Торговля с осложнениями: чем опасны для Украины новые инициативы ЕС
Торговля с осложнениями: чем опасны для Украины новые инициативы ЕС

Торговля с осложнениями: чем опасны для Украины новые инициативы ЕС

Усі очікували, що повернення Дональда Трампа у президентське крісло призведе до змін у міжнародній торгівлі, але ніхто не розраховував, що йтиметься про суцільне запровадження імпортних мит проти всіх.

Цілком зрозуміло, що значні мита призвели до перенаправлення імпорту на інші незахищені ринки, які почали у відповідь закриватися.

Зокрема, останній звіт "Моніторинг торгівлі СОТ: останні тенденції" (WTO Trade Monitoring Update: Latest Trends) продемонстрував рекордне зростання заходів торговельного захисту (антидемпінгові та компенсаційні).

Як видно з наведеної нижче діаграми, зростання кількості ініційованих антидемпінгових та антисубсидаційних розслідувань є рекордним за останні 10 років і навіть значно вищим за 2020 рік, коли через COVID-19 країни застосовували безпрецедентні протекціоністські заходи.

Заходи торговельного захисту (за даними СОТ).

Також звіт "Моніторинг торгівлі СОТ: останні тенденції" продемонстрував рекордне зростання різноманітних інших обмежувальних заходів щодо імпорту (у тому числі імпортні мита, квоти, посилення контролю на митницях).

Охоплення торгівлі новими торговельними та пов'язаними з торгівлею заходами, що впливають на імпорт, за звітний період (не кумулятивно), млрд дол.

(WTO Trade Monitoring Update: Latest Trends).

Тож до чого тепер готуватися Україні?.

Протягом 2022-2023 років в України був певний імунітет від застосування заходів торговельного захисту та інших обмежувальних заходів щодо імпорту.

Багато країн (США, ЄС, Канада, Велика Британія) пішли на лібералізацію торгівлі з Україною для того, щоб допомогти її економіці.

Однак починаючи з 2024 року "пільги" для українського імпорту почали потроху урізатися.

Спочатку ЄС під час продовження дії повної лібералізації торгівлі на період червень 2024 року – червень 2025 року передбачив автоматичне застосування суттєвого обмеження обсягів імпорту по семи сільськогосподарських товарах після досягнення певних порогових значень.

Імпорт чотирьох із зазначених товарів (мед, цукор, овес, яйця) фактично підпав під заборону вже з липня 2024 року, а у 2025 році здійснювався в рамках дуже незначних тарифних квот, передбачених Угодою про асоціацію.

З березня 2025 року США скасували призупинення дії 25% додаткового мита для України, яке було запроваджено щодо імпорту всієї металургії.

На таке призупинення пішла адміністрація президента Байдена, щоб підтримати українську економіку.

Ба більше, адміністрація Трампа збільшила зазначене мито до 50%.

Також Україна отримала 10% мита на весь імпорт в рамках ініціативи reciprocal tariffs.

У червні 2025 року ЄС не продовжив лібералізацію торгівлі з Україною, тобто торгівля повернулась до умов, які діяли до 2022 року.

Наразі тривають перемовини на підставі ст.

29 Угоди про асоціацію з метою визначення умов торгівлі між Україною та ЄС на період до набуття Україною членства в ЄС.

І ці перемовини можуть виявитися геть непростими, адже з пропозиціями збільшити митні квоти для України не погодилася низка країн ЄС.

Також трохи "здивувала" Канада, яка у червні 2025 року, продовжуючи лібералізацію торгівлі з Україною на період червень 2025 року – червень 2026 року, виключила з Наказу про скасування мит на товари з України (SOR/2025-135) норму про призупинення дії антидемпінгових та компенсаційних заходів щодо України….

Останні новини свідчать, що ЄС планує агресивно захищати власний ринок від імпорту.

І це досить тривожний сигнал для Києва.

Зокрема, ЄС розпочав процедуру нагляду за імпортом.

Основна мета такого нагляду – протидіяти "шкідливому перенаправленню торгівлі".

Це явище виникає, коли товари, що стикаються з обмеженнями або високими тарифами на інших великих ринках (наприклад, через торговельні суперечки або протекціоністські заходи), перенаправляються і заполоняють ринок ЄС, створюючи недобросовісну конкуренцію та ринкові дисбаланси.

В першу чергу, йдеться про те, що через запровадження у США різних обмежень китайські товари будуть перенаправлятися до ЄС.

Щоб цього уникнути, під постійний нагляд підпадають товари, імпорт яких в ЄС кумулятивно демонструє такі тренди:.

Зміна в структурі імпорту у 2025 році щодо кількості порівняно з встановленою структурою з 2023 року;.

Збільшення на 5% обсягів імпорту;.

Зниження на 5% середніх імпортних цін;.

Середньотижнева вартість імпорту щонайменше 100 тисяч євро;.

Існування виробництва в ЄС на галузевому рівні.

Результати моніторингу оприлюднюються на спеціальному дашборді і оновлюються щомісяця.

Також Європейська комісія робить спеціальні звіти з аналізом відповідних трендів.

Останній такий звіт було підготовлено у липні.

Звіт визначив як "проблемні" 85 категорій товарів, більшість із яких належать до таких основних товарних груп: енергомісткі галузі промисловості, текстиль, електроніка, транспортні засоби, агропродовольчі товари, хімічна продукція тощо.

Серед топових країн-постачальників – Китай, Індія, США.

Паралельно з наглядом Європейська комісія почала тісно співпрацювати з виробниками та галузевими асоціаціями ЄС, які можуть надавати ринкову інформацію.

І вже проаналізувавши митну статистику та інформацію національних галузей, ЄС прийматиме рішення про застосування відповідних інструментів захисту.

Очікується, що новий інструмент нагляду за імпортом призведе до збільшення кількості антидемпінгових, захисних та антисубсидаційних заходів.

Такі ініціативи також небезпечні для України.

Оскільки протягом червня 2022 року – червня 2025 року Євросоюз призупиняв, окрім ординарних імпортних мит і тарифних квот, також захисні та антидемпінгові заходи щодо України, в подальшому всі останні були навіть скасовані.

Зараз же ЄС окремим рішенням призупинив дію захисних заходів лише щодо української металургійної продукції.

Відповідно, українські товари, імпорт яких суттєво зріс в ЄС за період війни і імпорт яких продовжиться, можуть стати об’єктом захисних, антидемпінгових чи компенсаційних розслідувань в Євросоюзі.

Також Євросоюз розпочав консультації з різними стейкхолдерами та експертами для того, щоб до кінця червня наступного року виробити надійний механізм захисту внутрішнього ринку від імпорту металургійної продукції.

30 червня 2026 року сплине остаточний термін застосування захисних заходів проти такої продукції, тож у ЄС намагаються знайти нові механізми захисту.

А відповідно, залежно від того, які інструменти захисту будуть запроваджені, під удар може потрапити й продукція української металургії.

Загалом, оцінюючи нові тренди у світовій торгівлі та їхній вплив на Україну, варто визнати: часи безумовної підтримки України, у тому числі відмова від застосування заходів торговельного захисту, вже минули.

Українським виробникам слід зважати на нові реалії і відповідним чином адаптувати власні плани продажів та стратегії розвитку, щоб уникнути негативних наслідків у вигляді закриття експортних ринків.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів.

Джерело матеріала
loader