"Ми бачимо їхній план": інтерв'ю з польським генералом про підготовку Європи до нападу Росії

Країни східної Європи все частіше відчувають силу провокацій Росії. ІПСО та пропаганда, тіньовий флот, блокади Балтійського моря, порушення повітряного простору – не випадковості, а початковий етап російської агресії.

Кремль діє за сценарієм, який був апробований в Грузії, Молдові, Чечні, Україні. Було достатньо сигналів, аби зрозуміти, що країни НАТО в реальній небезпеці.

Чи бачать реальну картину європейці, хто закриває очі, а хто готується та в який спосіб – в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів польський військовий діяч, генерал дивізії, колишній командир JW GROM (спецвійська), доктор військових наук Роман Полько.

Проти яких країн Кремль планує провокації

Новинні портали активно пишуть про передачу російської зброї Білорусі. Чи спостерігається така активність, і чи може вона реально загрожувати безпеці країн Балтії чи Польщі?

Безумовно, так. На жаль, російська сторона перевела дух, коли президент Дональд Трамп вивів Путіна з ізоляції, коли він фактично голосно заявив, що для нього важливіший Індо-Тихоокеанський регіон, Близький Схід, а Європа повинна сама піклуватися про безпеку на власному континенті.

Наразі Росія не має такої сили, щоб напасти на Європу чи НАТО, але продовжує провокаційні дії. Наприклад, переміщення ядерної зброї, розташування зброї масового знищення в Калінінградській області біля Білорусі.

Тому дуже важливо, щоб у такій ситуації Альянс НАТО та Захід ухвалили рішення про рішучу відповідь. Адже вся наша історія по суті показує, що Росія, до того Радянський Союз, зневажає слабкість, бере до уваги лише тих партнерів, які показують свою силу.

Інтерв'ю з польським генералом, спецпризначинцем Романом Полько: дивитися відео

Який сценарій провокацій ви передбачаєте в Сувальському коридорі? Чи може це бути операцією під чужим прапором, і чи щось Росія може зробити там взагалі?

Таких сценаріїв дуже багато, але вони завжди мають чотири етапи.

• Перший – це побудова конфлікту. Росія штучно вигадує привід – чи то допомога якійсь російській меншині, чи то захист меморіальних місць. Цьому також сприяє діяльність під іноземним прапором.
• Потім ескалація.
• Потім перехід до практичних дій, відкритих воєнних спроб. Інколи це відбувається під виглядом так званих "зелених чоловічків", бо нібито якась меншість бунтує.
• Зрештою приєднання Росії як "голуба миру" має привести до остаточного рішення.

Я боюся таких гібридних дій, насамперед диверсійної діяльності різного роду, провокаційних дій під чужим прапором.

Але треба пам'ятати й про те, що під час навчань "Захід-2025" росіяни систематично відпрацьовують збройний наступ з території Білорусі через Литву до вод Кенігсберга. Тому вкрай важливо, аби те, що сказав президент Джозеф Байден після початку повномасштабної агресії проти України, було реалізовано на практиці. Тобто, ми не віддамо жодної частинки землі. Так само і Литва, Латвія, Естонія.

Отже, потрібні попереджувальні дії. Потрібно набагато раніше починати захищати й нарощувати потенціал стримування, який покаже Росії, що провокувати Альянс насправді невигідно.

Але тепер ми розуміємо, що таким підходом президента Трампа Росію навіть заохочують перевірити, чи спрацює стаття 5 НАТО, чи ні.

Як гадаєте, яку країну може обрати Росія першою для потенційного наступу?

Мені складно відповісти, і я не хочу відповідати на це питання, хоча й ми часто чуємо: "Ура, це не ми, ура, можна поки що розслабитися. Сьогодні давайте залишимо Україну в спокої. Ми не будемо провокувати росіян і вони дадуть нам спокій".

Стратегія Росії полягає в тому, щоб втягувати окремі країни одну за одною. Адже ми це проходили багато разів, після варварського нападу на Чечню, після нападу на Грузію, після анексії Криму. Завжди думали: "Нехай Путін насититься і залишить нас у спокої".

Тепер президент Трамп, здається, продовжує в тому ж напрямку, тому що хоче віддати окуповані території Росії, щоб там був "мир".

Ні, миру не буде. Росія агресивна, і цій владі потрібно жорстко протистояти. Ми не можемо не допомогти або зменшити допомогу Україні, тому що саме Україна дала нам час підготуватися до цієї російської агресії.

З польського погляду, саме Україна вже стала причиною того, що російські війська опинилися за лінією Дніпра, а не на нашому східному кордоні. Тому вкрай важливо всебічно підтримувати Україну, а не крапельним методом.

Але, дійсно, країни Балтії першими опиняться під прицілом як не надто численні за кількістю населення і не повною мірою озброєні. Литва, Латвія, Естонія – там є російські меншини, тому є елемент, який може призвести до провокації. Але якщо це вдасться, то Путін просто піде далі.

