Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж
Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж

Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж

Оболонський район столиці з перших днів повномасштабної війни під ворожими ударами. Пошкоджені інфраструктурні обʼєкти, житлові будинки, школи та садки. Частину з них відновлено, деякі – в процесі.

Водночас у районі вистачає проблемних місць і без викликів війни – це стихійна торгівля, ситуація з дорогами, забудова. Про проблеми та виклики Оболоні під час війни 24 Канал поговорив із головою держадміністрації району Кирилом Фесиком.

Оболонь під обстрілами: як район справляється з наслідками війни

Оболонський район, як і весь Київ, не залишився осторонь масованих атак російських військ, які зросли останнім часом – особливо їх відчутно саме на Оболоні. За словами Кирила Фесика, пошкоджені як житлові будинки, так і об’єкти соціальної інфраструктури. Зокрема, відновлення йде поступово, залежно від рішень щодо замовників – району чи міста.

Біля Dream був прильот у травні – тоді вже занесло фактично верхню частину житлового будинку, там була велика діра в даху, то ми її відновили за позабюджетні кошти. Знайшли соціально відповідальний бізнес, попросили зробити його поки що таким чином,
– зазначає співрозмовник.

Деякі об’єкти, зокрема садочки біля місця прильоту, залишались з розбитими вікнами до ухвалення бюджету депутатами. Тепер, каже очільник РДА, відновлення закладене, і до початку навчального року ці об’єкти мають бути повністю відремонтовані. А до кінця року мають відремонтувати постраждалі житлові будинки.

Пошкодження на Оболонському проспекті після обстрілу у травні / Фото Валентини Поліщук для 24 Каналу

Значні пошкодження отримали будинки на Куренівці та біля станції метро "Героїв Дніпра". У деяких з них вигоріло по кілька квартир, ідеться вже про капітальний ремонт.

У ЖК "Навігатор" вигоріли до 5 квартир. У нас фактично три є адреси: Навігатор, Оболонський 28 і Героїв Дніпра 42. Але якщо порівнювати з іншими районами, то все набагато простіше,
– зазначає Фесик.

Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж - Фото 1
Будинок на вулиці Героїв Дніпра / Фото надане 24 Каналу

МАФи зникають, стихійка залишається

В Оболонському районі останнім часом провели масштабний демонтаж малих архітектурних форм. Але на звільнених місцях часто виникає стихійна торгівля. Це явище, пояснює Фесик, складне для контролю через законодавчі прогалини, обмежені повноваження і відсутність інструментів примусу.

Стихійна торгівля вся незаконна. І знайти якісь ресурси, щоб щось зробити з нею – дуже важко. Ми декілька разів намагалися з ними системно щось зробити. Але 70% людей в нашому опитуванні виступили за те, щоб вона залишилася,
– пояснює голова району.

Демонтаж МАФів, що відбувся в Оболонському районі, не був випадковим. За словами голови РДА Кирила Фесика, рішення, ухвалене у 2022 році, мало політичний і економічний контекст. Водночас сам він оцінює цю проблему як далеко не першочергову.

Було прийнято дуже скандальне рішення 22-го року про демонтаж МАФів, які мали на той момент легальні документи. Було це зроблено під виглядом того, що вони перешкоджають проходу в метро. Але треба розуміти, що 30% звільнених місць зараз будуть повторно продаватися через Київ.Прозоро,
– додає співрозмовник.

Попри те, що МАФи прибрали, локації не залишилися порожніми. Частина з них – уже з новими торговельними об’єктами. І, як зазначає Фесик, районна влада до цього не має жодного стосунку.

Порівнюючи ситуацію з іншими районами, голова РДА наголошує, що на Оболоні вдалося досягти неписаного суспільного консенсусу з мешканцями щодо публічного простору, особливо у знакових зонах.

Є класна локація в Дніпровському районі – Русанівська набережна. Там усе, що може бути нелегальним: вулична торгівля, кальяни, МАФи... У нас у парку Наталка – нуль. Там є суспільний договір, що нічого не з’являється. І ми це тримаємо: тільки щось з’являється – одразу виганяємо,
– додає очільник Оболоні.

Фесик зазначає, що Оболонь не лише не відстає, а й часто демонструє інші стандарти взаємодії з громадою. Але водночас він визнає – є об'єкти, які лишаються поза впливом адміністрації.

