Кладовища майбутньої війни. Німеччина, Бельгія

Держави на сході Європи готуються до війни. Тут ми й завершимо тематичний цикл статей (скоро буде новий). Наостанок пройдемо по решті континенту. Хто як готується, перебуваючи не в зоні першочергового ризику?

У Німеччині система охорони здоров’я «недостатньо підготовлена до нової реальності», як каже нам глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги в разі катастроф Ральф Тіслер.

Спойлер: у німців справи кепські, а от Бельгія вас здивує.

Торік усіх здивувала Асоціація міст і громад Німеччини. Вона зажадала 10 млрд євро на посилення цивільної оборони впродовж найближчого десятиліття. А ці кошти планували спрямувати на модернізацію укриттів, які країні дістались у спадок ще із часів Холодної війни.

Із приблизно 2000 бункерів лише 579 об’єктів залишаються придатними та офіційно визначені як громадські сховища. Сумарно вони врятують майже 478 тисяч осіб.

Це 0,56% населення Німеччини — логічно, що пора ворушитись.

Занепокоєння викликає стійкість медичної системи. Німецький Червоний Хрест на початку 2025 року публічно попередив про нестачу медикаментів, обладнання, місць для розміщення постраждалих і навчених волонтерів у разі великої кризи.

Червоний Хрест закликав створити спеціальний фонд у 20 млрд євро, щоб усунути ці прогалини. Передусім потрібні: нарощення запасів антибіотиків, збільшення кількості ліжок у відділеннях екстреної допомоги та розширення підготовки персоналу. Для порівняння, поточний бюджет Німеччини на цивільний захист становить лише 500–600 млн євро на рік.

Не пасує і південний схід Європи, відчуваючи подих війни.

У системі охорони здоров’я відчувається нестача резервів. Лікарні переповнені навіть у мирний час, фінансування не дає можливості утримати надлишкові потужності на випадок війни. Ще торік чиновники (зокрема глава МОЗ Баварії) почали відкрито говорити про необхідність зробити лікарні «готовими до війни» — забезпечити їхню фінансову стійкість і матеріальні запаси.

Попри труднощі, вживають окремі ініціативи. Червоний Хрест за власні кошти будує під Берліном один із найбільших у країні центрів цивільного захисту — комплекс, здатний утримувати до 5000 осіб (із розміщенням, харчуванням, електропостачанням, водопостачанням та базовою медичною допомогою) у разі надзвичайної ситуації.

Уряд хотів фінансувати 10 таких «мобільних модулів життєзабезпечення». Поки що повністю оплачено лише один. Тож проєкт реалізують благодійники.

Водночас запроваджено пропагування особистої підготовки. Населенню радять тримати вдома запас продуктів, води, аптечку, радіоприймач тощо. Бажано з розрахунку хоча б на кілька днів.

Зростає інтерес до курсів самопорятунку. У Німеччині виник рух ентузіастів (Preppers), які навчають громадян навичкам автономного виживання та першої допомоги в екстремальних ситуаціях.

Після 2022 року переглядають структуру територіальної оборони (Heimatschutz) і резервістів, щоб вони могли підтримати внутрішню безпеку та захист критично важливих об’єктів інфраструктури. Та в медичній інфраструктурі держава радше визнає відставання, ніж може похвалитися реформами.

Переходимо до Бельгії. Її уряд почав опікуватися питаннями кризової готовності з 2024 року, скориставшись роллю країни як штаб-квартири НАТО та Євросоюзу. Що ж там цікавого?

Цього року Національний кризовий центр Бельгії (NCCN) розгорнув інформаційну кампанію з підвищення культури безпеки серед громадян. За словами тодішнього міністра внутрішніх справ Аннеліз Верлінден, мета — «навчити людей брати відповідальність у складні часи», не покладаючись повністю на державу.

Кампанія охоплює роз’яснення про те, як укриватися, евакуюватися та складати план дій за різних загроз (від повеней чи витоку газу до воєнних дій).

Влада підкреслює: «Немає причин для паніки, але ми повинні закласти основи “культури ризику” — тобто розуміння, що робити під час надзвичайних ситуацій». Є й конкретні рекомендації для населення, але вони подібні до німецьких: мати вдома аварійний набір (воду, продукти, аптечку, ліхтарик із батарейками, радіо, копії важливих документів тощо). Мета — бути готовим самостійно виживати кілька днів.

Війни не буде. Тільки морги перевіримо й мішки купимо.

Громадян уже закликають реєструватися в системі екстреного сповіщення Be-Alert, щоб своєчасно отримати попередження в разі чого. Аби кампанія не викликала зайвої тривоги, її реалізують поступово. Хоч вона й схожа на скандинавські розсилки, що розходились по мільйонах сімей.

Окрім цивільної підготовки, Бельгія посилює підготовку кадрів. Торік Міноборони та Міністерство охорони здоров’я надіслали університетам листи із закликом включити елементи військової медицини до базової програми підготовки лікарів.

Уряд вважає, що в епоху нестабільності потрібно підвищити стійкість системи охорони здоров’я та налагодити взаємодію цивільних і військових медичних служб.

Студенти-медики мають:

• отримати знання про медичну допомогу в умовах бойових загроз (хімічних, біологічних, радіаційних, ядерних атак);
• володіти принципами Damage Control Surgery/Resuscitation (операції та реанімація в польових умовах);
• працювати з кровозамінниками (суха плазма, повноцінна консервована кров) за умов дефіциту донорів;
• знати основи медико-етичних рішень у кризових умовах;
• вміти надати допомогу при гострому ПТСР;
• розуміти організацію медичної служби за стандартами НАТО.

Усі університети Бельгії створили робочі групи з перегляду навчальних програм. До процесу залучено експертів Міноборони, Національного кризового центру й інших структур.

Уже на початку 2025 року провідні виші (Левенський католицький, Гентський і Антверпенський університети) запровадили нові курси та моделі для студентів-медиків, медсестер і фізіотерапевтів. Усі присвячені травматології воєнного часу та роботі медика в умовах масових уражень.

Щодо військової медицини у вузькому сенсі, бельгійська армія останніми роками модернізувала польові шпиталі та посилила підготовку медперсоналу.

2021 року медичний компонент Збройних сил Бельгії придбав нові мобільні шпиталі Role 2 Basic і модулі для їх розширення до рівня Role 2 Enhanced. Там знають, із чим доведеться працювати: навчання Green Light 22 ще у жовтні 2022-го виявили нестачу досвіду в молодих військових хірургів і анестезіологів. Тоді вони не впоралися з екстреними операціями та допомогою при травмах.

Із 2023 року відбуваються тренування хірургічних бригад. Це курси ATLS, практичні заняття на біотканинах, обмін досвідом із іноземними колегами (через НАТО та двосторонньо).

Бельгійські медики брали участь у гуманітарній операції після землетрусу в Туреччині 2023 року. Там вони розгорнули польовий шпиталь у епіцентрі подій, що дало їм цінний досвід роботи за умов повністю зруйнованої інфраструктури.

Передбачено, що повної бойової готовності за стандартами НАТО нові шпиталі досягнуть до кінця 2023 року або до початку 2024-го.

Наскільки вдало все минуло, дізнаємось на практиці.