Цю вулицю в Києві перейменовували аж 8 разів: де вона знаходиться і чим цікава

Вулиця Олеся Гончара — одна з найцікавіших і знакових старовинних вулиць Києва. Її історія дивовижна і багатогранна, адже за понад 180 років існування вона змінила свою офіційну назву аж вісім разів. Кожне перейменування відображало важливі історичні та політичні події, які відбувалися в столиці та Україні в цілому.

Вулиця Олеся Гончара розташована у самісінькому серці історичного Подолу, що є одним із найдавніших районів Києва. Її забудова формувалася поступово, із врахуванням складного рельєфу та характеру місцевості, зокрема впливу природного яру, який довгий час залишався стихійним сміттєзвалищем і гальмував активний розвиток. Проте вона зберегла численні будівлі кінця ХІХ — початку ХХ століття, переважно чотири- та шестиповерхові прибуткові будинки, у яких свого часу мешкали відомі київські діячі.

Володимирська і Мало-Володимирська

Вперше ця вулиця згадується у 1830-х роках як Володимирська — назва, що походить від близькості до історичного центру Києва і Володимирської вежі. Через наростальне навантаження і бажання розділити простір, згодом з'явилася назва Мало-Володимирська (іноді Маловолодимирська), що символізувала її статус "меншої" у порівнянні з великою Володимирською вулицею поруч.

Столипінська вулиця

У 1911 році вулицю перейменували на честь Петра Столипіна — прем’єр-міністра Російської імперії, який помер після замаху саме на цій вулиці. Назва Столипінська проіснувала до 1919 року і стала символом буремних політичних часів початку ХХ століття.

Вулиця Гершуні

Після закінчення Першої світової війни та революційних подій 1917–1919 років, вулиця отримала ім’я Гершуні — на честь Григорія Гершуні, відомого революційного діяча, який боровся за соціальні зміни. Ця назва підкреслювала нову політичну ситуацію і влилася в радянський топонімічний контекст.

Вулиця Ладо Кецховелі

З 1937 року вулиця мала ім’я Ладо Кецховелі — відомого на той час російського революціонера та більшовика. Це перейменування стало частиною тенденції за радянських часів вшановувати героїв комуністичного руху, таким чином підкреслюючи ідеологічну налаштованість епохи.

Вулиця Чкалова

Згодом вулицю ще кілька разів перейменовували, серед яких найвідомішою стала назва на честь радянського льотчика Валерія Чкалова — героя першого у світі безпосадкового перельоту через Північний полюс (США–СРСР) у 1937 році. 1939 року вона отримала його ім’я.

Вулиця Антоновича

Під час німецької окупації Києва у 1942–1943 роках вулиця тимчасово отримала назву Антоновича — на честь відомого українського історика і професора Київського університету Володимира Антоновича. Таким чином окупаційна влада хотіла підкреслити українські історичні та культурні символи, та відокремити себе від радянської ідеології.

Вулиця Олеся Гончара

Після розпаду Радянського Союзу, вже у 1996 році, вулиця отримала сучасну назву — Олеся Гончара. Вона присвячена одному з найвідоміших українських письменників і громадських діячів, автору творів "Собор", "Прапороносці" та інших, які стали класикою української літератури. Сучасна назва відображає національне відродження та гідність української культури.

Як бачимо, за понад 180 років існування вулиця змінила назву аж вісім разів. А кожне перейменування розповідає нам окрему історію про буремні часи, що переживали Київ та Україна.

Раніше "Телеграф" розповідав про яр, у якому збиралися безхатьки, а тепер "оселилися" посольства. Де в Києві ця вулиця і чим іще вона цікава.