У вівторок, 22 липня, Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №12414, який підпорядковує два головні незалежні антикорупційні органи країни призначеному президентом генеральному прокурору, що фактично означає ліквідацію незалежності САП та НАБУ. Пізно ввечері того ж дня президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414. Закон набув чинності 23 липня.
Законодавство приймалося з хаотичним поспіхом: команда Зеленського змогла знайти необхідну кількість голосів — 263 депутати проголосували “за” і лише 13 наважилися виступити “проти”.
Антикорупційні активісти попередили, що ліквідація незалежності НАБУ та САП фактично призведе до узурпації генпрокурором Русланом Кравченком функціонального контролю над двома органами: це повністю зруйнує самостійність відповідних структур і їхню спроможність вести будь-які розслідування. Джерела ZN.UA також повідомляли, що таке законодавство вплине на результат щорічного оцінювання прогресу країн, які претендують на членство в ЄС.
Прийняття скандального законопроєкту вже спровокувало протести в Україні: мітинги відбулися, зокрема, в Києві, Львові, Одесі та Дніпрі. Тим часом народні депутати, які виступають проти законодавства, готують подання до Конституційного суду, аби скасувати закон №12414 та планують зареєструвати окремий законопроєкт із тією ж метою.
Сам Зеленський заявляє, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, “тільки без російських впливів”, від яких її треба очистити.
Як на ситуацію відреагували на Заході?
В ЄС висловили застереження. Єврокомісар з питань розширення Марта Кос, до того як з'явилися повідомлення про підписання законопроєкту, написала в соціальних мережах, що таке законодавство може мати негативний вплив на переговори про вступ України до Союзу.
“Незалежні органи, такі як НАБУ і САП, мають важливе значення для шляху України до ЄС”, — заявила вона.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс попередив, що “в умовах війни довіра між нацією та її керівництвом важливіша за сучасну зброю — її важко побудувати та зберегти, але легко втратити через одну значну помилку керівництва”.
“Ці інституції мають вирішальне значення для програми реформ України й повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості. ЄС надає Україні значну фінансову допомогу за умови прогресу у сфері прозорості, судової реформи та демократичного управління. Вступ України до ЄС вимагатиме сильної спроможності боротися з корупцією та забезпечувати інституційну стійкість”, — заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
У Києві посли країн G7 також виступили зі спільною заявою, в якій висловили “серйозне занепокоєння”.
Американська торгова палата в Україні закликала Зеленського не підписувати законопроєкт і продовжувати “підтримувати незалежність антикорупційних органів”.
Донька спецпредставника президента США з питань України Кіта Келлога Меган Моббс теж прокоментувала прийняття суперечливого законопроєкту, назвавши його подарунком критикам подальшої військової допомоги Києву на тлі агресії Росії.
Ультраправа конгресвумен Марджорі Тейлор Грін, яка традиційно виступає проти допомоги України, вже відреагувала на прийняття скандального законодавства.
“У Києві спалахнули масові протести проти президента України Зеленського, який є диктатором і відмовляється укласти мирну угоду та припинити війну. Молодець, український народе! Викиньте його з посади! І Америка повинна припинити фінансування та постачати зброю (Україні — ред.)”, — написала Грін у соцмережі Х.
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) заявили, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та фінансування відбудови країни. Про це керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Формгольц написала у листі на ім’я заступниці голови офісу президента Ірини Мудрої.
Низка західних ЗМІ також опублікували статті щодо ситуації навколо НАБУ й САП
Підрив антикорупційних органів кидає тінь на майбутній курс України — The Economist
Як пише The Economist, голосування за підрив найбільш послідовних антикорупційних реформ кидає тінь на майбутній курс України.
“Такі тривожні епізоди могли загубитися в хаосі, який визначає внутрішню українську політику й конкурентну боротьбу правоохоронних органів. Активні розслідування тривають, і без повного знання доказів не можна виключати фактичної злочинності з боку тих, проти кого вони спрямовані. Але рішення уряду розпочати повномасштабну атаку на реформи часів Майдану свідчить про те, що за цим може стояти щось “зловісне”. Є припущення, що спусковим гачком для прийняття законопроєкту міг стати початок розслідувань НАБУ проти оборудок наближених до офісу президента осіб”, — написало видання.
Також The Economist нагадав про низку подій, які передували прийняттю скандального законопроєкту.
“Україна наближалася до цього моменту протягом декількох тижнів, які супроводжувалося посиленням придушення внутрішнього інакомислення. На початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського на вакантну посаду директора Бюро економічної безпеки. За цим послідував політично вмотивований арешт відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна. У середині липня відбулися кадрові зміни в уряді, які сприяли просуванню по службі надлояльних осіб, включно з новим прем'єр-міністром. Потім, 21 липня, Служба безпеки України та Генеральна прокуратура розпочали десятки обшуків, спрямованих проти співробітників НАБУ і САП — незалежних антикорупційних органів, створених під наглядом Заходу після Революції гідності у 2014 році”, — йдеться у статті.
Збій в антикорупційних реформах може поставити під загрозу подальшу допомогу від союзників та шлях України до ЄС — Bloomberg
“Зеленський послаблює антикорупційні органи, викликаючи протести в Україні. Якщо невдоволення посилиться, це додасть тиску на постраждалу від війни країну, яка стикається з жорсткою наступальною операцією Росії на фронті протяжністю 1000 кілометрів та інтенсивними авіаударами по багатьох містах. Протести відбулися попри обмеження, передбачені воєнним станом …Україна має досвід масових демонстрацій, які переросли в успішні революції та повалили корумповані й авторитарні уряди”, — написало Bloomberg.
Bloomberg вказало на серйозні занепокоєння на тлі ситуації.
