F-16 проти балістики: як американці випробували ідею, що не прижилась

Про це розповідає 24 Канал з посиланням на Defence Express. Ще у 2000-х американські інженери в межах експериментальної програми NCADE змогли збити балістичну ракету з винищувача F-16.

Як F-16 зміг і чому не зміг стати протиракетним щитом

Тоді у США хотіли створити дешевий засіб для перехоплення балістичних ракет на початковому етапі польоту – одразу після пуску, коли ракета ще набирає висоту. Для цього пропонували використати вже існуючі платформи: винищувачі F-16, F-15, F/A-18, а згодом навіть F-22 та F-35.

Головною "родзинкою" була ракета NCADE, яку створили на основі відомої AIM-120, доповнивши новою головкою самонаведення.

У 2007 році під час випробувань вдалося збити балістичну ракету: з винищувача F-16 випустили дві ракети AIM-9X, оснащені елементами NCADE. Результат довів, що така ідея технічно можлива.

Але далі з’ясувалося кілька критичних проблем. По-перше, щоб встигнути перехопити ракету на етапі розгону, літак має знаходитися дуже близько до точки пуску – спочатку говорили про радіус 160 кілометрів, а пізніше виявилося, що реально потрібно ще менше – близько 50 кілометрів.

По-друге, на цій висоті ракета розганяється так швидко, що "вікно" для перехоплення триває лічені хвилини. Це робило саму ідею надто ризикованою: пілот міг не встигнути зреагувати, а сам літак опинявся б під загрозою удару.

У підсумку, американські експерти дійшли висновку: хоча технічно проєкт вдався, з військової точки зору він неефективний і занадто складний у реальному бою. Тому програму закрили через відсутність перспектив і прогресу.

Нині у США пішли іншим шляхом. Наприклад, ракети AIM-174B (авіаційна версія SM-6) мають іншу концепцію – вони працюють за класичною схемою і можуть збивати не лише балістичні, а й гіперзвукові ракети, не вимагаючи від винищувача бути буквально "поруч" із місцем пуску.