Зростання насильства і конфлікт: розвідка розповідає, що пішло не так у Малі для Кремля
Зростання насильства і конфлікт: розвідка розповідає, що пішло не так у Малі для Кремля

Зростання насильства і конфлікт: розвідка розповідає, що пішло не так у Малі для Кремля

Приватна військова компанія (ПВК) «вагнер» зазнає краху в Малі. Близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як це відбулося у Центральноафриканській Республіці. Замість боротьби з джихадистами, найманці увійшли в конфлікт з малійською армією та лише підвищили рівень насильства в країні. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Після приходу хунти до влади в 2021 році кількість загиблих цивільних зросла більш ніж у чотири рази – до понад 3 тис. осіб на рік. При цьому 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та «вагнерівці». Тактика росіян, заснована на терорі проти мирних жителів, виявилася неефективною, оскільки місцеве населення відмовляється співпрацювати з ними.

Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими також помітно погіршуються. Зафіксовано випадки непокори наказам, крадіжок техніки та расизму. Це призвело до серпневих репресій проти десятків офіцерів, які не погоджувалися з методами ПВК.

На відміну від Судану та Центральноафриканської Республіки, Кремль не зміг отримати повний контроль над корисними копалинами Малі, зокрема золотими рудниками. Лідер хунти Ассімі Гоіта відкинув вимоги Москви і почав шукати альтернативних партнерів для співпраці у сфері безпеки та видобутку ресурсів.

«Чиновники заявили, що ця тенденція вказує на можливу координацію дій з генералом Халіфою Хафтаром, військовим лідером, який контролює більшу частину східної Лівії, з метою сприяння хвилі нелегальної міграції в ЄС. Це може означати повторення подій літа 2021 року, коли десяткам тисяч потенційних прохачів притулку було надано допомогу в перетині кордонів Білорусі. За словами офіційних осіб, це була організована Росією спроба дестабілізувати ЄС», – пише видання.

Як повідомив представник ЄК виданню The Telegraph, частота і характер рейсів Мінськ-Бенгазі, які виконує авіакомпанія «Бєлавіа», викликають питання щодо «можливої координації або сприяння нелегальним міграційним потокам».

Источник материала
loader
loader