«Потужний сигнал Росії». Міжнародні експерти про наслідки удару США по Ірану

У ніч проти 22 червня США завдали нищівних ударів по ядерних об'єктах Ірану. Усі літаки після виконання завдання залишили повітряний простір Ірану.

Американський президент Дональд Трамп відверто тріумфує: «Ми успішно завершили атаку на три ядерні об’єкти в Ірані (Фордо, Натанз та Ісфахан). Усі літаки вже залишили повітряний простір країни. Вітаю наших великих американських військових. У світі немає іншої армії, здатної на таке. Зараз – час миру», – додав президент США.

В атаці брали участь стратегічні бомбардувальники B-2. Ці літаки здатні нести 30 000-фунтові (13,6 тонни) бомби GBU-57 Massive Ordnance Penetrator, розраховані на знищення цілей на великій глибині. 

А вже 23 червня, Трамп натякнув на бажану зміну режиму в Ірані, однак прямо нічого не заявляв.

Реакція світу

Звісно, Ізраїль у захваті такої допомоги США. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу подякував Трампу за його рішення завдати удару по ядерних об'єктах Ірану. «Ваше сміливе рішення націлити на ядерні об'єкти Ірану грізну і праведну міць Сполучених Штатів змінить історію», – зазначив Нетаньягу у своєму зверненні. «Вони (американські військові – «Главком») зробили те, що не змогла зробити жодна інша країна на землі. Історія зафіксує, що президент Трамп діяв, щоб позбавити найнебезпечніший у світі режим найнебезпечнішої у світі зброї», – зазначив ізраїльський лідер.

Іран погрожує помстою. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі виступив із різкою заявою. «Події цього ранку є обурливими та матимуть вічні наслідки», – заявив він. Арагчі наголосив, що Іран залишає за собою «всі можливості для захисту свого суверенітету, інтересів та народу», відповідно до Статуту ООН та його положень, що дозволяють законну відповідь у порядку самооборони. Останні події головний іранський дипломат назвав «масовим вбивством».

Арагчі не обмежився просто гнівними тирадами, на наступний день після обстрілу він вирушив до Москви, де планує зустрітися з Путіним для «серйозних консультацій».

Аятола Алі Хаменеї, верховний лідер Ірану, за повідомленням The New York Times, вже підготував плани на випадок надзвичайних ситуацій. Він вказав можливих наступників для свого військового командування: назвав трьох високопоставлених священнослужителів, які можуть замінити його у разі ліквідації.

А Організація з атомної енергії Ірану (ОАЕІ) заявила, що не має наміру припиняти збагачення урану після ударів США по ядерних об’єктах країни, пише Reuters.

У США рішення Трампа було сприйнято неоднозначно. Республіканці одноголосно його підтримують. Так, сенатор Ліндсі Грем назвав рішення правильним і додав, що «цей режим (іранських аятол – «Главком») цього заслуговує».

Лідер більшості в Сенаті республіканець Джон Тун також засвідчив підтримку Трампу: «аби ядерна зброя залишалася недоступною для Ірану». «Режим в Ірані, який зобов'язався принести «смерть Америці» та стерти Ізраїль з карти світу, відкинув усі дипломатичні шляхи до миру», – сказав Тун.

Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що удари «мають служити чітким нагадуванням нашим супротивникам і союзникам про те, що президент Трамп має на увазі те, що говорить».

А от незалежний сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс назвав рішення Трампа щодо допомоги Ізраїлю «неконституційним»: «Усі ви знаєте, що єдина організація, яка може втягнути цю країну у війну, – це Конгрес США. Президент не має на це права».

Конгресвумен-демократка Рашида Тлайб підтримала позицію Сандерса: «Відправка президентом Трампом американських військ для бомбардування Ірану без згоди Конгресу є кричущим порушенням нашої Конституції. Американський народ не хоче ще однієї вічної війни. Ми бачили, до чого нас привели десятиліття нескінченної війни на Близькому Сході – і все це засновано на брехні про «зброю масового знищення». Ми більше на це не поведемося. Замість того, щоб слухати американський народ, Трамп слухає воєнного злочинця Нетаньягу».

Тим часом поліція Вашингтона та Нью-Йорка заявила в суботу пізно ввечері, що перебуває у стані готовності після ударів США по Ірану. Департамент поліції Нью-Йорка оголосив, що розмістить додаткові ресурси для релігійних, культурних та дипломатичних об’єктів по ​​всьому місту.

