«Імперія дронів». Як працює конвеєр смерті Путіна: дані розвідки та розслідувачів

Спочатку вони постачалися з Ірану, потім почали з’являтися з нехарактерними для іранського виробництва елементами. Сьогодні «шахеди», які Москва гордо називає «Герань», відкрито штампуються у самій Росії.

Центром військового виробництва стала особлива економічна зона  «Алабуга», що в російському Татарстані. Раніше це був майданчик для складання автомобілів та побутової техніки, сьогодні ж зона перетворилася на справжню фабрику смерті. Саме тут відбувається збірка і удосконалення смертоносних іранських дронів. 

«Главком» зібрав відкриті дані, інформацію розвідки та найцікавіші деталі журналістських розслідувань, аби показати: всього за кілька років Росія створила справжню «імперію дронів», якими тепер масовано атакує українські міста.

Скільки «шахедів» виготовляють росіяни?

Почнемо з ексклюзивної інформації. У відповіді на запит «Главкома» керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов повідомив: на початок серпня 2025 року Росія щоденно виготовляла 200 одиниць різних безпілотників. У порівнянні з 2024 роком виробництво дронів збільшилось в чотири рази, а з 2023 роком – майже у 60 разів!!! До слова, у 2022 році Росія зовсім не виготовляла ударні дрони.

Крім того, в українській розвідці уточнили список майданчиків, звідки найчастіше ворог запускає БпЛА по території нашої країни. Зокрема, це відбувається з аеродромів «Шаталово» (Смоленська обл.), «Курськ» (Курська обл.), «Міллерово» (Ростовська обл.), «Приморсько-ахтарськ» (Краснодарський край), «Гвардійське» (ТОТ АР Крим), а також з району н.п. Навля (Брянська обл.), н.п. Цимбалова (Орловська обл.) і мису Чауда (ТОТ АР Крим).

Також, за даними ГУР Міноборони, Росія розглядає варіант використання донецького аеропорту для зберігання і запуску дронів.

Де Росія виготовляє «Шахеди»

Основним місцем виробництва дронів типу Shahed-136», які в Росії називають «Герань-2» і «Гарпія-А1», є особлива економічна зона «Алабуга». Завод діє з липня 2023 року. Одна з ключових компаній, задіяних у масштабній програмі з виробництва дронів-камікадзе в Росії, – ТОВ «Альбатрос». 

«Альбатрос» фігурує в санкційних списках – зокрема, у санкціях, запроваджених урядом США у 2024 році. У документі Мінфіну США зазначалося, що ця компанія «сприяє військовим зусиллям Росії, виготовляючи БПЛА за іранською технологією».

Зі звіту Center for Advanced Defense Studies (розслідувальна група C4ADS) випливає, що Росія та Іран розвинули глибоку стратегічну співпрацю у сфері виробництва ударних дронів  «Герань-2». Через посередника компанію Sahara Thunder Тегеран передав Москві технологічну документацію, методологію навчання, компоненти й спецобладнання. 

У партнерстві з «Алабуга», завод у Татарстані був створений як проєкт Boat, а РФ оплатила його через перекази з ОАЕ та постачання золотом, щоб оминути санкції. 

У виробничо-логістичні ланцюги також вплутували й західні компанії. Попри санкції, Росія продовжила виготовляти безпілотники з використанням деталей, вироблених у США, Європі та Азії.

Для корпусів БПЛА російська компанія Komposit-Izdelie закуповувала спеціальні епоксидні смоли з Німеччини. Їх постачали німецькі фірми R&G Faserverbundwerkstoffe та Goettle Advanced Products. Ці матеріали використовуються для створення легких, але міцних обшивок «шахедів».

Крім того, у знищених над Україною дронах неодноразово знаходили західну електроніку. Зокрема, мікросхеми від STMicroelectronics (Швейцарія), чипи Infineon (Німеччина), комплектуючі NXP (Нідерланди), паливні насоси з Польщі та Великобританії.

Більшість деталей завозяться в Росію через треті країни – Китай, Туреччину, ОАЕ, а також через Індію чи Вʼєтнам. Часто на таких компонентах стирають маркування, щоб приховати виробника.

У квітні 2025 року українська розвідка вперше виявила індійський компонент у російській зброї. Це був тактовий буфер, виготовлений Aura Semiconductor, у навігаційній антені дронів «Герань-2». Також в CRP-антенах було знайдено американські чіпи, а решта компонентів були китайського походження. 

У 2025 році естонська розвідка повідомила, що понад 80% іноземних деталей для російських дронів проходять через Китай. Саме китайські компанії та посередники допомагають обходити санкції й доставляти потрібні деталі до Росії.

