/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F49fcc64471a7dcd9dba95546f227108a.jpg)
Протистояння Азербайджану та Росії: Алієв ставить Путіна на місце — чим закінчиться черговий конфлікт Баку та Москви
Це були уродженці Азербайджану. Російські правоохоронці заявили, що ці дії відбувалися в рамках розслідування низки тяжких злочинів — вбивств і замахів — скоєних у 2001-2011 роках, в яких підозрювали етнічних азербайджанців в Єкатеринбурзі. Під час затримання, двох братів Сафарових — Зіяддіна та Гусейна — російські силовики забили до смерті. Судмедекспертиза в Баку показала, що Гусейн помер від посттравматичного і постгеморагічного шоку на тлі множинних переломів ребер та інших травм, а його брат Зіяддін — від посттравматичного шоку.
Хоч у Слідчому комітеті РФ і сказали, що закатовані загинули від серцевого нападу й травм, Генпрокуратура Азербайджану почала розслідування смерті своїх громадян через тортури та умисне вбивство з особливою жорстокістю. Їхні тіла Росія передала Азербайджану 30 червня, стверджуючи, що Гусейн був громадянином Азербайджану, а Зіяддін — Росії. Проте, Москва як завжди бреше, бо Гусейн і Зіяддін Сафарови — обидва громадяни Азербайджану. І, що б там не казали російські силовики, вбивство іноземних громадян правоохоронними органами іншої держави — це міжнародний злочин, який вчергове загострив російсько-азербайджанські відносини.
Про те, як розвивається черговий конфлікт між Москвою та Баку, та до чого він може призвести? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Шпигуни і погрози: Путін ще не вибачився за літак
У відповідь на вбивство російськими силовиками двох громадян Азербайджану та арешт ще дев’ятьох, МЗС країни викликав тимчасового повіреного у справах Росії у Баку Петра Волокових. Москві висловили «різкий протест» через рейди, напади, побиття та вбивства російськими силовиками громадян Азербайджану в Єкатеринбурзі під час облав 27 червня. Одразу після цього Мінкульт Азербайджану повідомив про скасування в країні всіх російських культурних заходів — виставок, концертів та фестивалів.
«У зв’язку з навмисними й позасудовими вбивствами та актами насильства, вчиненими російськими правоохоронцями проти азербайджанців на етнічному ґрунті, та з огляду на те, що подібні випадки останнім часом носять системний характер, скасовуються всі культурні заходи, заплановані в Азербайджані за участі державних та приватних російських структур», — йдеться в заяві Мінкульту Азербайджану.
Азербайджанські політики не залишилися осторонь. Парламентська делегація Азербайджану відмінила свою участь у спільному засіданні з членами Федеральних зборів РФ через «демонстративні та незаконні дії» російських силовиків, що призвели до жертв та загибелі азербайджанців. Візит російського віцепрем’єра Олексія Оверчука до Азербайджану цього місяця теж скасували. А депутат парламенту Азербайджану Расім Мусабеков назвав дії російських силових структур «операцією з видворення азербайджанців з Росії».
«Це просто потрібно уточнити. Це ініціатива якоїсь місцевої організації? Або це ініціатива Москви, яка хоче висловити своє незадоволення Азербайджаном?», — додав Расім Мусабеков.
Вже 30 червня під час операції в офісі російського пропагандистського ЗМІ «Sputnik Азербайджан» співробітники МВС Азербайджану затримали двох російських ФСБ-шників, які там працювали. Це виконавчий директор Ігор Картавих та шеф-редактор Євген Бєлоусов. Станом на вівторок, 1 липня, по справі «Sputnik Азербайджан» затримали вже сімох осіб, відкривши кримінальне провадження. Того ж дня МВС Азербайджану заявило про затримання в Баку групи росіян — членів двох організованих злочинних угруповань за підозрою у транзиті наркотиків з Ірану, інтернет-торгівлі та кібершахрайстві.
Щоправда, історія зі «Sputnik Азербайджан» тягнеться ще від лютого цього року, коли офіційний Баку ухвалив рішення про призупинення його діяльності, разом із закриттям «Російського дому» — структури РосСпівробітництва підсанкційного Євгена Примакова, яке є просто ширмою для російських шпигунів і агентів ФСБ за кордоном. Від «Sputnik Азербайджан» вимагали скоротити штат співробітників до однієї людини, виконуючи «рекомендацію» Баку щодо паритету чисельності журналістів державних медіа Росії та Азербайджану на території один одного, бо в Москві в азербайджанському держагентстві «Азертадж» працює лише один кореспондент. Проте в «Sputnik Азербайджан» це проігнорували.
Події лютого — закриття шпигунського «Російського дому» в Баку та вимоги до «Sputnik Азербайджан» скоротити штат — це прямий наслідок збиття Росією 25 грудня 2024 року пасажирського літака Embraer «Азербайджанських авіаліній», який прямував з Баку до Грозного. Тоді загинули 38 людей, 29 вижили. Отвори на корпусі літака, що розбився під час аварійної посадки в аеропорту Актау в Казахстані, характерні для ураження засобами ППО.
