Як Китай перетворив шпигунство на економічну зброю

Усі американські спецслужби сьогодні одностайні: китайська розвідка веде проти США так зване «тотальне шпигунство», яке вже вважають однією з найбільш ефективних і масштабних операцій з економічного збору інформації у світі. Йдеться не лише про традиційну агентурну діяльність, а про цілеспрямовану системну роботу, яка охоплює усі сфери — від академічної до комерційної.

Ключова перевага Китаю в цій грі — велика присутність його громадян у самих Сполучених Штатах. Студенти, науковці, підприємці, айтішники, представники діаспори — кожен із них потенційно може бути джерелом інформації або мішенню для її здобуття. Саме це й створює унікальні можливості для китайської розвідки, яка, як вважають експерти, працює не лише через спецслужби, а й через налагоджені паралельні структури збору даних.

За оцінками американських експертів, щорічні збитки для економіки США від діяльності китайської розвідки становлять від 75 до 100 мільярдів доларів, а деякі аналітики наводять ще більші суми. Китай працює за принципом «інформаційного пилососу»: збирає все, що має хоч якусь цінність — від наукових розробок і виробничих процесів до маркетингових стратегій і баз клієнтів. Особливу увагу приділено високотехнологічним галузям — аерокосмічній індустрії, фармацевтиці, електроніці, енергетиці. У цих сферах розрив між США і КНР не є критичним, тож отримані дані Китай здатен швидко адаптувати, повторити і запустити у серійне виробництво. Один із найвідоміших прикладів — випадок із американською компанією SolarWorld, яка розробила передову технологію виробництва сонячних панелей. Китайські агенти викрали усю технічну документацію, після чого кілька китайських компаній адаптували її до власних реалій та вивели на ринок аналогічні продукти. Сьогодні Китай — світовий лідер із виробництва сонячних панелей, тоді як SolarWorld втратила позиції і виявилася серед аутсайдерів ринку. Це лише один кейс, який ілюструє широку тенденцію. За оцінками фахівців, таких прикладів щонайменше десятки у сфері високих технологій, а кількість менш масштабних крадіжок йде на тисячі.

Проблема не тільки у крадіжці технологій, а в тому, що Китай здатен їх швидко інтегрувати у власне виробництво. На відміну від багатьох інших держав, де такі дії викликають логістичні, технічні чи кадрові труднощі, Китай має усю необхідну інфраструктуру для перетворення здобутої інформації на прибуток. А от Сполучені Штати, навпаки, втрачають конкурентну перевагу, витрачаючи ресурси на інновації, які потім безкоштовно отримує економіка конкурента.

З цієї причини фахівці вважають шпигунську діяльність Китаю не просто загрозою, а системною стратегією, яка приносить прямі економічні дивіденди і працює без збоїв.