Ми не можемо почуватися в безпеці, і краще реагувати зараз, використовуючи те, що в наших силах. А наша сила полягає в союзі, у статті 5 НАТО, у тому, що такі країни, як Італія та Іспанія, які дуже далеко в західних районах, витрачають відповідні суми на власну безпеку. Бо вони знають, що в глобальному світі загрозою для них буде Росія, яка контролюватиме північно-східний фланг Альянсу НАТО.

Чи готове НАТО до протистояння з Росією

Чи відреагує НАТО досить швидко? І чи може Росія відкрити вогонь з території Білорусі, не перейшовши кордон?

НАТО має відреагувати. Найбільша проблема в тому, що у нас це зватиметься станом війни, а не війною. Але ж це вже гібридна війна, ті ж зелені чоловічки, те, що відбувається в кіберпросторі, ці інтернет-тролі, які втручаються у вибори. Це вже війна, чи не так?

Сьогодні я навіть чую, як один із польських політиків називає Росію не ворогом, а противником. Противник – це той, хто грає чесно, хто дійсно слідує певним правилам. Росія – це ворог. Це прописано в нормативних документах НАТО.

Довідка. У "Стратегічній концепції НАТО 2022 року", затвердженій на саміті в Мадриді, Росія чітко названа "найзначнішою і прямою загрозою для безпеки союзників".

І я переконаний, що Альянс НАТО діятиме рішуче. Навіть ті країни, які спочатку ще сподівалися, що Росія буде керуватися здоровим глуздом, власним інтересом, розуміють, що цього не відбувається.

Путін прекрасно знає, якщо війна закінчиться, то закінчиться і його влада. Він просто не відмовиться від війни й таких силових рішень. Якщо ви поступитеся йому хоч десь, він просто піде далі.

Можливі провокації з боку Росії в Балтійському морі не обов'язково мають бути прямими попередженнями Польщі? Чи може це бути блокада, або крок, який паралізує здатність країн НАТО захищатися в Балтійському морі?

Як фахівець із диверсій, я маю низку версій, що вони можуть зробити. І я переконаний, що росіяни теж мають такі або набагато більше ідей у глибині душі. Поки що вони купили кілька диверсантів, які підпалювали ТЦ на вулиці Маривільській тощо.

У них також є тіньовий флот, який уже сягнув кількох тисяч осіб і нараховує безліч суден, які плавають і не тільки допомагають обходити ембарго, пов'язане з постачанням палива і нафти, а й уже здійснюють діяльність диверсійного характеру.

Вони створюють перешкоди системам зв'язку з авіацією або морськими суднами за допомогою радіоелектроніки. Усе це вже зараз дуже небезпечно, тому НАТО має вже зараз почати реагувати.

Але насамперед ми не можемо допустити, щоб Росія отримала можливість, захопивши частину України, мобілізувати сили для удару по інших напрямках. Ми маємо реагувати зараз, бо що пізніше ми реагуємо, тим гірше для нас.

Саме в цьому випадку, якщо Росія окупує частину України, вони можуть, наприклад, примусово поповнити власну армію людьми з цієї території та просто випускати їх у бій, навіть без броні тощо?

Абсолютно, Росія це робить. На окупованих територіях вона захоплює всі ресурси, які там є, і використовує їх для боротьби з нами.

Тому я наголошую, що закриття шляху України в НАТО зробить її здобиччю Путіна. Якщо вона стане здобиччю Путіна, то він насамперед захопить населення, добре навчених солдатів, підготовлених, загартованих у боях. Таких солдатів зараз немає в жодній європейській армії.

Путін буде захоплювати зброю, яка вже відправлена в Україну, інформаційні системи, обміни інформацією. А це система НАТО, що дійсно є джерелом знань, не кажучи вже про те, що це специфічний бойовий ресурс.

Крім того, це й величезні ресурси, пов'язані з можливостями української промисловості. Насправді сьогодні підтримка України для нас це й економічна вигода, й вигода у сфері безпеки. Ми не можемо дозволити Путіну піти далі, тому що фактично прирікаємо себе на дуже серйозні проблеми.

Про готовність армії Польщі до боротьби з Росією

Я знаю, що польська армія сильна і модернізована, але росіяни також вчаться і змінюють тактику у війні в Україні. Чи зможе навіть добре оснащена, але без реального бойового досвіду армія стримати такі хвилі наступу?

Однозначно так. Втім, погляньмо на моральний дух українських військових, і погляньмо на опитування, які є в Європі. Справді, цієї волі до боротьби трохи або й дуже не вистачає.

Україна бореться з ворогом на відмінно. Спецоперація з використанням дронів зі штучним інтелектом – це шедевр. Збереження секретності дійсно показує, з якою великою армією ми маємо справу.

Але з іншого боку, саме Росія першою вигадала спосіб ведення бойових дій, який паралізує протиповітряну оборону. Мовиться про одночасний запуск безлічі ракет, безлічі безпілотників, з якими вкрай складно боротися. Тому що вартість протиракети в рази перевищує вартість такого безпілотника. А це величезні втрати.

