/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fcfe1b05a9f530463bf6ac775a53fcbfe.jpg)
Свідки у справі про побиття вчителя співробітником ТЦК змінили покази в суді
Свідчення надали одна цивільна жителька міста, яка бачила інцидент із вікна своєї квартири, та четверо колег обвинуваченого, які були з ним у групі оповіщення. Як передає кореспондент Укрінформу, троє свідків, чинних військовослужбовців, змінили свої покази під час судового розгляду, і відносно двох із них уже розпочато досудове слідство.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8a4808d651f4e3667db44a04159deff9.jpg)
“На підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом надання завідомо неправдивих показів двома свідками. У подальшому ми вивчаємо підстави щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей ще стосовно інших осіб. Наразі записи судових засідань вивчаються, дешифруються, і відповідне процесуальне рішення буде прийнято у найкоротший строк”, - зазначив прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Сергій Яковенко.
Заяви про зміну показів свідками подала суду й адвокатка потерпілого Юлія Палагіна. Їх долучили до матеріалів судового провадження.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F7e423594cf613f8b890a9660c58cffb2.jpg)
“Під час досудового розслідування вони повідомили одне, детально розповівши про інцидент, але на судових засіданнях вони різко все забули з огляду на наявність у них купи захворювань, але не підтвердивши це жодною довідкою. Одні свідки різко все забули, а інші свідки повідомляли геть інші свідчення, які різняться від тих, що вони надавали на етапі досудового розслідування. Тому було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань”, - зазначила Палагіна.
Провадження розслідують за ч. 1 ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу). Покарання за цією статтею - виправні роботи терміном до двох років, пробаційний нагляд до двох років або обмеження волі на такий же строк.
Допити розпочалися ще 4 липня, допоки всі свідки не виступили, їхні слова не можна було публікувати.
На засіданні 1 серпня суддя Наталя Новіченко та прокурор Сергій Яковенко неодноразово попереджають свідка - водія з групи оповіщення, про те, що він може понести відповідальність за неправдиві свідчення. Виявилося, що під час досудового слідства військовослужбовець розповідав про травневі події, а під час судового розгляду заявив, що ані конфлікту, ані побиття не бачив. Чоловік повідомив суду, що через контузію має певні проблеми з пам’яттю та страждає останнім часом на головний біль.
І в судді, і у прокурора виникли запитання й до іншого свідка: цей співробітник ТЦК, як і обвинувачений, фігурує на відео - саме він тримає у руках і перевіряє документи потерпілого, коли тому завдають ударів. Однак у суді чоловік заявив, що не бачив побиття, бо вивчав документи. Після перегляду відео суддя ставила уточнюючі запитання: як же можна було не побачити та не почути, що відбувається поруч, буквально на відстані протягнутої руки. Свідок пояснив, що з дитинства страждає на отит, який періодично загострюється, тож у нього бувають проблеми зі слухом, а якихось криків від колег чи потерпілого, на які б він міг зреагувати та повернути голову, не було. Суддя намагалася з’ясувати, чому людину, яка має проблеми зі слухом, направили у групу оповіщення, де треба безпосередньо комунікувати з людьми, спілкуватися по телефону та користуватися службовою рацією.
Про те, що не бачив жодного конфлікту, повідомив суду ще один свідок-співробітник ТЦК. Прокурор зачитує його покази слідству, в яких говориться, що певний конфлікт був. Причину розходження свідчень військовослужбовець чітко пояснити не зміг. Він також поскаржився на наслідки контузії.
Єдиний, хто підтвердив, що бачив побиття, - старший групи оповіщення, яка 11 травня працювала разом із поліцією на вулиці Примерівській. Водночас він акцентував увагу на тому, що потерпілий спершу був зі ще одним чоловіком, якому вдалося втекти.