Палестинське угруповання ХАМАС засудило удари Америки по Ірану, назвавши їх порушенням норм міжнародного права. «Цей жорстокий напад є небезпечною ескалацією, сліпим підпорядкуванням планам Ізраїлю, грубим порушенням міжнародного права та прямою загрозою міжнародному миру і безпеці», – йдеться у зверненні ХАМАС. В організації пообіцяли, що США та Ізраїль будуть притягнуті до відповідальності.

Удар також засудили Оман і Катар. 

Не у захваті і європейські лідери: вони активно закликають Іран повернутися до дипломатії. Уряд Німеччини закликає керівництво Ірану негайно сісти за стіл переговорів зі США та Ізраїлем. Таку ж заяву зробив прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер. «Ірану ніколи не можна дозволити розробку ядерної зброї, і США вжили заходів для усунення цієї загрози», – зазначив Стармер у дописі в соціальній мережі X, додавши, що «стабільність у регіоні є пріоритетом». Водночас у Лондоні запевнили, що британські військові не брали участі в ударах США по Іран.

Голова Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що глибоко стривожений ситуацією на Близькому Сході та закликав усі сторони до стриманості й дипломатії. ООН у своїй традиційній манері висловила занепокоєність. Генсек організації Антоніу Гуттеріш виступив із застереженням, що удари США по об'єктах в Ірані загрожують міжнародній і регіональній безпеці. 

Під час екстреного засідання Ради безпеки ООН постійний представник Китаю Фу Конг заявив, що дії США та Ізраїлю порушують міжнародне право та становлять загрозу стабільності на Близькому Сході. Він закликав до деескалації конфлікту, дотримання міжнародного права та захисту цивільних. 

«Вашингтон порушив суверенітет Ірану, посилив напруженість на Близькому Сході та завдав важкого удару міжнародному режиму нерозповсюдження ядерної зброї», – заявив Фу Конг.

Загалом на засіданні Радбезу ООН більшість країн виступили за припинення конфлікту, однак їхні позиції розділилися: Китай, Росія та Пакистан підтримали Іран, тоді як союзники США висловилися на захист Ізраїлю.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що розмовляв з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, щоб висловити «глибоке занепокоєння нещодавньою ескалацією» після ударів США по іранських ядерних об'єктах.

The Guardian зазначає, що Іран був одним з найбільших постачальників сирої нафти до Індії. Нью-Делі також значно інвестував в іранський порт Чабахар, який пропонує Індії прямий шлях до Афганістану та Центральної Азії. «Дипломатичне балансування Індії стало делікатнішим в останні роки, оскільки вона прагне тісніших зв'язків з США та Ізраїлем та водночас хоче зберегти зв'язки з Тегераном», – резюмує видання.

Ще один союзник Ірану, Росія, якій Іран допомагає «шахедами», що летять на українські міста, також вельми щедра на словесну підтримку. Заступник голови РНБО РФ Дмитро Медведєв розродився величезним дописом, у якому розкритикував Трампа і заявив, що удари США по Ірану тільки укріплять Іран і прискорять реалізацію його ядерної програми. 

Схоже, з усіх союзників Ірану лише Ємен налаштований рішуче: хусити заявили про свою готовність вступити у війну на Близькому Сході.

Україна евакуювала своїх громадян з Ірану. Наше МЗС також оприлюднило офіційну позицію: «Україна переконана, що іранській ядерній програмі має бути покладений край, аби вона більше ніколи не загрожувала ані країнам Близького Сходу, ані будь-яким іншим державам. Мирні зусилля щодо ядерного нерозповсюдження в Ірані тривали роками, але не були результативними. Ще навесні США попереджали Іран про наслідки в разі відсутності конструктивних кроків».

«Іран є співучасником злочину агресії проти України. Іранський режим надає військову допомогу Росії, зокрема постачає БПЛА та технології, які Росія систематично використовує для вбивства людей і руйнування критичної інфраструктури… Переконані, що вжиті США спільно з Ізраїлем заходи проти іранських ядерних об'єктів направили чіткий сигнал іранському режиму про неприпустимість продовження ним політики, спрямованої на дестабілізацію безпекової ситуації на Близькому Сході», – йдеться у заяві.

