У Раді пропонують відв'язати посадові оклади від прожиткового мінімуму та підвищити зарплати суддям

У Верховній Раді зареєстрували чотири депутатські законопроєкти, які передбачають відв’язування посадових окладів від прожиткового мінімуму, а також сприятимуть підвищенню зарплати для суддів.

Про це повідомив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов у Телеграмі, передає Укрінформ.

"Групою народних депутатів на чолі із Головою Верховної Ради зареєстровано ряд законопроектів № 13466, 13467, 13468 та 13469. Ці ініціативи передбачають відв’язування посадових окладів від прожиткового мінімуму та запровадження окремої базової величини для їх розрахунку. У 2026 році її пропонується встановити на рівні не менше 3 470 грн", - заявив Маслов.

Парламентарій наголосив, що будь-яке підвищення прожиткового мінімуму автоматичного призводить до збільшення всіх посадових окладів в державі.

"Я не проти ідеї, щоб відв'язати посадові оклади від прожиткового мінімуму. Бо будь-яке підвищення прожиткового мінімуму автоматичного призводить до збільшення всіх посадових окладів в державі. Через це держава не має можливості встановити такий його розмір, який відповідав би реальним життєвим потребам людини. Крім того, зараз прожитковий мінімум для різних категорій осіб та працівників й так різний, що само по собі неправильно", - додав Маслов.

Голова правового комітету підкреслив, що окремий законопроєкт №13467 стосується змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

"Однак, при відв'язуванні посадових окладів суддів від прожиткового мінімуму повинні бути дотримані суддівські гарантії. Якщо для цього необхідно буде зареєструвати альтернативний законопроєкт, він буде зареєстрований", - додав він.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №13467, документ покликаний усунути конфлікт між економічною функцією прожиткового мінімуму та його техніко-розрахунковою роллю у фінансовому та кадровому забезпеченні державної служби.

"Сьогодні розмір посадового окладу суддів усіх рівнів, а також посадових осіб Вищої ради правосуддя визначається кратно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного року. Такий підхід, що був запроваджений у 2016 році, не відповідає конституційній природі прожиткового мінімуму як основного соціального стандарту, визначеного статтею 46 Конституції України", - йдеться у пояснювальній записці.

Зазначається також, що метою законопроєкту є забезпечення якісного переформатування підходів до визначення розміру посадових окладів суддів і посадових осіб системи правосуддя на основі більш стабільної, обґрунтованої та прозорої розрахункової величини, що не пов’язана із соціальним стандартом прожиткового мінімуму. Запровадження базової (орудної) величини як розрахункового інструменту для 2 визначення розмірів посадових окладів має на меті відв’язати розмір оплати праці працівників органів державної влади, зокрема судової системи від прожиткового мінімуму, що за своїм призначенням є винятково соціальним стандартом.

Як повідомляв Укрінформ, за словами народного депутата і голови правового комітету ВР Дениса Маслова, у внесеній до парламенту бюджетній декларації Кабінетом міністрів не враховано належне фінансування судової гілки влади.

Раніше Маслов у Телеграмі наголосив, що Комітет з питань правової політики подав пропозиції до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки. Серед ключових застережень — суддівська винагорода та забезпечення судів не відповідають реальному навантаженню, значущості й відповідальності цієї роботи. З цієї причини, комітет запропонував переглянути й підвищити базовий посадовий оклад судді порівняно з 2025 роком.

Фото: Фейсбук / Ruslan Stefanchuk