/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F3c20d8ddad56772d8c6acb28c2889e1f.jpg)
Занедбана руїна та станція-привид: що не так із Лівобережною лінією швидкісного трамвая в Києві
Наприкінці 2023 року в Києві обвалилася частина бетонних сходів на станції швидкісного трамвая "Романа Шухевича" на Троєщині. До цього тривалий час 2 з 4 сходових спусків зі станції були перекриті, але "Київпастранс" нічого з цим не робив.
Відтоді понад півтора року станція швидкісного трамвая, яка має забезпечувати пересадку на тролейбуси та автобуси, що прямують в бік правого берега та метро, перетворилася на "привида". Дістатися до неї можна – після обвалу сходів "Київпастранс" створив альтернативний шлях до платформи – навколишніми стежками біля автомобільної розв’язки на перетині проспекту Шухевича та вулиці Бальзака. Але цей маршрут важко назвати зручним – треба подолати сходи на насип розвʼязки, перехід через дорогу, стежки та технічний прохід мостом.
Тендери з ремонту станції не завершилися успіхом. І досі пересадковий вузол Троєщини формально працює, але дістатися до нього – справжній квест. 24 Канал розповідає про те, як саботується ремонт станції швидкісного трамвая "Шухевича".
Лівобережний швидкісний трамвай: нереалізований потенціал
Історія лівобережної лінії швидкісного трамвая – це історія великих задумів і мізерних реалізацій. Ідея запустити на столичному лівобережжі швидкісний трамвай як на Борщагівці зародилася ще в 1980-х роках, коли стрімко забудовувалися нові житлові масиви – від Осокорків до Троєщини.
Планувалося з’єднати їх швидкісною колією з естакадами та без перехресть з автівками. Першу чергу лінії відкрили у 2000 році – трамвай №2 почав курсувати від Вигурівщини – Троєщини до проспекту Ватутіна (нині – Романа Шухевича). Там пасажири могли пересісти на наземний транспорт до центру.
Станція "Шухевича" на карті Києва:
Цей "тимчасовий" маршрут надовго став постійним, адже далі проєкт загальмувався – трамвай не довели ані до станції метро "Лівобережна", ані до Позняків та Осокорків. Та й маршрут мав попит лише влітку, коли троєщинці їхали до пляжу, та на релігійні свята – через близькість до лінії храму.
В якому стані зараз станція "Шухевича" / Фото Льва Шевченка, 24 Канал
У 2012 році лінію таки продовжили – її довели до пересадочного вузла міської електрички, відкривши станцію "Троєщина-2" (нині "Райдужний"). Так утворилася зручна пересадка на електропоїзди. Здавалося б, ось він – шанс для реабілітації маршруту.
У 2022-му "Укрзалізниця" перезапустила міську електричку, а у 2024-му місто пустило через станцію "Райдужна" два автобуси з Троєщини та Воскресенки до центру – 110 та 112.
Однак головна проблема не вирішена й досі – лінія так і не отримала прямого сполучення з метро чи правим берегом міста. Без інтеграції з метрополітеном задум швидкісного трамвая значною мірою втратив сенс. Фактично, лівобережна трамвайна гілка залишилася ізольованим маршрутом на околиці – таким собі "привидом" транспортної інфраструктури Києва, який міг би перевозити значно більше пасажирів за кращого планування.
Обвал сходів і станція-привид
Роки відсутності належного ремонту призвели до того, що інфраструктура станцій поступово руйнувалася. На "Шухевича" ситуація дійшла до критичної точки взимку 2023 – 2024 років, коли частина сходового маршу обвалилася. Травмування пасажирів, на щастя, вдалося уникнути.
Як з’ясувалося, аварійні ознаки були очевидними задовго до інциденту – активісти спільноти "Пасажири Києва" ще раніше били на сполох щодо тріщин та облупленого бетону. Ба більше, проблемний вихід зі станції був закритий для користування майже рік, просто перекритий турнікетами без реальних ремонтних робіт. Лише коли стався обвал і фотографії з місця пригоди розійшлися у соцмережах, комунальники публічно визнали проблему.
Стан території біля станції та обвалені сходи / Фото Льва Шевченка, 24 Канал
У відповідь на резонанс КП "Київпастранс" заявило, що небезпечний сходовий проліт був закритий для пасажирів ще до інциденту, а фахівці вже готують проєкт капітального ремонту станції. Для пасажирів організували тимчасовий маршрут обходу: піднятися на платформу можна тільки обігнувши всю розв’язку через автомобільний шляхопровід і далі вузьким технічним проходом уздовж колій. Фактично всі стаціонарні входи на "Шухевича" залишаються зачиненими. Понад півтора року минуло після аварії, але й досі єдиний шлях на станцію – той самий незручний та небезпечний обхід через автомобільний міст.
Станція лишається порожньою. У самому ж аварійному шляхопроводі зяють вирви – бетонні брили випали, лишивши діри просто неба. Картина гнітюча – напівзруйнований об'єкт посеред жвавого проспекту.
Ремонт на папері: тендери без результату
Після обвалу міська влада запевнила, що капітальний ремонт станції не забариться. Восени 2024 року КП "Київпастранс" оголосило тендер на відновлення станції "Романа Шухевича". Проєкт передбачав ґрунтовний ремонт: зміцнення залізобетонних конструкцій і фасаду сталевими балками, заміну сходів і перекриттів, нову тротуарну плитку замість старої бруківки, оновлення поручнів, парапетів.