“Хоча іноземні союзники рішуче підтримують Україну на тлі вторгнення Росії, надавши з 2022 року десятки мільярдів доларів США, значний збій в антикорупційних реформах може поставити під загрозу подальшу допомогу. Більше того, репресії проти антикорупційних інституцій можуть загальмувати зусилля України щодо вступу до ЄС і поставити під загрозу безвізовий режим з Союзом”, — йдеться у статті.
Боротьба з корупцією має вирішальне значення для шляху України до ЄС та збереження доступу до західної допомоги — Washington Post
“Боротьба з корупцією має вирішальне значення для прагнення України приєднатися до Європейського Союзу та зберегти доступ до мільярдів доларів західної допомоги. Прийняття цього закону викликало обурення громадськості в Україні, а дехто вважає, що це було більшим моральним ударом, ніж уже звичні російські атаки дронами та ракетами”, — написала Washington Post.
“Хоча під час війни в Україні відбувалися мітинги, вони здебільшого були зосереджені на поверненні військовополонених або зниклих безвісти. Але протести залишаються традиційною формою громадського тиску в Україні, де дві попередні революції були перемогами громадськості”, — йдеться у статті.
Уряд Зеленського націлився на борців з корупцією — NYT
“Володимир Зеленський був обраний президентом України в 2019 році, частково завдяки обіцянці викорінити системну корупцію. Але зараз критики заявляють, що його уряд намагається підірвати діяльність деяких найважливіших антикорупційних організацій України, які проводять розслідування щодо його адміністрації”, — пише NYT.
“Активісти й аналітики стверджують, що ці події є частиною ширших репресій проти незалежних ЗМІ, урядових наглядових органів та інших критичних голосів …Вони також попереджають, що ці дії загрожують зруйнувати демократичні реформи, досягнуті важкою роботою протягом багатьох років”, — йдеться у статті.
Напад на антикорупційні інституції ризикує підірвати підтримку України з боку Заходу — WSJ
“Зеленський підписав закон, який ослаблює антикорупційну систему країни, попри протести, які закликали його не робити цього, та критику, що це придушить інакомислення …Напад на антикорупційні інституції ризикує підірвати підтримку України з боку Заходу, яка була надзвичайно важливою в боротьбі проти російського вторгнення та в досягненні мети одного дня приєднатися до Європейського Союзу …Зеленський прийшов до влади в 2019 році на антикорупційній платформі. Але, як кажуть критики, з початком війни він почав застосовувати жорсткі заходи проти політичних загроз”, — пише WSJ.
Також видання назвало створення незалежних антикорупційних органів центральним елементом судової реформи в Україні, яка вважається критично важливою для поліпшення верховенства права.
“Ці реформи мають вирішальне значення для прагнення України приєднатися до ЄС”, — додали у WSJ.
Суперечливе законодавство може стати перешкодою для сподівань України на вступ до ЄС — The Guardian
Прийняття суперечливого законодавства викликало перші серйозні протести проти уряду Зеленського, пише The Guardian.
“Крок українського президента викликав широкий спротив і може стати перешкодою для сподівань країни на вступ до ЄС”, — зазначає видання.
“Цей крок поставив президента на шлях конфронтації з активістами громадянського суспільства та деякими ветеранами України і, ймовірно, викликає занепокоєння у європейських партнерів України …Критики заявляють, що це законодавство дозволяє політичне втручання і є серйозним кроком назад у боротьбі з корупцією …Заявка України на вступ до ЄС залежить від прогресу, якого вона досягне у боротьбі з корупцією. З 2022 року країни ЄС надають Києву значну військову та економічну підтримку на суму в мільярди євро”, — йдеться у статті.
Зеленський вживає заходів проти незалежних антикорупційних органів України — FT
“Президент України Володимир Зеленський підписав суперечливий закон, який надає його адміністрації більший контроль над незалежними антикорупційними органами країни. Критики попереджають, що це надасть його оточенню величезний вплив на розслідування”, — написала FT, зазначаючи, що громадський спротив, а також заклики з боку ЄС не змогли переконати українського президента не підписувати суперечливий закон.
“Крок щодо посилення контролю над НАБУ є черговим у серії маневрів проти прореформаторських активістів та борців з корупцією, які викликали застереження щодо поширення авторитаризму в офісі президента в умовах війни та занепокоєння серед західних союзників України”, — йдеться у статті видання.
Також у статті FT наводяться слова депутата, наближеного до Зеленського. За словами депутата, підрив органів, які підтримуються західними союзниками України, може поставити Київ у небезпеку в особливо напружений момент, враховуючи, що країні “потрібні гроші”.
El País: Вперше за три з половиною роки повномасштабної війни Зеленський зіткнувся з публічними протестами
“Політична влада Володимира Зеленського в Україні є майже повною. Він обіймає посаду президента з 2019 року, безперешкодно керує урядом і має більшість у парламенті. Але те, що він не контролює, — це вулиці, де українці з моменту здобуття незалежності демонстрували свою нескореність. Вперше за три з половиною роки війни президент зіткнувся з публічними протестами”, — пише El País, зазначаючи, що влада не намагалася завадити демонстраціям, щоб уникнути загострення напруженості, тоді як сам Зеленський проігнорував протести.
Чому саме зараз відбулася ліквідація незалежності НАБУ та САП і як ручний парламент реалізував сценарій влади, який розроблявся на Банковій вже давно, розповідала у статті "Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму" редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.
А те, чи залишиться в Україні хоч один орган, здатний без дозволу “згори” вести розслідування щодо міністра, прокурора чи президента, аналізував керівник кримінальної практики АО AZONES Микола Мягков у статті “Коли держава втрачає гальма: чим небезпечне згортання антикорупційних органів”.