/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F1882eebf3685b077185895b20191ee9d.jpg)
Напередодні переговорів Зеленський-Трамп. Логіка сторін
Нам варто було б зрозуміти нарешті одну просту річ: ми маємо мати своє лобі в Вашингтоні
Трамп живе в логіці трансарктичного морського шляху (але поки це міф) та вважає, що зможе урвати частку в північному морському шляху (ПМШ). Путін готовий йому в цьому підіграти.
Путін, запросивши Сі в гаранти угоди по Україні, де-факто говорить, що Росія не може сам на сам боротися зі США (зрештою, як з Китаєм. А тому змушена грати в подвійну гру між Китаєм та США. Її головний козир — географія, бо саме в неї 100% ПМШ.
Росія де-факто визнала, що вона не може навіть теоретично бути полюсом світу.
Бути наодинці з Китаєм Путін боїться. Стати "другом" США боїться через внутрішню політику. Він хоче балансувати. Зрив угоди з Трампом означає повне скочування в політичну залежність від Пекіна.
Китай влаштовує пропозиція бути гарантом, але вона точно не до душі Трампу. І я не впевнений, що щось подібне говорилося на зустрічі Путін — Трамп.
Читайте також: Переговори на Алясці закінчилися провалом для США. Але не для України та Європи
Європа хоче, щоб нинішній статус-кво залишався незмінним. Але це неможливо. Баланс, утворений після Овального кабінету, як максимум, можна поновити на кілька місяців. Але це не створює передумови для результативних переговорів в зрозумілій перспективі.
Україна мислить категорією виборів. Зверніть увагу, як акуратно коментують українські політики цю ситуацію, якщо взагалі коментують... Це, своєю чергою, породжує іншу проблему: відсутність діалогу всередині породжує відсутність монолітної позиції українського політикуму на зовнішньому полі.
У світі не існує сили, яка б хотіла розвалу Росії зараз. Ми мислимо тільки цією міфічною сьогодні категорією. І ця оптика явно деформує наші уявлення про сьогоднішнє і майбутнє.
Головна наша проблема — ми не маємо відповіді на питання, а що робити, якщо Трамп не дасть дозвіл на продаж зброї в разі провалу переговорів.
Виходячи зі сказаного, нам варто було б зрозуміти нарешті одну просту річ: ми маємо мати своє лобі в Вашингтоні. Про це говориться вже невідомо скільки років. Але нічого не робиться. Зрештою, у нас навіть загальмовано процес призначення посла.
Преса в США зараз явно настроєна проти цієї угоди й саме тому Трампу потрібен бліцкриг. Політикум в Штатах, між іншим, переважно мовчить.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