Очікувана вартість робіт становила приблизно 12,53 мільйона гривень. Аукціон призначили на 7 листопада 2024 року, переможця зобов’язали б завершити всі роботи до 30 серпня 2025-го. Здавалося б, процес зрушив з місця, але реальність внесла корективи.
Перший тендер провалився – торги в листопаді 2024 не відбулися. На конкурс не з’явився жоден підрядник, готовий взятися за складний об’єкт у воєнний час. Утім, вже за кілька тижнів "Київпастранс" провів повторний відбір підрядника. Переможцем торгів стало маловідоме ТОВ "ІМПЕРІЯ ДИСТРИБ'ЮЦІЇ", яке запропонувало виконати роботи за 12,51 мільйона гривень. Договір із цією компанією підписали 15 січня 2025 року, а дедлайном залишили 30 серпня 2025 року – до кінця літа станцію мали відновити. На папері все виглядало переконливо, однак час минав, а будівельники на "Шухевича" так і не з’явились.
Постає логічне питання: хто такі ці переможці та чи мали вони фах? Профіль ТОВ "ІМПЕРІЯ ДИСТРИБ'ЮЦІЇ" далекий від транспортної інфраструктури – основний вид діяльності фірми взагалі гуртова торгівля, хоча вона й зареєструвала кілька будівельних підвидів, щоб відповідати умовам тендеру.
Що відомо про ТОВ "ІМПЕРІЯ ДИСТРИБ'ЮЦІЇ"
ТОВ "ІМПЕРІЯ ДИСТРИБ'ЮЦІЇ" зареєстроване 15 січня 2014 року. Основний вид діяльності – неспеціалізована гуртова торгівля, однак, за даними YouControl, компанія також має коди діяльності, пов’язані з будівництвом і виробництвом будматеріалів. Зокрема, це:
• виробництво бетонних виробів для будівництва;
• виготовлення готових до використання бетонних розчинів;
• будівництво житлових та нежитлових будівель;
• будівництво доріг, автострад та інші будівельно-монтажні роботи.
Підприємство активно бере участь у торгах: зі 130 тендерів перемогло у 53 на суму 81,88 мільйона гривень, при цьому уклало 48 договорів на 72,56 мільйона гривень. Разом із тим, у відкритому доступі немає детальної інформації про конкретні будівельні проєкти компанії в Києві, тож підтвердити їхню реалізацію за публічними джерелами складно.
Як зазначалося, раніше компанія вже встигла повигравати десятки різних держзакупівель через Prozorro (уклала 48 контрактів на понад 72 мільйони гривень), але публічної інформації про успішно реалізовані будівельні проєкти практично немає. Утім, офіційно про розірвання договору з підрядником не повідомлялося, тож формально контракт 2025 року просто "висів у повітрі" до закінчення строку.
У липні 2025 року міська влада робить другу спробу. "Київпастранс" оголосив новий тендер на ремонт станції "Шухевича" з очікуваною вартістю 12,39 мільйона гривень. Але й цього разу справу не довели до кінця. Торги скасували – вказано причину "неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель".
Виявилося, що при формуванні річного плану припустилися помилки – не зазначили необхідні фінансові коди (КЕКВ та ТПКВКМБ), через що продовжувати торги стало неможливо. Іншими словами, ремонт "зарізали" бюрократичною рутиною. Тож станція продовжує стояти розібраною, а кошти міського бюджету, виділені під проект, залишаються невикористаними.
Що буде далі?
Нині станція "Романа Шухевича" на лівому березі Дніпра – це приклад того, як перспективний інфраструктурний об’єкт може перетворитися на занедбану руїну через управлінську недалекоглядність. Пасажирам, щоб скористатися трамваєм №4 чи №5 на цій зупинці, доводиться робити довгий гак через весь транспортний вузол. Не дивно, що багато хто воліє обходити "Шухевича" стороною, а сама станція виправдовує прізвисько "станція-привид".
Лівобережна лінія швидкісного трамвая так і не стала повноцінною транспортною артерією Києва – радше музейним експонатом нереалізованого потенціалу. Чи є шанс виправити ситуацію? Теоретично так. Подільсько-Вигурівська гілка метро, котра мала б з’єднати Троєщину з центром, все ще в планах, а разом із нею – і можливість інтегрувати трамвайну лінію в єдину систему. Міська електричка також набирає обертів, перевозячи дедалі більше пасажирів із лівобережних районів.
В цьому контексті відновлення станції "Шухевича" – нагальна необхідність для транспортного сполучення Троєщини. І поки київська влада відкриває нові шляхопроводи на Оболоні, реальні дії щодо станції "Шухевича" обмежилися тільки скасованими тендерами. Станція досі зяє дірками у сходах та побитими бордюрами, а мешканцям Троєщини доводиться йди сотні метрів уздовж колій до найближчого переходу через вулицю Бальзака.
Обвал сходів на "Шухевича" та подальше ігнорування ситуації оголили системні проблеми київської транспортної інфраструктури – від хронічного недофінансування та бюрократичних помилок до сумнівного вибору підрядників. Лівобережний швидкісний трамвай колись задумувався як рятівна нитка сполучення для віддалених масивів, але перетворився на примару.
Сподіватимемося, що міська влада зробить висновки – Троєщині потрібен не черговий "паперовий" ремонт, а транспорт, що працює. Поки ж станція "Шухевича" залишається символом того, яким не має бути міський транспорт у сучасному Києві.