У зовнішньополітичному відомстві підкреслили: Україна, яка зробила найбільший в історії людства внесок у ядерне роззброєння, як ніхто інший розуміє рівень загрози від зброї масового знищення. «Переконані, що саме рішуча політика «миру завдяки силі», яка вже зараз позбавляє іранський режим засобів терору та дестабілізації регіону, здатна зміцнити міжнародний мир і безпеку не лише на Близькому Сході, але і в Європі», – підкреслили в МЗС.

Але це ще не кінець?

Ексзаступниця помічника міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Тресса Генов зауважує: робити тріумфальні висновки про викорінення ядерної програми Ірану зарано: «Нам, ймовірно, знадобиться більше розвідувальних даних та оцінок на місцях, щоб визначити, чи були ці удари справді успішними у зупиненні ядерного потенціалу Ірану і якою мірою. Масштаби збитків також вплинуть на те, як Іран відреагує далі, і чи буде Тегеран використовувати асиметричні варіанти, такі як кібератаки або активація сплячих осередків режиму».

Тим часом з’явилась інформація про те, що іранська влада завчасно підготувалася до ескалації та евакуювала персонал і запаси збагаченого урану з трьох ядерних об'єктів, по яких завдали ударів США. Про це повідомляє перська служба ВВС з посиланням на заступника директора Іранського радіо і телебачення Хасана Абедіні.

Офіційно Тегеран не підтверджував і не спростовував ці дані. Водночас інформація звучить правдоподібно на тлі повідомлення МАГАТЕ про відсутність підвищеного радіаційного фону поза межами ядерних об’єктів. Тим часом МАГАТЕ скликає екстрену зустріч на 23 червня.

Міжнародні експерти про удар по Ірану

Алан Піно: «Трамп надіслав потужний сигнал Росії та Китаю»

Позаштатний старший науковий співробітник Ініціативи безпеки Скоукрофта з Близького Сходу Алан Піно вважає, що успішні удари США по ядерних об'єктах Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані позбавляють Тегеран будь-якого ядерного важеля впливу в переговорах зі Сполученими Штатами – принаймні, поки що. 

«Іранський режим постав перед вибором: просити миру або зберігати непокору та погрожувати відплатою. Останній варіант несе великі ризики для Ірану. Трамп у своїй промові заявив, що якщо Іран спробує напасти на американський персонал або об'єкти, США завдадуть удар у відповідь, який ще більше послабить режим». 

Експерт зазначає, що наразі незрозуміло, чи прагне Іран негайно помститися Сполученим Штатам. «Схоже, в Ірані досі вважають, що найкращим варіантом є продовжити ядерну програму, звинуватити Сполучені Штати у неспровокованій агресії та розраховувати на те, що Іран має достатньо стійкості, щоб пережити подальші атаки», – міркує він.   

Піно зазначає, що режим у Тегерані, ймовірно, вважає, що втратить репутацію в очах власного народу, якщо погодиться на умови Вашингтону. «Незалежно від того, чи сяде Іран за стіл переговорів, чи ні, Трамп, завдавши ударів по ядерних об'єктах Ірану, надіслав потужний сигнал Росії та Китаю, що його бажання уникнути втручання в нові війни не заважає йому застосовувати силу, коли він вважає, що це зачіпає інтереси США», – резюмує експерт. 

Джон Гербст: «Росія нічого не зробила, щоб захистити свого союзника»

Колишній посол США в Україні Джон Гербст переконаний: вплив атаки на ядерні об'єкти в Ірані не обмежиться Близьким Сходом. «Ці напади вже мають значні наслідки – негативні, позитивні та невизначені – на хід агресії президента Росії Володимира Путіна в Україні», – уточнює він. 

«Руйнівний удар США по ядерній програмі Ірану чітко показує, що Трамп розуміє необхідність рішучих дій, коли на кону стоять інтереси Америки. На Близькому Сході він діяв відповідно до цього розуміння. Той самий підхід може і має застосовуватися у Східній Європі. Це не вимагає військових дій США – лише посилення економічного тиску на Росію та відправлення зброї до України», – зазначає експосол.

Гербст зауважує, що зараз Трамп має набагато сильнішу позицію щодо Путіна, ніж до нападу на Фордо. «Росія нічого не зробила, щоб захистити свого союзника Іран. Якщо Сполучені Штати почнуть чинити тиск на Росію, який Трамп обіцяв за блокування миру Путіним, це буде великий крок до зупинення російської агресії в Україні», – вважає експерт.

