Телеведучий, син якого втратив руку на війні, звернувся до українців

Телеведучий Костянтин Грубич, син якого нещодавно втратив руку на війні, звернувся до українців із закликом перенаправити потік співчуття та підтримки з публічних історій на тисячі «тихих» героїв, покалічених війною. Він наголосив, що трагедія його сина, Ярослава Грубича, є лише однією з тисяч жахливих буденностей, які переживає Україна. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Костянтина Грубича.

«Трагедія з Ярославом Грубичем не сенсація. Це страшна буденність. Прикладка у медіа «син відомого телеведучого» природна. Але ця шалена кількість публікацій про конкретно нашу трагедію може врешті образити тисячі таких же покалічених війною героїв, які є синами чи доньками не публічних осіб, а звичайних хліборобів, робітників, підприємців і людей інших професій», – написав Костянтин Грубич.

Він закликав звернути увагу на невідомих захисників та захисниць, яких він бачив десятки за кілька днів у відділенні лікарні. Грубич зазначив, що українські медичні заклади переповнені пораненими, у яких відірвані руки, ноги, пошкоджені інші частини тіла.

«Не до всіх приїжджають рідні, не всі відчувають підтримку тисяч людей, як це сталося із моїм сином. Ось тут мені болить, я відчуваю ледь не сором за ту трішки геростратову славу, що кілька днів супроводжує нашу родину», – поділився телеведучий.

Саме тому він попросив усіх небайдужих людей «перенаправити потік доброти» щодо його сина на невідомих громадськості постраждалих від ворога безруких, безногих, різних поранених захисників і захисниць.

«Тут не потрібно адрес. Ви точно знайдете таких у кожному місті нашої стражденної країни. Ці пацієнти потребують вашої співучасті! Не бійтеся дивитися на каліцтва, одразу зазирайте в очі! Це кращі люди України», – підкреслив Грубич.

Він закликав українців бути креативними та знайти спосіб «делікатно подарувати банани, котлети чи бульйон чужому сину чи доньці, батьку або мамі, які через війну не можуть дочекатися відвідин найближчих родичів».

Костянтин Грубич навів приклад своєї однокурсниці, яка з 2014 року «живе» у лікарні, годуючи, одягаючи та підтримуючи поранених бійців у київському шпиталі. Телеведучий підкреслив, що мріє, щоб якомога більше людей взяли з неї приклад, адже «тисячі інших поранених поки що на самоті зі своїм «сухим залишком» свого героїзму».

Грубич поділився своїми переживаннями та повідомив, що намагається розібратися у своїх відчуттях. «Бо останні дні від понеділка на себе залишалися лише ридання, які не треба бачити нікому», – каже він.