Наразі РФ стрімко нарощує виробництво дронів у «Алабузі» в Татарстані. Супутникові знімки, оприлюднені CNN, свідчать: територія перетворюється на гігантський військово-промисловий виробничий комплекс. 

На кадрах видно десятки нових споруд – це не лише виробничі цехи, а й гуртожитки для робітників. Після завершення будівництва там зможуть розмістити до 40 тис. працівників, що дозволить збільшити випуск безпілотників врази. 

Однак, «Алабуга» – не єдиний такий об'єкт…

Виробництво дронів у Іжевську

У середині 2024 року Росія значно розширила виробничі потужності для виготовлення ударних дронів.

У місті Іжевськ, столиці Удмуртії, старий завод «Купол» (частина концерну «Алмаз-Антей») переобладнали для виготовлення модифікацій дронів Shahed-136, зокрема «Гарпія-А1». 

До липня 2024 року на заводі було вироблено понад 2,5 тиіс. дронів Гарпія-А1, а до кінця 2025 року планується випустити понад 6 тис. одиниць. 

Додамо, що завод перебуває під міжнародними санкціями як об'єкт російського військово-промислового комплексу.

Також  «Купол» займається виробництвом імітаційних дронів. Однією з таких моделей є «Гербера» – легкий апарат, який має вигляд  ударного дрона, але коштує значно дешевше і несе менше небезпеки. Його запускають разом з бойовими дронами, щоб відволікати українську ППО, імітуючи справжні «шахеди». Такі дрони також можуть використовуватись для розвідки.

Також до виробництва російських безпілотників причетні сотні компаній, що працюють у Московській області, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі та інших регіонах. 

Нагадуємо, 1 липня 2025 року українські бойові безпілотники атакували «Купол». Внаслідок двох влучання дронів СБУ по корпусах заводу спалахнула пожежа. 

Росія кидає мільярди на виробництво дронів

Москва інвестує мільярди доларів у створення потужної «дронової імперії», аби лише кардинально змінити ситуацію на полі бою в Україні.

За даними речника Служби зовнішньої розвідки України Олега Александрова, плани Кремля щодо виробництва безпілотників є надзвичайно амбітними. Лише у 2025 році Росія має намір виготовити два мільйони FPV-дронів. Згідно з даними Defense News, у період з 2022 по 2025 рік Кремль виділив мінімум 243 млрд руб. на розгортання індустрії виробництва безпілотників. 

У наступні три роки (до 2027-го) Росія планує інвестувати ще 112 млрд руб. (еквівалент $1,38 млрд). Важливо зазначити, що ці суми не включають витрати на дрони, які вже закладені у військовому бюджеті.

Росія часто приховує ці витрати під виглядом «цивільних програм», наприклад, розробляючи безпілотники нібито для сільського господарства чи логістики.

Як повідомляв Defense News, до процесу виготовлення БПЛА залучено понад 900 компаній, що дозволяє диверсифікувати виробництво і зробити його менш вразливим. Росія також інвестує у майбутнє, виділяючи 21 млрд руб. на «розгортання науково-дослідних центрів у сегменті безпілотних технологій». Ці центри, що будуть розподілені по всій країні, мають на меті забезпечити постійний потік інновацій для військових потреб.

Російське керівництво прагне виготовити близько 30 тис. далекобійних дронів та ще 30 тисяч дронів-імітаторів у 2025 році, які використовуватимуться для виснаження української ППО. Глобальною ж метою президента РФ Володимира Путіна, за даними Defense News, є зробити Росію одним зі світових лідерів у виробництві дронів до 2030 року.

До речі, нещодавно фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій (Флеш) Бескрестнов повідомив про появу на фронті нового російського розвідувального безпілотника, що є частиною лінійки V2U з елементами штучного інтелекту.

Ця нова версія відрізняється від ударної модифікації відсутністю хвостових стабілізаторів. Після виконання розвідувальної місії дрон опускається на парашуті. За словами Бескрестнова, дрони V2U були помічені на всіх ділянках фронту у серпні 2025 року. 

Експерт наголосив, що в програмі V2U розробник, який досі невідомий, планує створити не лише ударні та розвідувальні БПЛА, а й логістичні дрони-кур'єри. Наразі найбільше занепокоєння викликає можливість взаємодії цих розвідувальних і ударних дронів у так званому «ройовому рішенні».

Бескрестнов назвав цю розробку найбільш інноваційною та небезпечною. Важливо зазначити, що у внутрішніх компонентах цих безпілотників не було виявлено російських деталей.

Хто працює на конвеєрах

Поки Росія хизується потужністю своїх «Гераней», за ширмою «інновацій» – майже рабська праця.

