Дослідження: складне питання для ШІ може «коштувати» в 50 разів більше викидів вуглецю, ніж просте

Штучний інтелект дедалі частіше допомагає людям у повсякденних завданнях – від написання листів до вирішення математичних прикладів. Але нове дослідження німецьких науковців показує: така допомога має свою екологічну ціну.

З’ясувалося, що складні запити до ШІ – особливо ті, що вимагають логічних міркувань – можуть призводити до викидів вуглецю у 50 разів більше, ніж прості відповіді. Це пов’язано з тим, як працюють великі мовні моделі (LLM): кожен запит розбивається на числові токени й обробляється потужними дата-центрами, які споживають багато електроенергії. Часто – виробленої з викопного палива.

За оцінками Інституту досліджень електроенергетики, відповідь ШІ може споживати в 10 разів більше енергії, ніж звичайний пошук у Google.

Дослідники протестували 14 моделей ШІ, ставлячи їм як прості, так і складні питання. Найрозумніші моделі – із найбільшою кількістю параметрів – виявилися й найбільш енерговитратними.

“Є компроміс між точністю та енергоефективністю”, – пояснив автор дослідження, докторант Максиміліан Даунер з Мюнхенської вищої школи прикладних наук. За його словами, навіть звичне “будь ласка” й “дякую” в запиті до ШІ може подовжити відповідь – а отже, й збільшити витрати енергії.

Щоб зменшити свій вуглецевий слід, користувачам радять бути конкретнішими в запитах: обмежувати довжину відповіді, просити без пояснень і не навантажувати ШІ зайвим “балачками”.

Інша рекомендація – використовувати простіші моделі для базових завдань. За словами Саші Луччіоні, керівниці кліматичного відділу компанії Hugging Face, не завжди потрібно запускати найпотужніший ШІ, якщо можна обійтися меншою моделлю. Для простої довідки краще звернутися до Вікіпедії чи калькулятора – так буде дешевше для планети.

Дослідження також підкреслює: оцінити вплив ШІ на довкілля складно через брак прозорості. Компанії не поспішають ділитися даними про витрати енергії, розміри серверів чи методи оптимізації.

“Ми не можемо просто сказати: ось скільки енергії споживає ШІ. Потрібно аналізувати кожну модель і кожне завдання окремо”, – зазначив Шаолей Рен, доцент Каліфорнійського університету в Ріверсайді.

За словами Даунера, компанії могли б розкривати хоча б обсяг викидів вуглецю на запит – це допомогло б людям робити свідоміший вибір.

“Можливо, дехто задумається: чи справді мені потрібен мем про ChatGPT просто тому, що мені нудно?” – іронізує дослідник.

Водночас Луччіоні зауважує: споживачі не завжди мають вибір. Інструменти ШІ активно впроваджують у вебпошук, месенджери й соцмережі – навіть якщо цього ніхто не просив.

На думку Рена, головна надія – в економічній доцільності розробки енергоефективних рішень. “Багато розробників дійсно працюють над цим. І хоча інші галузі також витрачають багато енергії – це не виправдання. Вплив ШІ на довкілля варто сприймати серйозно”, – резюмує він.