенту за прийняття цього законопроєкту», — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Що змінює законопроєкт:

  • Передбачається впровадження електронної торговельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору.
  • Нові та удосконалені гарантії для інвесторів і кредиторів: приватний партнер отримуватиме від держави гарантії захисту своїх прав, стабільності умов та недискримінаційного ставлення під час реалізації проєктів ППП. Зміни в законодавстві не впливатимуть на умови вже укладених договорів.
  • Нові джерела фінансування: у законодавстві з'являється поняття «донор» — міжнародні партнери, які можуть надавати фінансову підтримку напряму або через бюджети. Такий підхід значно мінімізує ризики для приватних партнерів і зробить доступнішими проєкти для публічних партнерів.
  • Спрощення процедури підготовки «невеликих» проєктів: проєкти вартістю до 5,5 млн євро зможуть реалізовуватись без розроблення техніко-економічного обґрунтування, а рішення прийматиметься лише на основі концептуальної записки. Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти. 
  • Особливий режим для проєктів відновлення: для відбудови зруйнованої війною інфраструктури буде діяти спрощений механізм підготовки проєктів ППП, порядок якого визначатиметься урядом України. Цей порядок діятиме під час воєнного стану і ще 7 років після його завершення.
  • «Інфраструктура в розстрочку»: держава зможе оплачувати реалізацію інфраструктурних проєктів приватному партнеру бюджетними коштами вже після введення об’єкта в експлуатацію. Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів і дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проєктів навіть в умовах обмеженого фінансування.
  • Розширення переліку публічних партнерів: до участі в ППП зможуть долучатися державні компанії, що дозволить залучити більше інвестицій.
  • Спеціальні процедури для проєктів з будівництва житла: через масштабні руйнування та необхідність забезпечити людей новими домівками передбачили особливості укладення договорів ППП щодо житла. 

Очікується, що спрощення загальної процедури підготовки проєктів ППП і впровадження електронної системи закупівель за стандартами ЄС допоможе залучити великий обсяг приватних інвестицій в розбудову і модернізацію соціальної та іншої інфраструктури. Це дасть мультиплікативний ефект для економіки, що є особливо важливо для країни в сучасних умовах. 

Розробники законопроєкту очікують на залучення в економіку України додаткових 8-10 млрд грн щорічно за умови затвердження та реалізації в середньому по 5 проєктів на область вартістю принаймні 50-100 млн грн кожен.

Источник материала
loader
loader