“Близько 15 години на нас, на патрульну поліцію почав рух автомобіль. Побачивши Нацполіцію, він зупинився. Марку автомобіля не пам’ятаю. Пам’ятаю, що синього кольору. Машина зупинилася за 50-100 метрів від нас. Причому дуже різко. Двоє чоловіків вийшли з автомобіля й почали рух у протилежний від нас бік. Це викликало підозру, тому що це нестандартна ситуація”, - розповів свідок.
Надалі, за його словами, обвинувачений Воловик і ще один військовослужбовець групи пішли у бік чоловіків, і тоді один із чоловіків почав тікати, інший - потерпілий, зупинився.
"Хлопці підійшли, я бачив, що вони показали документи. Далі я підійшов на відстань метрів сім-вісім. Тобто, що вони там конкретно казали одне одному, я не чув. Я вже не пам’ятаю, що там було, тому що я дивився, куди втік перший чоловік. У нього щось було не так із документами, чи, може, він взагалі був колаборант. Тобто він - основна людина, яку треба було перевірити. Потерпілий не тікав, він у принципі зупинився і якісь документи дав для перевірки. Мабуть, для того, щоб затримати час, щоб його знайомий, чи з ким він їхав, утік. Я допускаю таке”, - сказав свідок.
Старший групи оповіщення на запитання прокурора про побиття сказав: “Удар я, по-моєму, один бачив, і все”. На уточнення судді, чи після побаченого він підійшов до потерпілого та підлеглих, відповів “ні”.
"Це було вісім секунд, ніяких моїх дій не було. Я не зміг його зупинити, хоча я повинен був це зробити. Щоб людина не постраждала, я повинен був зупинити Воловика. Я не підходив ближче. Я побачив тільки один удар, і все. Не робив зауважень. І потім він не впав, він не кричав. Він на допомогу не кликав", - пояснив свідок.
Він наголосив, що був зосереджений на другому чоловікові, який утік. Суддя уточнила, чи з огляду на таке “зосередження” були спроби його переслідувати. Свідок сказав, що ні.
Про те, що потерпілому завдали кілька ударів, розповіла суду жителька багатоповерхівки: “Не один, кілька разів”. За її словами, того дня пролунали різкі звуки автомобілів, тому вона визирнула з вікна своєї квартири.
“Під’їхали два “буси” - помаранчевий і синій. Біля автомата з водою зупинилися, вони там припаркувалися. Звідти вискочили люди у військовій формі, у балаклавах, почали бігати вулицею. Молодий чоловік спокійно йшов, його оточили люди в балаклавах і у військовій формі, попросили документи. Він подав документи, документи повернули, аркуші літали по мокрому асфальту”, - розповіла жінка.
За її словами, після побиття люди у формі та потерпілий зайшли під дерева і перебували там деякий час, їй не було видно, що між ними відбувається. А потім чоловіка відпустили.
На засіданні 15 серпня суд допитав потерпілого - вчителя Юрія Федяя. За його словами, він не бачив ані машини поліції, ані перекриття руху чи перевірки документів. Чоловік підтвердив, що їхав у машині приятеля на ім’я Олександр, той мав справи та висадив його.
“Він запропонував мені або чекати, або йти на метро, тому що може затриматися. Я вийшов разом із ним біля готелю “Вікторія”. Ми попрощалися, він пішов наліво у своїх справах, я зробив кілька кроків, як почали паркуватися два “буси”. З “бусів” вибігли люди у балаклавах, кількість - до десяти осіб. Спочатку бігли на мене, але не зупинилися, я йшов далі. Біля автомата (з водою, - ред.) мене зупинили - військовий у кепці. Він сказав, що це ТЦК, покажіть документи. З якого ТЦК - він не надав свої документи. Я відразу почав виконувати всі його вказівки. В мене був оригінал відстрочки, копія військового облікового документа, витяг з “Резерву”. Він почав перевіряти. Подивившись, зрозумів, що у мене відстрочка. Він чекав”, - розповів учитель.
Потім, за його словами, підійшов обвинувачений.