Хаотична забудова і транспорт: без стратегії

Серед таких – будівля колишнього розважального центру "Дивосвіт" на Оболонській площі, збудованого 20 років тому, яка нині стоїть покинутою. Об’єкт давно перебуває у приватній власності компанії, яка збанкрутувала. Районна влада не має на нього жодного впливу, зазначає Фесик:

Це приватна власність, яку 10 разів намагалися продати на аукціоні. Не знаходиться власник. Але як знайдеться – побудує бізнес-центр чи ЖК, і народ буде згадувати цей "Дивосвіт" із ностальгією.

Найяскравіший приклад проблем із забудовою на Оболоні – майбутній ЖК на місці ТЦ "Полярний" на однойменній вулиці, що викликає занепокоєння містян через загрозу транспортного колапсу. Проти демонтажу торговельного центру та побудови на його місці кілька років боролися мешканці Мінського масиву. Фесик каже: питання незаконної та хаотичної забудови – це одна з ключових загроз для міста. І те, як розвиватиметься територія навколо "Полярного", стане лакмусовим папірцем:

Коли він добудується, буде просто апокаліпсис. Буде паркувальний колапс, небезпека для людей. Але проблема не в одному об'єкті. Реальна проблема міста – це відсутність стратегії розвитку. Генплан не оновлюється десятиліттями.

24 Канал дізнався думку місцевої мешканки про цю ситуацію. Юлія, 35 років, мешканка Мінського масиву, розповіла, що після закриття ТЦ "Полярний" та побудови на його місці житла ситуація з виїздом із району тільки погіршиться – особливо з урахуванням постійних ремонтів і нестачі транспорту.

Вона вважає, що будівництво нового ЖК на цьому місці лише поглибить проблему: "Ми і так щодня стоїмо в заторах, а тепер, коли знесли "Полярний", ситуація стане ще гіршою. Замінити торговий центр на чергову багатоповерхівку – це просто знущання з мешканців району".

Щодо транспортної ситуації на Оболоні загалом, очільник РДА визнає – повноважень у районів щодо транспорту немає. Модель прийняття рішень у місті залишається непрозорою та фрагментарною.

У розмові очільник району зачепив і хронічну київську проблему – затоплення доріг під час дощів. Винуватцями тут виступають не лише засмічені зливові системи, а й тотальне знищення зелених зон міста.

Питання не в тому, що забита дощова каналізація. Є місто як географічна пляма, де все залито бетоном. Зелені зони, які мають поглинати воду, зникають. Коли все закатали в бетон, вода акумулюється в єдину велику масу, якій нікуди подітись. І воно все тече… Я не бачив жодної наради, свідомої про транспортне моделювання взагалі. Керування відбувається в ручному режимі. Є 2–3 людини, які на щось впливають.

Це, за словами Фесика, стосується і побудови нової багаторівневої розвʼязки на перетині вулиць Полярної та Богатирської. Голова Оболонської РДА ставить під сумнів доцільність її реалізації, особливо на тлі загального дефіциту ресурсів та відсутності транспортного моделювання:

Вважаю це абсолютно неактуальним і недоречним проєктом, знаючи його ціну – близько 2 мільярдів гривень. Це вдвічі більше, ніж увесь рекордний бюджет розвитку Оболонського району на рік. Туди входить все – школи, садочки, сховища, ліфти. А ця розв’язка – не критична. Я не бачив жодного транспортного моделювання, яке б показало її ефективність.

Фесик порівнює це зі звичайною логікою побутового рішення: витрати мають бути обґрунтованими, особливо коли йдеться про гроші громади. У цьому випадку він не бачить ані ефекту, ані прозорої аналітики – лише дорогу ініціативу, яку кияни не просили.

Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж - Фото 2
Кирило Фесик на робочому місці / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Комунальні проблеми: що в силах району

Зростання тарифів на комунальні послуги, за словами Фесика, не пов’язане з якістю обслуговування конкретних будинків. Проблема в тому, що мешканці часто не усвідомлюють, що відповідають за стан свого житла самі.

Якщо ви в багатоповерхівці – ви є співвласником. Капітальні ремонти проводяться за ваші кошти. Але є програма співфінансування: ліфти – 95 на 5, під’їзди – 70 на 30. Якщо не хочете навіть тисячу гривень з квартири скинутись – не буде ремонту ще 50 років,
– каже голова району.

Реальні пріоритети мешканців району часто різняться з тим, на чому фокусуються ЗМІ або політики. Щоб краще зрозуміти настрій громади, Кирило Фесик провів онлайн-опитування на своєму телеграм-каналі. Результати виявилися досить показовими (наведено дані на момент розмови – 24 Канал).

