Украинофоб, антисемит и скандалист: как Гжегож Браун стал "звездой" польской политики

Гжегож Браун став однією з головних сенсацій недавніх президентських виборів у Польщі.

Політик, який уже давно перетворився на професійного провокатора, що вибудовує власний політичний бренд на антиукраїнських, антисемітських і змовницьких тезах, якого навіть напередодні виборів виключила зі свого складу ультраправа партія "Конфедерація", несподівано посів на цих виборах четверте місце, отримавши у першому турі підтримку на рівні 6,34%.

А потім – запропонував підтримку Каролю Навроцькому в обмін на гарантування повної зупинки військової підтримки України (на щастя, майбутній переможець цих виборів такої обіцянки давати не став).

Проте тим тривожнішими стали дані останніх соціологічних опитувань, згідно з якими партія Гжегожа Брауна має всі шанси самостійно потрапити до Сейму.

А вже цього місяця його ім’я знову з’явилося на перших шпальтах через новий антисемітський скандал – під час радіоефіру він заявив, що "ритуальні вбивства – це факт", а газові камери в Освенцимі назвав "фейком", що викликало цілий шквал критики на його адресу.

Тож хто такий Гжегож Браун? І чому його популярність у Польщі зростає?.

Занадто радикальний для радикалів.

Гжегож Браун народився 1967 року в Торуні (Куявсько-Поморське воєводство).

За освітою – режисер, відомий автор документальних фільмів із виразним націоналістичним та антикомуністичним ухилом.

Проте він вже давно почав вибудовувати імідж праворадикального інтелектуала, що відверто кидає виклик мейнстриму.

Його політична кар’єра стартувала зі спроби сформувати коло однодумців навколо власних поглядів – від католицького традиціоналізму до жорсткого націоналізму з елементами змовницьких теорій.

У 2019 році він став одним із лідерів невеликої, але невдовзі широковідомої "Конфедерації польської корони", яка увійшла як складова частина до ширшого виборчого альянсу "Конфедерація свободи і незалежності", що зібрав правих націоналістів, ультраконсерваторів, монархістів під одним брендом та який довго був політичною платформою Брауна.

Його власна партія – "Конфедерація польської корони" – була частиною цього об’єднання.

А сам Браун став одним із найбільш впізнаваних облич об’єднаної "Конфедерації".

У 2024 році він був обраний євродепутатом, після чого знову відзначився своєю радикальною риторикою та демонстративними акціями і протестами.

Проте початок 2025 року – рік президентських виборів – ознаменувався розколом.

"Конфедерація свободи і незалежності", яка вже на той час обрала кандидатом Славоміра Менцена, прагнула трохи "відбілити" свій імідж перед важливою електоральною подією.

Браун натомість не приховував політичних амбіцій і не збирався згладжувати свою одіозну репутацію – особливо після гучного скандалу в польському Сеймі, де у грудні минулого року загасив ханукальні свічки порошковим вогнегасником.

У підсумку в січні Гжегожа Брауна офіційно було виключено з парламентської "Конфедерації".

Втім, це лише відкрило політичне вікно можливостей.

Свою кампанію він будував на різких тезах: антиукраїнській риториці, вимогах зупинити міграцію, обіцянках впровадження повної заборони абортів та "очищення" Польщі від зовнішнього впливу, атаках на такі міжнародні організації, як ЄС (прибічник "добре підготовленого Polexit"), ВООЗ тощо.

Браун зривав українські прапори, спалював прапор ЄС, розгромив виставку у Сеймі, присвячену толерантності, нападав на лікарку, яку він звинувачував у проведенні абортів… Проте, попри всі прогнози про маргіналізацію, на президентських виборах він набрав несподівано високий результат – 6,34% голосів у першому турі, що перераховується як понад мільйон голосів.

І такий результат відкрив для Брауна можливість самостійної політичної кар’єри.

Що й показали останні опитування – партія Брауна "Конфедерація польської корони" тепер має всі шанси пройти до Сейму, самостійно подолавши 5-відсотковий прохідний бар’єр.

І хоча канцелярія Сейму Польщі заборонила Гжегожу Брауну вхід на парламентську територію, він може повернутися туди вже після наступних виборів.

Заяви, що обурили Польщу.

У політичному лексиконі Гжегожа Брауна вже давно немає жодних заборонених тем.

Втім, навіть за його мірками, виступ, який пролунав 10 липня в етері радіо Wnet, виявився переломним – і шокував навіть найбільш стійких до провокацій політиків.

Так, під час інтерв’ю Браун поставив під сумнів сам факт існування газових камер у нацистському концтаборі в Освенцимі.

