У Самарській області при храмі РПЦ зʼявиться клас для навчання дітей керуванню дронами
У населеному пункті Рощинський Самарської області при церкві Миколи Чудотворця з'явиться клас для навчання дітей роботі з безпілотниками. Він стане частиною Дитячого єпархіального освітнього центру. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на російські ЗМІ.
Анонсував проєкт губернатор регіону В'ячеслав Федорищев. За словами глави області, протягом п'яти років такі класи «Російські технології» з'являться у всіх 658 школах Самарської області. Там використовуватимуть безпілотники, 3D-принтери та інше обладнання.
Перші десять класів мають відкритися вже цього року. Влада також обіцяє податкові пільги для розробників безпілотних систем у регіоні.
На початок серпня 2025 року Росія щоденно випускала близько 200 різних дронів типу Shahed-136. Загалом Росія рекордно наростила випуск безпілотників. Якщо у 2024 році російська «оборонка» випускала в середньому вчетверо менше апаратів, ніж сьогодні, то у порівнянні з 2023-м показники зросли у 60 разів.
Як повідомлялося, лідером в постачанні компонентів для російських безпілотників є Китай. За даними української розвідки, зараз у дронах до 60–65% усіх компонентів мають китайське походження. Для прикладу, в російському ударному БпЛА «Герані-2» виявили понад два десятки деталей із Китаю – від мікросхем до модулів глушіння. Навіть у спрощених моделях, як-от дрон «Гербер» чи «Пародія», критичні частини – двигуни та електроніка – також китайського виробництва.
Фактично саме Китай став головним донором технологій для російського військово-промислового комплексу. Йдеться про постачання товарів подвійного призначення – напівпровідників, верстатів, телекомобладнання. Офіційно Пекін запевняє, що не допомагає армії РФ, але під прикриттям «цивільного використання» компоненти масово потрапляють на російські заводи.
Раніше «Главком» писав, що Росія активно вербує молодих жінок з Африки, Азії та Латинської Америки нібито для «навчання та роботи у сфері обслуговування». Насправді жінок відправляють до Татарстану, в особливу економічну зону «Алабуга», де вони працюють на виробництві ударних дронів-камікадзе.
Умови на цих підприємствах важкі: 12-годинні зміни, постійний нагляд, контакти з токсичними речовинами, мінімальна оплата. Жодного «навчання», яке обіцяють під час вербування, жінки там не отримують.

