Концерт у Палаці спорту та робота з чоловіком: інтерв'ю з Сашею Ганапольською з Tember Blanche
Концерт у Палаці спорту та робота з чоловіком: інтерв'ю з Сашею Ганапольською з Tember Blanche

Концерт у Палаці спорту та робота з чоловіком: інтерв'ю з Сашею Ганапольською з Tember Blanche

Це був один з концертів, під час яких почався дощ, однак це не зіпсувало атмосфери, а навпаки – люди кайфували разом з артистами на повну. Після концерту журналісти Show24 поспілкувалися з Сашею в рамках проєкту "Інтерв'ю24". Результат розмови – читайте далі.

Чи буде концерт Tember Blanche у Палаці спорту?

Сашо, ви були на Atlas Festival як гість, а також одними з хедлайнерів, які виступали на головній сцені. Як враження від цьогорічного фестивалю?

Хоч під час нашого виступу почався дощ, мені здається, це лише додало особливого вайбу. Цього року. ми вперше виступали на Atlas Festival і одразу на головній сцені, тож емоції переповнюють.

У програмі фестивалю було дуже багато молодих українських виконавців, які лише починають свою кар'єру. Чи є серед них артисти, яких можете назвати прикладом створення якісної української музики?

На Atlas Festival виступав NIKOW, ми ходили на його виступ, бо було цікаво, в чому його феномен, чому його так полюбили. І зрозуміли, що він справді класний артист, дуже добре працює у своїй сфері.

Українські артисти все частіше оголошують про концерти в Палаці спорту. Чи планує Tember Blanche зібрати подібний майданчик?

Ми ще не пройшли цю градацію. У нас був концерт в Origin Stage, потім треба Stereo Plaza, а тоді вже Палац спорту. Ми дуже рівномірно розвиваємось, хочеться підтримати це. Прикольно, коли хтось вистрілює як Klavdia Petrivna, але це не наш стиль.

Щирість у музиці та недооцінені пісні

Як ви вважаєте, що важливіше для слухача: щирість у музиці чи якість продакшину?

Ми починали зі щирості, а якість прийшла з часом. Важливіша щирість, бо без неї нічого не буде.

Ви не боїтесь звучати ніжно в епоху гучного хайпу. Не шукаєте скандалів, не намагаєтесь привернути до себе увагу. Чи складно зараз бути спокійними, якщо там можна сказати, артистами в індустрії, яка женеться за швидкими хітами?

Важче, мабуть, залучити масову аудиторію. Спочатку ми зібрали навколо себе маленьку бульбашку, разом з якою і розвиваємось. Такі фестивалі як Atlas – це можливість показати свою музику іншим. І для нас це найважливіше. Я завжди казала, що для мене не так важливо зібрати великий майданчик, як зібрати навколо нас нехай п'ятсот, але своїх людей.

На вашу думку, яку вашу пісню люди досі недооцінили?

Якщо пісню не послухали стільки разів, скільки мені хотілося б, то, можливо, це моє недопрацювання. Однак я дуже хочу дати друге життя пісні "Хованки", і обов'язково зроблю це.

Tember Blanche – "Хованки": дивіться відео онлайн

Робота з чоловіком та мобілізація

Ваша сім'я – це той випадок, коли чоловік і дружина працюють разом. Спільна робота по-різному впливає на стосунки. Чи вдається вам відмежовувати особисте життя та кар'єру?

Насправді ми не уявляємо одне без іншого. Наша історія почалася з роботи: я підійшла до Влада, коли він грав, і попросила заспівати. Тому спочатку наші стосунки були лише робочими. Але музика – це така інтимна річ, що коли ви сходитесь, то все одно виникає якась близькість. Так ми й почали зустрічатися. Мені здається, що творчість – це навпаки те, що нас тримає. І ми дуже різні в робочих підходах. Влад більше емоційний, а в мене постійно багато ідей, планів.

Не можу зараз оминути питання мобілізації, бо це стосується кожної сім'ї. Чи обговорювали вже з Владиславом його ймовірну службу в Силах Оборони?

Звісно, що ми про це думали, говорили. Кожна людина думає про це, переживає за своє життя, життя своїх рідних. Мені подобається концепція, яка є в Ізраїлі. Там багато років триває війна і всі люди, незалежно від статі, мають вміти себе захищати. Зараз ми маємо бути готові до всього.

Я приїхала до Києва зі Львова, і що в столиці, що у нас в місті дуже часто чую російську мову. Дуже прикро, що люди повертаються до російської у той час, коли Росія ледь не щоночі атакує наші міста, зокрема дуже часто страждає Київ. Які ваші думки, спостереження щодо цього?

Коли ми буваємо у Львові, то рідко чуємо російську. Можливо тому, що постійно відвідуємо одні й ті самі місця в центрі. У Києві тенденція справді сумна. Що я роблю? Харюсь і пишу українські пісні.

Теги по теме
музыка
Источник материала
loader
loader