Дональд Ротвелл: «Практично неможливо довести, що удари США по іранських ядерних об'єктах мали законні підстави»

Експерт з міжнародного права, професор Австралійського національного Університету Дональд Ротвелл заявив, що «практично неможливо» довести, що удари США по іранських ядерних об'єктах мали законні підстави.

Ротвелл заявив, що враховуючи відсутність прямої загрози з боку Ірану щодо США, напад Трампа не може бути виправданим: «Я думаю, що для Сполучених Штатів практично неможливо надати будь-які переконливі юридичні аргументи на користь ударів».

Експерт вважає, що атаки США створюють прецедент, який використовуватимуть й інші країни: «Справді тривожним аспектом цієї ситуації є прецедент, який вона створює. Якщо Сполучені Штати можуть це зробити, і це прецедент, який вони використовують у своєму тлумаченні самооборони або способу застосування сили, тоді інші держави врахують це, розглядаючи свою власну майбутню поведінку».

Денні Цітрінович: «Удар, спрямований на припинення військової кампанії проти Ірану, може її розширити»

Член робочої групи проєкту Атлантичної ради з питань стратегії щодо Ірану Денні Цітрінович вважає: дуже сумнівно, що Іран підкориться умовам Сполучених Штатів, які наполягають на забороні збагачення урану на іранській території.  

«Трамп сподівається, що ця атака покладе край військовій кампанії проти Ірану. Але це підвищує ймовірність того, що кампанія розшириться, залежно від відповіді Ірану. Нетаньягу сподівається, що остання атака призведе до значної участі США у досягненні мети повалення іранського режиму, і що участь США не закінчиться ударами по Фордо, Натанзі та Ісфахані. Проблема Нетаньягу полягає в тому, що якщо Трамп не розширить операцію, а Іран не погодиться виконувати вказівки адміністрації США, Ізраїль може скотитися у війну на виснаження з Іраном», – зазначає експерт.

А поки Ізраїль битиметься на виснаження, додає Цітрінович, Америка стоятиме осторонь і не буде підтримувати амбіції Нетаньяху щодо розширення кампанії.

The Washington Post: «Трамп не підготував Америку до війни в Ірані»

The Washington Post у своїй редакційній статті зауважує: втягнувши Сполучені Штати у війну з Іраном, до якої американські військові, схоже, були повністю готові, а решта країни – ні, Трамп не уточнив, яким же має бути «мир». «Чи то підтверджене зобов'язання Тегерана ніколи не прагнути отримати ядерну зброю? Чи то зміна режиму? Напередодні ударів президент закликав до «беззастережної капітуляції». Що, крім цього, задовольнило б його – і скільки американських ресурсів він би витратив, щоб цього досягти?», – розмірковують автори статті.

У матеріалі йдеться, що члени Конгресу, яким Конституція надає право оголошувати війну, потребують ясності щодо того, чого Трамп намагається досягти і як він хоче цього досягти.

«Багато що також залежить від того, як Іран тепер вирішить відреагувати… Іран, ймовірно, досі має певну здатність завдавати ударів по цілях США в регіоні, зокрема по 40 тис. американських військовослужбовців, розміщених у різних країнах Близького Сходу. Іран може спробувати порушити міжнародне судноплавство в Ормузькій протоці. Він також може атакувати інших американських союзників у цьому районі, намагаючись розпалити ширший конфлікт», – пише видання.

Серед можливих варіантів закінчення конфлікту The Washington Post наводить обмежену, символічну відповідь Ірану – принаймні в короткостроковій перспективі. Інший варіант – зустріч іранського лідера з Трампом задля укладання угоди, яка назавжди стримає Тегеран. Третій з можливих варіантів – ескалація кампанії ударів і контрударів. Іран також може душити торгівлю в Перській затоці або проводити інші асиметричні операції.

«Якою мірою президент буде задоволений обмеженнями лише ядерної програми Ірану, а не його здатності виробляти та використовувати звичайну зброю? Як довго він продовжуватиме конфлікт, щоб досягти цілей, що виходять за рамки стримування ядерних амбіцій?», – задається питанням The Washington Post.

Наталія Сокирчук, «Главком»