Борьба с теневым флотом РФ и новые запреты: чего ждать от председательства Дании в ЕС

З 1 липня 2025 року Данія офіційно перебрала на себе головування в Раді Європейського Союзу.

Цей механізм кожні шість місяців визначає, яка країна координує порядок денний і модерує ключові переговори між 27 державами-членами ЄС.

І хоча головування не дає додаткових важелів влади, воно дозволяє просувати ініціативи, будувати компроміси та прискорювати ухвалення рішень, які без сильного політичного посередника часто блокуються на рівні окремих столиць.

Для Європи нинішнє півріччя критичне: повномасштабна російсько-українська війна триває вже четвертий рік, а санкційна машина ЄС, хоч і стала найбільшою у світі за масштабами, досі дає збої.

Частина країн продовжують закуповувати російський скраплений природний газ (СПГ), "тіньовий флот" російських танкерів обходить нафтове ембарго, а політичний супротив з боку Угорщини, Словаччини та деяких інших країн гальмує ухвалення жорсткіших обмежень проти Кремля.

Данія декларує намір перевести санкції проти Росії у нову фазу.

Заявлений фокус – перекрити канали, які й досі дозволяють Москві заробляти на нафті, газі та транспортуванні енергоносіїв попри всі ембарго.

Успіх цього плану матиме прямі наслідки не лише для Києва, а й для європейської економіки загалом.

Що вже зробила Данія.

Данія не обмежилася деклараціями – за останні два роки вона стала однією з ключових країн Північної Європи, що системно скорочують будь-які канали, через які Росія отримує доходи від викопних ресурсів.

Ще у 2022 році Данія повністю припинила імпорт російського вугілля, випередивши середній графік ЄС.

За даними Єврокомісії, лише це рішення щорічно позбавляє Кремль близько 1,5–2 мільярдів євро доходів.

А у січні 2025 року Данія увійшла до групи десяти країн, які офіційно закликали ЄС якнайшвидше запровадити повну заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) та примусити його імпортерів до припинення чинних контрактів з РФ.

Важливим є й те, що Данія однією з перших схвалила ініціативу включити до 18-го пакета санкцій ЄС понад 200 суден російського "тіньового флоту", які транспортують нафту в обхід цінової стелі G7.

Для втілення цієї стратегії Копенгаген інвестує близько 600 мільйонів євро у флот спостереження, включно з будівництвом 26 нових патрульних кораблів і розгортанням безпілотників для моніторингу Балтії та проток.

Уже зараз у Балтійському морі працюють спеціальні "морські дрони", які стежать за підозрілими танкерами та підводною інфраструктурою.

На рівні Ради ЄС Данія разом із країнами Балтії просуває жорсткіший контроль за страхуванням суден.

Без чинного західного страхування танкерам буде складніше заходити у ключові порти або проходити протоки.

Ці кроки здатні заблокувати схеми з обходу цінового обмеження.

Нарешті, Данія – активний прихильник продовження чинного нафтового ембарго та перегляду цінового обмеження на нафту Urals.

Європейська комісія вже обговорює варіант зниження стелі цін з 60 до 45 доларів за барель, що вдарить по доходах РФ ще на 20–30% залежно від кон’юнктури ринку.

Завдяки цим крокам Данія стає одним з головних модераторів нової хвилі санкційного тиску, піднімаючи питання не лише про символічні заборони, а й про реальний контроль і моніторинг потоків нафти, газу й грошей.

Актуальні виклики.

Попри безпрецедентні обсяги економічних обмежень, які Європейський Союз запроваджує проти Кремля вже четвертий рік поспіль, російська енергетична машина продовжує стабільно заробляти десятки мільярдів доларів щороку.

Саме ця здатність обходити обмеження сьогодні є одним із головних викликів для нового головування Данії.

Найпомітнішим символом провалів санкційного режиму залишається так званий "тіньовий флот".

За оцінками Lloyd’s List, Росія контролює понад 600 танкерів, що фактично вивозять нафту в обхід формальних правил і цінових стель.

Завдяки цій армаді суден Москва щодня постачає сиру нафту Urals за ринковою ціною, яка й надалі тримається вище встановленого G7 price cap у 60 доларів за барель.

Не менш болючою залишається тема сірого реекспорту.

Частина російських нафтохімічних компаній давно налагодили канали через Кавказ і Середню Азію.

Значну частину нафти й газу Росія продає, маскуючи їхнє походження складними логістичними ланцюгами через Туреччину, Казахстан чи Вірменію.