“І запитав у людини в кепці - от вони вдвох були єдині без балаклав, - що по документах, чи подивилися в “Оберегу” мої дані. Він сказав, що так, є відстрочка. Вели себе агресивно. Повторюся, ніхто зі співробітників ТЦК не показав мені свої документи, не показував. Вони мене чомусь далі тримали. Потім, коли Сергій Павлович Воловик дізнався, що я працюю у школі, сказав, що нам такі в окопі треба, і в цілому були жарти на мою адресу з цього приводу. Я взагалі нічого не казав. Далі він підійшов до мене з людиною у кепці і сказав: діставай телефон, телефонуй тому, з ким ти йшов. Я в принципі був готовий виконати ці вказівки, хоча не знав, чи це входило в їхні інструкції, але мені приховувати нічого. Я хотів дістати телефон, але його у мене з собою не було. Я в той момент не знав - загубив чи десь забув. Він (Воловик, - ред.) мені сказав у грубій формі, з нецензурною лексикою”, якщо я зараз не дістану телефон, то буде погано - це я перефразував лайку. Я показав, що немає телефона, витягнув усе з кишень, як вимагали. Далі Сергій Воловик розгнівався, що в мене не було телефона, і, подивившись у сторони, завдав різкий удар, якого я не очікував, десь у районі живота, потім завдав другий удар”, - розповів Федяй.
За його словами, далі обвинувачений забрав у іншого військовослужбовця документи щодо відстрочки та разом з іншими людьми у формі повів учителя до припаркованого автомобіля. Там на пасажирському сидінні лежав телефон Федяя.
“Він (Воловик, - ред.) побачив це і завдав мені ще один удар - по обличчю. Проходила молода пара, зробила зауваження - навіщо ви його б’єте? Сергій Павлович Воловик сказав: “Ми можемо перевірити і у вас документи». Ті молодята пішли далі. Далі він мені дав документи, і вони (співробітники ТЦК, - ред.) пішли до “бусів”. Я пішов за ними, бо це в напрямку метро”, - розповів Федяй.
Адвокат обвинуваченого Сергій Курило зауважив, що саме втеча приятеля потерпілого “спровокувала агресію” Воловика. Захисник запитував у потерпілого про обставини зустрічі зі знайомим, куди вони того дня їхали та чи бачили військових.
Адвокатка Федяя просила зняти всі ці запитання, бо вони не стосувалися суті судового розгляду - побиття. Суддя погодилась, однак надала можливість переформулювати запитання. Адвокат обвинуваченого просив суддю, аби особу приятеля встановили та викликати до суду. “Яким чином суд може встановити особу, місцезнаходження цієї особи?” - уточнила суддя. Захисник відповів, що підготує відповідні клопотання до суду та прокуратури.
Юрій Федяй, відповідаючи адвокату, повідомив, що приятелем, з яким їздив того дня машиною, колись разом навчався, спілкується нечасто та не знає його ставлення до виконання військового обов’язку.
На наступному засіданні мають допитати обвинуваченого.
Як повідомлялося, 11 травня у соцмережах з’явилося відео з Харкова, на якому під час перевірки документів у чоловіка один із людей у формі двічі вдарив його у живіт. На відео видно, що до завдання ударів чоловік, якого зупинили, поводився спокійно.
В обласному ТЦК сказали, що "конфлікт виник унаслідок провокаційних дій із боку громадянина".
21 травня поліція повідомила військовослужбовцю про підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).
22 травня Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону направила обвинувальний актдо суду. У відомстві заявили: військовослужбовець "вступив у словесний конфлікт із цивільною особою, у подальшому, бажаючи продемонструвати власну значимість та діючи безпідставно, з хуліганських спонукань і з проявом особливої зухвалості, умисно завдав потерпілому тілесних ушкоджень".
Керівництво Харківського обласного ТЦК і СП 31 травня заявило, що фігуранта справи перевели до бойової військової частини, попри те що він має інвалідність третьої групи.
Захист потерпілого подав цивільний позов про відшкодування ₴300 тисяч моральної шкоди.
Більше наших фото можна купити тут