А також озвучив давні змовницькі тези про нібито реальність ритуальних вбивств, що є класичним елементом антисемітської пропаганди.

Скандальні заяви та поведінка Гжегожа Брауна викликали значний суспільний резонанс.

Вони спричинили хвилю обурення, включно із різко негативною реакцією з боку провідних політиків і представників інтелектуальних кіл.

"Він виконує роботу, яка шкодить Польщі.

Кожного разу, коли Росія хотіла завдати шкоди Польщі, вона влаштовувала тут якусь антисемітську витівку",.

наголосив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський.

За словами міністра, якби Браун був російським агентом, "він би не зміг зробити свою роботу краще".

Про скандальні слова одіозного політика висловився також прем’єр-міністр Дональд Туск, який, перебуваючи у Римі на Конференції з питань відновлення України, назвав їх "ганебними".

"Це – ганьба.

Ми маємо зробити все, щоб ні в кого у світі Польща не асоціювалася з такими обличчями, такими людьми, такими діями", – сказав очільник Ради міністрів Польщі.

Навіть депутат від "Конфедерації" Гжегож Плачек не втримався від критики.

За його словами, Браун ніколи не повинен був говорити цих слів.

"Гжегож має усвідомлювати, що навіть якщо він має імунітет євродепутата, такі слова можуть мати юридичні наслідки", – наголосив Плачек.

Згадка про кримінальне покарання не випадкова:.

реакція з боку польської правоохоронної системи не забарилася.

Так, Окружна прокуратура Варшави повідомила, що "проводить перевірку у зв’язку із запереченням Гжегожем Брауном під час радіоетеру нацистських злочинів, скоєних у таборі Аушвіц".

Це діяння підпадає під ст.

55 Закону про Інститут національної пам’яті.

"Той, хто публічно та всупереч фактам заперечує злочини (...), підлягає штрафу або позбавленню волі на строк до трьох років", – йдеться у дописі речника прокуратури.

В очікуванні суду.

Варто уточнити: це буде далеко не перша спроба притягнути Гжегожа Брауна до кримінальної відповідальності.

Тим більше, що Європарламент вже проголосував про зняття з нього імунітету.

За інформацією Варшавської прокуратури, справа проти Брауна перебуває на фінальній стадії і вже наприкінці липня може надійти до суду.

Ультраправого політика звинувачують у семи правопорушеннях, пов’язаних з низкою інцидентів, у яких він нібито брав участь протягом останніх років.

Зокрема, йдеться про:.

- публічну зневагу до людей через їхню релігійну приналежність, коли Браун у стінах польського Сейму різким струменем вогнегасника загасив запалені ханукальні свічки;.

- навмисне порушення недоторканості особи у випадку зі співробітницею Сейму, яка намагалася втрутитися у вищезазначений випадок;.

- втручання в роботу медичного закладу, коли він увірвався до Інституту кардіології у Варшаві, вигукуючи гасла проти так званої санітарної сегрегації;.

- знищення майна, що належало Товариству польських суддів Iustitia в Кракові;.

- порушення недоторканності приміщень Німецького історичного інституту у Варшаві.

За необхідності, нові звинувачення будуть додані до цієї справи.

Браун зі свого боку не визнає жодного з обвинувачень.

Він також відмовився від ознайомлення з матеріалами слідства на фінальній стадії досудового розслідування.

А вже згадані антисемітські заяви свідчать: готуючись до захисту, Гжегож Браун свідомо обрав тактику підняття ставок.

В тому числі сподіваючись, що судове переслідування лише збільшить його підтримку.

Настільки, щоб дозволити його партії отримати не просто якусь кількість мандатів, але й "золоту акцію" у новому Сеймі.

* * * * *.

Останні президентські вибори довели наявність у Польщі сталого електорального сегмента, відкритого до ксенофобських, антисемітських та, звісно, антиукраїнських наративів.

Останнє створює додаткові ризики для кількамільйонної української громади в Польщі.

Їхнє життя напряму залежить від суспільних настроїв – від ставлення місцевих громад до теми міграції, від національної риторики політиків, від історичної пам’яті.

Виникає питання:.

чи покладе кримінальне переслідування край політичній кар'єрі Брауна, чи лише додасть їй поштовху?.

Тому історія Гжегожа Брауна – це не лише сюжет про скандального політика.

А й тривожний дзвінок про вразливість польської політики до радикалізації, що створює чималі ризики як для самої Польщі, так і для інших країн, насамперед для України.

Автор: Станіслав Желіховський,.

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.