Така схема фактично нейтралізує частину європейських заборон.

Окремий біль – перевірка технічного обслуговування і страховки суден.

Попри офіційні обмеження, близько 70% "тіньових" танкерів і далі користуються західними або офшорними страховими схемами, які дозволяють заходити у ключові європейські протоки та порти.

Значна частина таких суден і досі проходить техогляд у портах Данії чи Нідерландів, оформлюючи прапори Панами, Ліберії чи Маршаллових островів.

Й це створює сіру зону, де санкції практично не працюють.

Ще одна проблема, що не сходить зі сторінок звітів Єврокомісії, – це російський скраплений природний газ.

Попри гучні політичні гасла, ЄС досі залишається другим найбільшим покупцем російського СПГ після Китаю.

І поки одні країни закликають негайно припинити імпорт, інші продовжують купувати, дозволяючи своїм енергетичним компаніям отримувати прибутки на перепродажі "дешевшого" російського газу.

Нарешті, проблемою, яку данське головування намагається розв’язати вже з перших днів, залишається опір окремих країн.

Словаччина й Угорщина вперто блокують будь-які спроби повністю перекрити транзит російського газу чи ввести санкції проти проєктів Nord Stream.

Саме через цю внутрішню незгоду Євросоюз і досі не фіналізував частину обмежень у межах 18-го пакета санкцій.

Що планує робити Копенгаген?.

Данське головування заходить у Брюссель із чіткою публічною обіцянкою: зробити санкції не просто довгим переліком заборон, а працюючим інструментом, який дійсно перекриє Росії фінансовий кисень.

Серед конкретних завдань – остаточне затвердження й запуск страхової перевірки для всіх танкерів, які проходять через Північне море та Балтику.

Цю ініціативу Данія просуває разом із країнами Балтії, Великою Британією та Німеччиною.

Логіка проста: судно без прозорої страховки та чіткої інформації про вантаж не зможе безперешкодно пройти критичними протоками.

Це боляче вдарить по "тіньовому флоту", який нині перевозить більшу частину російської нафти.

Другий ключовий пункт – домовленість про повну синхронізацію енергетичних санкцій із партнерами за межами ЄС.

Йдеться насамперед про координацію з США та Великою Британією у сфері контролю за страховими й портовими операціями.

Цей крок потенційно може "замкнути коло" і зробити обхід санкцій набагато дорожчим і ризикованішим для російських трейдерів.

Окремий блок – плани щодо СПГ.

Данія вже підтримала звернення десяти країн до Єврокомісії із закликом повністю заборонити імпорт російського скрапленого газу.

Дорожня карта для виконання плану REPowerEU вже прописана – жодних нових контрактів із Росією та припинення імпорту на спотовому ринку з січня 2026 року, а всі існуючі короткострокові угоди повинні зникнути з ринку до середини 2026-го.

Остаточна мета – повністю закрити для російського газу європейські термінали до кінця 2027-го.

Ще один пріоритет – блокування Nord Stream у правовому полі.

Данія прагне закріпити в 18-му пакеті санкцій норму, яка повністю заборонить транзакції, пов’язані з використанням старих газопровідних маршрутів у Балтійському морі.

І нарешті – силовий компонент.

Окрім уже виділених понад 600 мільйонів євро на посилення морського флоту та закупівлю безпілотників, Данія разом із партнерами НАТО запускає спільні патрулювання проток і стратегічних портів.

Цей план має на меті мінімізувати незаконні перевантаження нафти "борт у борт" – практику, яка стала однією з найпоширеніших схем обходу санкцій у 2023–2024 роках.

Данія бере на себе функцію координатора й модератора – того, хто змусить кожне слово про енергетичний тиск на Кремль працювати на практиці.

Копенгаген прагне довести – і всередині ЄС, і зовні, – що санкції можуть бути не лише політичною заявою, а фінансовим механізмом, здатним щомісяця скорочувати мільярдні доходи країни-агресора.

Чи вдасться Копенгагену виконати цей план – залежить не лише від амбіцій самої Метте Фредеріксен чи її дипломатів.

Ключовою буде готовність інших столиць ЄС поступитися зручними винятками, відмовитися від швидкого заробітку на транзиті та перепродажі, а головне – зробити санкції не фігурою мови, а реальною блокадою експорту нафти, газу й усіх сірих схем Кремля.

Проте якщо Данія зможе зрушити цей процес з мертвої точки, то її головування стане однією з небагатьох історій успіху ЄС у великій енергетичній війні проти Росії.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.