/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F6282aeaf4ed1f9e65e7c922a40d4a9ed.jpg)
В одній із країн українці – лідери серед іноземців за кількістю житла, купленого у кредит
Про це повідомляє портал in Poland з посиланням на Бюро кредитної інформації. Деталі розповідає24 Канал.
Скільки кредитів, зокрема на житло, взяли в Польщі іноземці?
Загальна сума кредитів, оформлених іноземцями у польських банках, сягнула 25,7 мільярда злотих. З них понад 21 мільярд – це іпотека. Частка іноземців серед усіх позичальників становить приблизно 8%.
Структура боргових зобов'язань виглядає так:
- 82% – іпотечні кредити;
- 14% – споживчі кредити;
- 4% – інші фінансові продукти.
Скільки кредитів на житло взяли в Польщі українці?
Українці – це найбільші іноземні позичальники на житло в Польщі. На кінець червня українці оформили кредити на загальну суму 13,6 мільярда злотих. З цієї суми 78% – це іпотечні позики. Загальна кількість українців з кредитними зобов'язаннями – 184 тисячі людей.
Громадяни Білорусі оформили кредити на суму 4,2 мільярда злотих (24 тисячі позичальників). Серед інших національностей зі значною часткою в кредитному портфелі:
- Індія, Росія – по 5 тисяч людей;
- Туреччина, Грузія, Німеччина – по 3 тисяч;
- Велика Британія, Італія – по 2 тисячі;
- Франція – 1 тисяча.
Сукупна заборгованість цих груп становить 4,4 мільярда злотих.
Українці взяли найбільше кредитів на житло в Польщі серед іноземців / Фото www.spie.com
Про що свідчать такі дані в контексті українців?
Активна купівля житла в Польщі свідчить про те, що багато українців розглядають життя в цій країні як довгострокову перспективу.
Згідно з дослідженням "Плани громадян України у разі закінчення війни", проведеним OTTO Work Force Central Europe у 2025 році, лише 16% опитаних українців планують повернутися на батьківщину після завершення бойових дій. Для порівняння, у 2022 році про такий намір заявляли майже 50% респондентів.
Натомість 62% учасників опитування зазначили, що не мають наміру повертатися до України. У 2022 та 2023 роках цей показник був значно нижчим – 25% та 23% відповідно.

