Кіберексперт: Україна в плані захисту персональних даних - це дике «Сомалі»

Система захисту персональних даних в Україні надзвичайно слабка, її можна порівняти з устроєм умовного «Сомалі».

Про це в коментарі Укрінформу сказав фахівець з кібербезпеки, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп'ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ Костянтин Корсун.

«Україна – це дике «Сомалі» в плані захисту персональних даних. Безвідповідальне ставлення до безпеки персональних даних у державі тривало десятиліттями. Це зубна паста, яку назад у тюбик не запхати», - заявив він.

За словами експерта, через це будь-яка інформація в державних базах автоматично має вважатися умовно скомпрометованою, такою, що витекла і відома нашим ворогам. Бо витоки і державних, і приватних баз даних, як стверджує він, вже відбувалися. Затримання продавців цих баз – теж, але глобально ситуацію це не змінило.

«Система кіберзахисту не працює. Закон про захист персональних даних є, відповідний уповноважений омбудсман є, а захисту – немає», – сказав Корсун.

Водночас, за словами фахівця з кіберзахисту, ЄС має надзвичайно сувору систему захисту персональних даних, за цим слідкують незалежні органи на кшталт нашого НАБУ.

«Ефективність забезпечена абсолютною незалежністю цих структур і їх повноваженнями. Так, вони можуть накладати штрафиу розмірі до 20 млн євро. Тому в країнах ЄС просто побояться зайвий раз запитати вас щось необов’язкове чи внести якісь ваші дані», – розповів експерт.

На думку кіберфахівця, українці часто поширюють у соцмережах власні та чужі особисті дані через необізнаність.

«А вона лікується просвітницькою роботою, якої держава не здійснює. Певні кроки робить Центр протидії дезінформації, але починання надто кволе. Є й цікаві проєкти блогерів на Ютубі, але вони розпорошені, і концентрованої політики в цьому полі у нас і немає», - пояснив Корсун.

За словами експерта, для зміни ситуації необхідна участь державних структур, а вона з різних причин відсутня.

«Наші держоргани в комунікаціях та медійних кампаніях слабкі, а без них ніяка просвітницька робота не буде ефективною, на жаль. Бо саме до державних інституцій у більшості населення є максимальна довіра», - підкреслив фахівець з кіберзахисту.

На його думку, ознайомлювати українців з правилами інформаційної безпеки слід ще зі школи.

«Ще в середній школі можна починати вчити дітей інформаційній безпеці, кібергігієні. Обов’язково така програма має бути й у вишах. Щоб була вибудувана система», - заявив експерт.

Як нагадав Корсун, в мережі не можна оприлюднювати інформацію про розміщення, переміщення військових (навіть за межами України), і нічого, що допомогло б ворогу визначити геолокацію військових, їх рух, озброєння, склад підрозділу, прізвища командирів.

«На побутовому рівні, перш ніж публікуєш щось про військового, запитай себе – це може якось допомогти ворогу завдати шкоди? Якщо є найменші сумніви, краще відмовитися від публікації», – зазначив він.

Як повідомлялося, на Кіровоградщині викрили шахрайку, яка ошукала родичів безвісти зниклих військових на 400 тис. грн.