Закон про ліквідацію незалежності НАБУ та САП, який підписав президент України Володимир Зеленський, став критичним ударом по процесу євроінтеграції Києва. ЄС був за крок до відкриття першого переговорного кластера з Україною, знайшовши потенційний шлях обходу опору з боку Угорщини, але рішення наразі відклали. Брюссель до останнього моменту намагався запобігти цьому, повідомляє "Європейська правда".
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос особисто телефонувала віцепрем'єру Тарасу Качці, попереджаючи про наслідки.
“Зрештою, оцінка фахівців з європейської тематики є одностайною: за останні дні Україна підійшла впритул до того, щоби вбити свої шанси на відкриття змістовних вступних переговорів з ЄС, а можливо, й перетнула цю лінію”, — йдеться у статті.
Контраргумент Києва полягав у тому, що пауза України в русі до ЄС — це провина самого Євросоюзу, зокрема, через вето Угорщини. Та іронія долі у тому, пише видання, що саме в липні в України і з'явився шанс на тектонічний зсув у процедурі вступних переговорів.
“По суті, у ЄС планували "кинути" (прем'єра Угорщини Віктора — ред.) Орбана й обійти його вето”, — пише “ЄП”.
За інформацією видання, у Брюсселі напрацювали юридично нестандартний, але потенційно ефективний план, який мав би дозволити обійти формальне вето Угорщини. Згідно зі схемою, яку погодили Єврокомісія, глава Євроради Антоніу Кошта і низка країн ЄС, передусім Данія, яка головує у Раді Союзу, відкриття переговорного кластера мало відбутися без голосування, на полях засідання Ради ЄС у загальних справах 18 липня.
Суть плану була в тому, що в установчих документах ЄС немає вимоги про одностайне голосування за проміжні технічні кроки, такі як, наприклад, відкриття кластерів, а тому в ЄК є право робити це з власної ініціативи, адже країни-члени, відкривши переговори про вступ з Києвом минулого року, дали їй відповідні повноваження.
Уперше цю ідею на найвищому рівні обговорили під час саміту НАТО в Гаазі, а фінальний раунд обговорень із керівництвом ЄК та Євроради пройшов 10 липня в Римі — після цього Кос висловила впевненість у відкритті всіх глав у переговорах про вступ з Україною.
Але згодом почали відбуватись події, які здивували європейців. Зокрема, на початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського на вакантну посаду директора Бюро економічної безпеки, а потім відбулися обшуки у відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна.
Зрештою, Данія не внесла пропозицію про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного засідання Ради ЄС. Деякі джерела "ЄП" вказують на “внутрішньоєвропейські” перепони, як ключові, пояснюючи, що у Брюсселі намагалися уникнути того, що якась з ключових країн-членів ЄС почне публічно виступати проти цього кроку. Окремі столиці ЄС вважали, що рішення потребує доопрацювання і його варто перенести на вересень. Колишня віцепрем’єр Ольга Стефанішина у своєму останньому інтерв'ю на посаді підтверджувала, що план відкриття переговорів 18 липня дійсно був, поклавши відповідальність за його зрив на ЄС.
Водночас, наявна у "ЄП" інформація цю версію не підтверджує. Видання пише, що станом на 14 липня, коли з'явилися повідомлення про рішення Зеленського замінити відповідальну за євроінтеграцію в уряді, джерела "Європейської правди" у Брюсселі запевняли, що процес рухався позитивно і були всі підстави розраховувати на відкриття переговорного кластера.
Попри те, що головною причиною відтермінування альтернативного плану став брак готовності з боку самого ЄС, певний вплив подій навколо БЕБ також був.
“Але все це не має значення після подій цього тижня. Президент Зеленський, знаючи про зрушення у ЄС, не лише не припинив, а й посилив атаку на реформи. Руйнування незалежності НАБУ і САП перетнуло червоні лінії для ЄС. І тепер наявність або відсутність угорського вето вже не має вирішального значення. Брудну роботу замість Віктора Орбана виконала сама Україна”, — пише “ЄП”.
Потенційні наслідки
Навіть за нинішніх умов наджорсткої публічної реакції з боку ЄС на ситуацію навколо НАБУ і САП, імовірно, не буде, адже в ЄС продовжує діяти де-факто мораторій на критику Києва. Однак, відсутність невідкладних наслідків після набуття чинності скандального закону не означає, що не буде наслідків довгострокових, сказав один із дипломатичних співрозмовників видання.
Донедавна ключовим важелем для тиску на Україну був передвступний процес. Однак після останніх кроків Зеленського у частини європейців сформувалася думка, що питання вступу "більше не є пріоритетом", тому Європа готується використовувати інші важелі, передусім — фінансові. Перші непублічні сигнали про це Україна вже отримала.
Повідомлялося, що в ЄС висловили застереження на тлі ситуації навколо НАБУ і САП, попередивши, що незалежні антикорупційні органи мають важливе значення для шляху України до Союзу, а поточна фінансова допомога Україні “залежить від прозорості, судових реформ та демократичних урядів”. Джерела ZN.UA теж повідомляли, що скандальне законодавство вплине на результат щорічного оцінювання прогресу країн, які претендують на членство в ЄС. Низка західних ЗМІ також написали про ризик для подальшої допомоги Україні від союзників та шляху Києва до вступу в ЄС.
Чому саме зараз відбулася ліквідація незалежності НАБУ та САП і як ручний парламент реалізував сценарій, який розроблявся на Банковій вже давно, розповідала у статті "Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму" редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.
А те, чи залишиться в Україні хоч один орган, здатний без дозволу “згори” вести розслідування щодо міністра, прокурора чи президента, аналізував керівник кримінальної практики АО AZONES Микола Мягков у статті “Коли держава втрачає гальма: чим небезпечне згортання антикорупційних органів”.