Через два дні після катастрофи, 27 грудня 2024 року, президент Азербайджану Ільхам Алієв висунув чіткі вимоги до Росії: вибачитися, визнати провину, покарати винних і виплатити компенсації державі Азербайджан, постраждалим пасажирам і членам екіпажу. 28-29 грудня 2024 року у телефонних розмовах з Алієвим Путін лише вибачився «за трагічний інцидент у повітряному просторі РФ», проте провину не визнав. Винних теж не покарали. Щодо компенсацій загиблим і постраждалим, а також за корпус літака, то їх все ж виплатила російська страхова компанія. Проте держава Азербайджан компенсацій так і не отримала.
Що буде далі: протистояння лише набирає обертів
На початку січня цього року Алієв прямо сказав, що Росія намагалася «зам’яти інцидент», проте, за його словами, отвори на фюзеляжі та свідчення екіпажу доводять збиття літака. Тоді президент Азербайджану вимагав закриття російського повітряного простору біля Грозного. Проте в Кремлі, звичайно ж, ці заяви залишили без уваги. Вже в лютому з’явилися результати розслідування, яке оприлюднило знайдений уламок ракети ЗРК «Панцир-С», якою й було збито літак.
Після рейду російських силовиків в Єкатеринбурзі й вбивства двох громадян Азербайджану, 1 липня азербайджанські ЗМІ опублікували анонімний лист із пояснювальною запискою капітана ППО з Грозного, який стверджує, що вогонь по азербайджанському літаку було відкрито за наказом Міноборони Росії. А вже наступного дня очільник Слідчого управління Генпрокуратури Азербайджану Немат Авазов заявив, що результати експертизи у справі про збиття літака можуть оголосити в короткі терміни.
У середу, 2 липня, МЗС Азербайджану викликав вже посла Росії Михайла Євдокимова, повідомивши про протест «щодо недружніх кроків» й того, як рейди російських силовиків в Єкатеринбурзі та вбивство двох громадян Азербайджану висвітлюються в російських пропагандистських ЗМІ.
«Було наголошено, що в російських ЗМІ щодо рейдів спостерігалися прояви етнічної нетерпимості, а використання таких виразів, як „етнічна злочинна група“, стосовно азербайджанців є неприйнятним. Було вкотре доведено, що ми очікуємо від Росії ретельного та об’єктивного розслідування порушень, скоєних російськими правоохоронними органами, та покарання винних», — зазначається в заяві МЗС Азербайджану.
У вівторок, 1 липня, Володимир Зеленський поговорив телефоном з Ільхамом Алієвим, висловивши співчуття й «чітку підтримку з боку України в ситуації, коли Росія знущається з громадян Азербайджану та погрожує Азербайджанській Республіці». Як відомо, Алієв відмовився від участі у параді «побєдобєсія» в Москві 9 травня цього року. А в червні від Володимира Мединського — путінського псевдо-історика й голови російської делегації на переговорах з Україною в Стамбулі — прозвучали порівняння війни Росії проти України з Нагірним Карабахом, що викликало різку реакцію МЗС Азербайджану.
Експерти не вважають, що чергове загострення відносин між Москвою та Баку може змінити ставлення керівництва Азербайджану аж настільки, що, крім гуманітарної допомоги, Україна почне отримувати від Азербайджану ще й зброю. Разом із цим, риторика щодо Росії в азербайджанських медіа загострилася ще більше. Так, наприклад, у статті «Та сама Росія, той самий сценарій: шовінізм і жорстокість» видання APA.az нагадує про рейди російських силовиків в Єкатеринбурзі проти киргизьких мігрантів у січні 2024 року.
«Сценарій жорстокості проти азербайджанців та операції проти киргизів лише рік тому однаковий. Це дає підстави стверджувати, що те, що відбувається, є державною політикою Росії. Це спроба Росії продемонструвати світові силу, яку Путін безпосередньо втратив, і спроба вижити, кинувши виклик російському націоналізму. Ця політика шовінізму нам дуже знайома», — йдеться в статті на APA.az.
Тож, як бачимо, навряд чи керівництво Азербайджану відступиться й зробить вигляд, що ні збитого Росією літака, ні вбитих російськими силовиками двох громадян Азербайджану немає. Проте, Кремль своїми діями, на думку експертів Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), намагається зберегти свій вплив в регіоні. Але Росія вже фактично розписалася в тому, що все втратила, коли російське МЗС 10 червня 2025 року, після слів Мединського, визнало Нагірний Карабах територією Азербайджану.
На додачу, західні експерти також звертають увагу на події у Вірменії, де 25 червня влада заявила про розкриття спроби держперевороту, в якому обвинувачуються представники Вірменської апостольської церкви та ще 13 осіб, зокрема російсько-вірменський олігарх Самвел Карапетян. Тож, за їхніми словами, дії Росії проти Азербайджану можуть бути навмисними й зроблені на випередження. Адже після втрати Нагірного Карабаху, як засобу впливу на Вірменію та Азербайджан, та посилення ролі Туреччини на Південному Кавказі, Росія втратила ще й вплив у Сирії та в Ірані.

