Новий елемент культурної спадщини: у МКСК розповіли про традицію обрядової випічки на Слобожанщині

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини традицією випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині.

Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, передає Укрінформ.

Зазначається, що ця традиція побутує в громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей, об’єднаних спільною історико-культурною традицією, подібною рецептурою, технологією приготування, формами, оздобленням і символікою.

"Обрядову випічку готують лише раз на рік у період різдвяних свят, переважно в родинному колі або разом із сусідами й друзями. Пряники мають локальні назви - «панянки», «барині», «баришні», «коники», «вершники», «пташки» тощо", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, на Полтавщині у Котелевській селищній громаді різдвяну випічку називають «панянками». Її печуть, зазвичай, із пісного тіста, розписують кольоровою «глазур’ю» і вкладають у торбинки для колядників та щедрувальників. Перед випіканням «панянки» фарбують у рожевий колір буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та розмальовують традиційними «завитушками» - візерунками, притаманними для цієї випічки. Форми для пряників — жерстяні, розміром від 20 см до 60 см, ковані вручну.

На Сумщині в межах Охтирського району різдвяні обрядові пряники називають «панянки», «барині», «коники». Пряники розписують «намазочкою» з крохмалю й борошна, додаючи білу, зелену чи жовту глазур. Розпис довільний: контури, спіралі, хвильки, квіти. Випікають «панянки» різних розмірів, деякі з них сягають до 60 см.

На Харківщині у Богодухівському районі різдвяна випічка має загальну назву — пряники. Хоча носії називають її зазвичай «коники», «коні», «баришні», «барині», «панянки». Також випікають пряники у формі півників, зірочок тощо. Основний малюнок по всій поверхні - завитки, а процес розмальовування подекуди називають «квітчати», «мережити». Розмір випічки - приблизно від 15 до 40 см.

Цікаво, що дівчаткам дарують пряники у вигляді фігурок панянок, що символізує жіночність і добробут, а хлопчикам - коників, як символ мужності та сили. Інші фігурки не мають особливого розподілу. При цьому найбільша та найгарніша випічка призначена для хрещеників, а менші за розміром пряники - для інших дітей, наприклад, сусідів.

Традиція має не лише кулінарне, а й символічне значення, адже пов’язана з різдвяними звичаями, побажаннями добробуту та єднанням громади.

Як повідомляв Укрінформ, раніше до переліку нематеріальної культурної спадщини внеслитри нові елементи.