Археологи вперше за 38 років знайшли артефакти на островах поблизу ДніпроГЕС

Фахівці Національного заповідника «Хортиця» спільно з гідроенергетиками провели моніторингову експедицію на островах «Три стовпи», що на річці Дніпро неподалік Дніпровської ГЕС. Під час роботи на островах науковці знайшли речі, як датовані V тисячоліттям до нашої ери.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив науковий співробітник відділу охорони пам’яток археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Анатолій Волков.

«Ці острови мало досліджені. Першим їх дослідив у 20-х роках минулого століття місцевий краєзнавець Мартинс, у 1928 році їх професійно досліджував відомий археолог Андрій Добровольський. У 87-му їх досліджували співробітники заповідника, і після того досліджень не було», - говорить науковець.

Острови знаходяться в безпосередній близькості до ГЕС і потрапити туди неможливо, але запорізькі науковці отримали офіційний дозвіл та змогли провести моніторинг стану пам’яток і навіть знайти там деякі цікаві знахідки.

Це група з трьох островів –«Похилий», «Середній стіг» і «Крісло Катерини». Раніше вони були на поверхні води, зараз - з’єднані піщаними мілинами.

«Це дуже цікаві з археологічного боку острови, бо там була вперше виявлена середньостогівська культура, назва якої походить він острова «Середній стіг».

«Це час V-IV тисячоліття до нашої ери. Це 4500 – 3500 тисячі років до Різдва Христова. Це такий комплексний пам’ятник. Речі відносяться до різних часів – це і енеоліт, доба бронзи, ямна, катакомбна культура, античність, середньовіччя. Я стараюсь уникати слова «унікальний», коли говорю про знахідки. Все, що знайшли - є частинами якихось речей. Це цікаві з археологічної точки зору знахідки», - каже Волков.

Найдавніші речі, які були знайдені, датовані епохою енеоліту - це уламки горщиків. Вони ідентифікуються особливим гребінчастим візерунком, який притаманний саме середньостогівській культурі доби енеоліту. Уламки ліпних посудин - доба бронзи, ямна культура – це 3000- 2000 тисячоліття до нашої ери. Далі – фрагменти амфори, датовані добою античність.

«Один з неоднозначних предметів – це кам’яна сокира. Такого ми ще не зустрічали. Виготовлена саме з граніту. Зазвичай для таких речей використовували інші породи каменю. Це цікава знахідка. Її треба дослідити, але по формі дуже схоже на сокиру», - коментує Анатолій Волков.

На «Середньому стозі» науковці побачили так звану «козацьку миску» - це заглиблення в камені, де за легендами запорізькі козаки варили галушки та годували один одного.

Науковці пояснюють, що раніше ця територія перебувала під водою, а зараз, після руйнування росіянами Каховської ГЕС, рівень води у Дніпрі впав і виявилось, що «мисок» на островах не одна, а дев’ять.

«Це природнє утворення, тобто зроблено не людськими руками», - каже керівниця Інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця» Анна Головко.

Науковці кажуть, що дослідити ці острові обов’язково треба, але це завдання - на після завершення війни. Зараз же треба проводити там регулярні моніторингові розвідки.

Як повідомляв Укрінформ, на острові Хортиця мешканець Запоріжжя знайшов роги благородного оленя, який жив у цих краях понад три століття тому.