У будь-якому разі, це також показує, що найкращий захист – це напад. Ми не можемо собі дозволити воювати з дронами за допомогою ЗРК Patriot. Отже, потрібно завдавати удару, і це частково робить Україна.

Безумовно, їй у цьому потрібно допомагати. Необхідно дати Україні можливість знищувати стратегічні аеропорти, пускові установки тощо, тому що тоді витрати на захист України будуть набагато нижчими, ніж коли вона збиває те, що на неї летить.

Які провокації вже застосовує Кремль

Якщо говорити про Польщу і про Східний щит, чи можуть росіяни дійти до Варшави з тією тактикою, про яку ви говорили й про яку говорите зараз?

Росія будує свої плани. Насправді це не буде битва чи війна, подібна до тієї, яку ми бачили у військових фільмах, де просуваються дивізії.

Росіяни можуть бути у Варшаві, і ми не помітимо, що вони перейшли кордон, бо вони можуть зробити це в різний спосіб. Росія використовує, наприклад, стратегію і тактику терористів. Терористи зараз не вчиняють видовищних терактів, а ведуть інформаційну діяльність, яка дає їм змогу захопити владу, розум і свідомість людей у конкретних регіонах. І ми повинні звернути увагу на цей фактор.

Росія, Путін, російські спецслужби завжди так робили. Ізолювали окремі європейські країни одна від одної. Вводили різні види антагонізмів. Нарощували образу, наприклад, на українську сторону, щоб бажання допомагати Україні послаблювалося. Піддаючись таким провокаціям, ми дійсно починаємо шкодити собі.

В Європі також є троянські коні, як Віктор Орбан і Роберт Фіцо. Напевно, знайдуться й інші, я їх тут згадувати не буду.

Роздроблена, несолідарна, роз'єднана Європа – легка здобич для Путіна. Особливо, коли він починає домовлятися з Трампом. Адже, судячи з його дій, Трамп готовий повністю відмовитися від підтримки північно-східного флангу НАТО.

Дедалі частіше ми спостерігаємо перешкоди сигналу GPS поблизу так званої Калінінградської області. Це вже ворожа дія, втім лише спроба, але ж саме з таких інцидентів починаються військові дії?

Це повільна робота. Починається з дрібних інцидентів – перетину повітряного простору, провокаційних дій у Балтійському морі. У Бидгощі впали уламки ракет, безпілотник пролетів через Польщу і не був збитий. Білоруський вертоліт, який порушив повітряний простір.

І, звичайно ж, системи радіоелектронної боротьби. Росія працює над цим, у неї є передові системи. Я навіть здивувався, що на початку війни їх не використовували. Це могло бути й для пропаганди, але Росія не планує спинятися.

У нас справді є проблеми з цим. Як діяти? Якщо ведеться наступ інтернет-тролів, інформаційна атака проти Польщі, то однієї лише оборони та спростування неправдивої інформації недостатньо. Найкращий захист – це атака. Потрібно діяти агресивно у відповідь.

Помилка Заходу була в його підході до самої України. Україна не може захиститися тільки на своїй території. Це веде до поразки. Вона повинна вести наступальні дії на територію Росії, аби російське суспільство розуміло, що стан війни – це не те, що вони спостерігають, поїдаючи попкорн і бачачи, як бомби падають на Київ. Війна має впливати на них.

Про ймовірність застосування ядерної зброї

Щодо ядерної зброї. Зважаючи на події на Близькому Сході, чи може це стати свого роду перевіркою реакції світу на її можливе застосування? Чи існує реальна ймовірність того, що Росія вдасться до такого сценарію?

Росія весь час використовує ядерну зброю як засіб стримування. Російські військові стратеги навіть пожартували, що вони несуть "тепло і світло".

Терористи, як і бандити, зміцнюють свою силу і знущаються з нас.

На щастя, такі країни, як Індія, закликали Путіна до порядку, але це не скасовує того факту, що ми повинні адекватно реагувати на дії, спрямовані на поширення цієї зброї, наближення її до польських кордонів.

Тож, як раніше до цієї системи оборони була включена Федеративна республіка Німеччина, так сьогодні Польща як прикордонна держава, повинна брати участь у цій програмі ядерного стримування набагато більшою мірою.

Чи можемо ми побачити підготовку до застосування Росією раніше, чи можемо побачити це тільки після застосування цієї зброї?

Застосування Росією ядерної зброї фактично нашкодить самій собі. Але ми також повинні тримати в голові, що росіяни вже вбили стільки своїх людей, що навіть потужна бомба не змогла б зробити це за короткий час.

Втрати росіян оцінюються приблизно в один мільйон солдатів. Це показує, хто такий Путін, яким монстром він є і для свого народу. Але фактично всі країни світу, особливо ті, які не мають ядерної зброї, але сьогодні чомусь терплять Росію, абсолютно не змінять свою позицію, навіть якщо ця війна загостриться до ядерного рівня.