"Там був жахливий стан міжквартальних проїздів – на першому місці з великим відривом: 27%. Друге місце – недостатня кількість сховищ та укриттів. Потім 12% – паркувальний колапс, 9% – занепад дитячо-спортивних майданчиків. Далі вже менше: стихійна торгівля – 5–6%, хаотична забудова – 5%, недостатня підтримка захисників і родин загиблих – лише 2%. Проголосувало 5023 людини – це дуже немало в рамках соціології", – зазначає Кирило Фесик.

Ці дані, на думку очільника району, мають слугувати орієнтиром для формування реальних управлінських рішень. І показують, що проблеми, які часто «шумлять» у медіа – не завжди ті, що хвилюють людей найбільше.

До повномасштабного вторгнення Київ щороку виділяв близько 50 мільйонів гривень кожному району на оновлення міжквартальних проїздів. Роботи виконувалися масштабно: разом із вулицями, пішохідними зонами, бордюрами. Результати зберігаються досі – і, за словами голови РДА, це була одна з найефективніших програм благоустрою:

До великої війни ремонтували від 10 до 30 проїздів на район щороку. Причому ремонтували шматками – з тротуарами, пішохідними доріжками. І воно тримає якість по сьогодні. Але після 2022-го ця програма згорнулася. У 2025-му була надія повернути кошти, але політичні сили втрутились і забрали ці гроші з районів.

Єва, 63 роки, мешканка Оболоні, скаржиться, що стан її під’їзду не змінювався десятиліттями, а після підвищення тарифів жодних покращень у прибиранні чи обслуговуванні мешканці не побачили.

Вона також зазначила, що ліфт постійно ламається, через що їй доводиться долати сходами декілька поверхів: "У нас сходи не фарбували з часів Ющенка, а плату підняли так, ніби тут щотижня капремонт. Ліфт то працює, то не працює – я вже боюся на ньому їздити, а на п’ятий поверх іноді важко пішки підніматися".

Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж - Фото 3
Розвʼязка на перетині вулиць Богатирської та Героїв Дніпра / Фото КМДА

Ініціатива передати управління грошима з районного рівня до міського департаменту будівництва, за словами Фесика, мала суто політичні мотиви. Гроші – близько 400 мільйонів – досі не освоєні. Райони ж, які мають список пріоритетних адрес і виконавців, залишилися без важеля дії.

Я особисто доповідав про це міському голові. Якби кошти були в районів, половину вже було б зроблено. А так – літо на третину пройшло, а не зроблено нічого. Це експеримент, який не вдався. Думаю, наступного року повернуть фінансування районам,
– зазначає очільник Оболоні.

З власного досвіду Фесик ілюструє абсурдність ситуації: коли поруч із новим інклюзивним пандусом може зяяти метрова яма у дворі – просто тому, що на проїзд ніхто не виділив коштів.

Інклюзія, Алея Героїв і спорт

Обстріли, висока комуналка та знесення МАФів: як живе Оболонь під час війни – репортаж - Фото 4
Алея Героїв, куди на вшанування полеглих захисників доєднуються працівники адміністрації / Фото Льва Шевченка, 24 Канал

Навпроти РДА розташована Алея Героїв з портретами полеглих захисників з Оболоні. Хоча наразі Оболонський район не має окремого муніципального центру реабілітації для ветеранів, проте зусилля РДА зосереджені на підтримці вразливих груп, зокрема дітей та молоді з інвалідністю. За словами Кирила Фесика, саме ця інфраструктура – одна з найсильніших сторін району:

У нас є центр реабілітації – найкращий у місті Києві, але він присвячений не ветеранам, а для дітей і молоді з інвалідністю. Це супер місце, яке має не лише хорошу матеріально-технічну базу, а передусім круті кадри. Ми його побудували на місці колишнього нелегального казино.

У районі також реконструюють будівлю під новий інклюзивний дитячий садок – з басейном і повною безбар’єрністю, каже Фесик. Аналогічні зусилля спрямовуються і на шкільну освіту. Зокрема, йдеться про оновлення інфраструктури одного з закладів – йдеться про навчально-реабілітаційний центр № 22.

Крім інклюзії, у районі активно розвивають і спортивну складову. За словами Фесика, протягом останніх років повністю реконструйовано стадіон "Зміна", а лише у 2025-му заплановано ще п’ять нових міжшкільних стадіонів: "Там відбувся великий ремонт. Ми фактично знову його збудували – і будівлю, і сховище. У мене тільки на цей рік п’ять стадіонів заплановано. Думаю, що мало де по інших районах таке реалізується".

Теги по теме
Транспорт
Источник материала
loader
loader