У «Алабузі», де на повну потужність крутиться конвеєр, замість інженерів із дипломами – підлітки з коледжу.

Формально – це «навчання з елементами практики», а насправді ж виснажлива праця школярів. Учні коледжу «Алабуга Політех» працюють на лініях складання дронів «Shahed136» по 12-15 годин щодня. 

У договорі про навчання прописано, що розголошувати інформацію про виробництво заборонено. За порушення учня можуть оштрафувати на 1,5-2 млн руб. 

За даними журналістів CNN, школярів вербують одразу після дев’ятого класу – у віці 15 років – і вже за кілька місяців вони працюють на збірці «Гераней».

Навіть російська пропаганда більше не намагається замовчувати участь підлітків у виробництві дронів. Про це прямо розповідає ведучий у сюжеті телеканалу Міноборони РФ «Звезда». У відео показують процес виробництва дронів, якими атакують Україну. 

Генеральний директор ОЕЗ «Алабуга» Тимур Шагівалєєв, у репортажі називає підприємство «найбільшим заводом у світі з виробництва ударних безпілотників».

Шагівалєєв у січні 2024 року опинився під санкціями США. 

Молодим жінкам з країн Африки, Азії та Південної Америки розповідають про світле майбутнє, безплатне житло та кар'єрні перспективи, і все це у рамках програми. Учасницям обіцяють навчання і роботу у сфері обслуговування, але врешті іноземок змушують збирати дрони-камікадзе. Таким способом щонайменше 200 жінок було привезено на підприємство в «Алабугу». 

Дехто дізнається, що буде збирати дрони вже… після прибуття до Росії. Паспорт? Здаєш при поселенні. Захотіла поїхати – нема документів, нема дороги назад.

Умови праці важкі: 12-годинні зміни, робота з хімікатами, низька оплата праці та постійний нагляд. Самі жінки скаржилися на погане ставлення. Представники ООН з прав людини заявили, що такі дії Росії можуть кваліфікуватися як торгівля людьми, якщо вербування здійснювалося шляхом обману з метою експлуатації.

Офіційно Alabuga Start позиціонується як освітня програма для дівчат 18–22 років. У рекламі обіцяють гуртожитки, навчання за напрямками «сервіс і гостинність», «кейтеринг», «водійка», «монтажні та оздоблювальні роботи» й зарплату 54–68 тис. руб. (16–20 тис. грн).

Учасницями можуть стати дівчата з 88 країн, серед яких переважно держави, що співпрацюють із Росією у форматах на кшталт БРІКС+ (розширене об'єднання країн БРІКС – Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка).

Поближче до лінії фронту

Кремль активно використовує інфраструктуру та людські ресурси також на окупованих територіях України для виробництва дронів. Про це повідомляв Інститут вивчення війни (ISW), посилаючися на звіт Української Східної Правозахисної Групи (EHRG) та Інституту стратегічних досліджень та безпеки (ISRS). Йдеться про захоплення стратегічних підприємств, які тепер працюють на потреби російської оборонної промисловості. 

Луганський авіаремонтний завод та Сніжнянський машинобудівний завод, що були привласнені державним конгломератом «Ростех», вже стали частиною російського «ланцюжка постачання» дронів. До цього списку долучаються й інші підприємства в окупованому Донецьку та Первомайську.

Зазначається, що РФ також використовує Республіканський центр безпілотних систем імені В. Жоги, ТОВ «3D-Техно», ТОВ «НВО Фронт», ТОВ «НПО Утьосов», ГК «Алмаз» та ІП «Григоріадіс» (всі в окупованому Донецьку) і ВАТ «Первомайський механічний завод» (окуповане Первомайське, Луганська область) для виробництва компонентів і складання моделей безпілотників для російської армії.

Росія не лише використовує інфраструктуру, а й «перепрошиває» саму освіту на захоплених територіях. У школах і коледжах відкриваються курси з підготовки операторів дронів, відкривають навчальні полігони.

За даними ISW, понад 10 тис. підлітків змушені проходити навчальні програми з управління дронами. Кремль застосовує хитру тактику «гейміфікації», організовуючи змагання та перегони безпілотників, щоб замаскувати істинні, мілітарні цілі.

Аналітики ISW, посилаючись на супутникові знімки OSINT-групи CyberBoroshno, звертають увагу на активні будівельні роботи в районі Донецького аеропорту. Знімки показують, що окупанти частково очистили злітно-посадкову смугу та будують закриті складські приміщення. 

Росія також має намір розширити використання окупованих територій для прямих бойових дій

Кароліна Терещенко, «Главком»