Оператор та режисер Ярослав Грубич втратив руку внаслідок поранення на фронті
Син українського телеведучого Костянтина Грубича, оператор, режисер та військовослужбовець Ярослав Грубич втратив руку внаслідок поранення на фронті. Про це Ярослав та Костянтин повідомили 24 липня на своїх фейсбук-сторінках.
Ярослав Грубич опублікував своє фото з лікарні. В дописі він також повідомив, що на деякий час втратив слух.
«Недавно вписав другий день народження / вижив... Лівою рукою навчаєшся швидко, якщо мати бажання, але вже обіцяють, як сказали, “нову сексуальну руку”. А може, я погано почув, бо слух втратив на деякий час, самі розумієте… додатково реанімації, уколи, наркози... так, друзі, пережив дещо страшне цього тижня, але здаватися не можна. Тримайтесь… і нас не здолати. Дякую рідним, друзям за слова підтримки», — розповів військовий.
Костянтин Грубич також написав, що на його сина чекає лікування, реабілітація і «нове життя з Україною і для України».
«Прийде час, і ви почуєте про цю історію. Поки що — лікування, реабілітація, нове життя, але з Україною і для України. Наш син Ярослав живий, хоча звикати до нового стану ще довго. Якщо можливо. Він надзвичайно мужній і цілісний. Я здивований і надзвичайно пишаюся. Тяжко усім… але з такими людьми ми нездоланні. Ви знаєте, хто винен…», — написав ведучий.
За даними ТСН, про те, що Ярослав Грубич долучився до лав ЗСУ, стало відомо у червні цього року. Як розповів Костянтин Грубич, рішення Ярослава не було спонтанним.
До мобілізації Ярослав Грубич був оператором, режисером та відеографом, після початку повномасштабного російського вторгнення документував війну. Серед його документальних робіт — «Форпост Жираф. Битва за Київ» та «Фелікс. Лис Подільський».
Фото: Ярослав Грубич / фейсбук
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

