Упродовж трьох місяців було опубліковано близько 80 матеріалів, які засвідчили основні напрями поширення дезінформації. Серед них:
- дискредитація української влади, армії та суспільства через меседжі про «корумпованість» та «неспроможність» держави;
- формування образу біженців як «тягаря» або «привілейованої групи», що нібито створює конфлікти з місцевими жителями;
- представлення українців як кримінальної чи соціальної загрози;
- маніпуляції історичною пам’яттю та символами, що підривають солідарність між народами.
У кожній країні ці наративи мали специфічні акценти: у Польщі — історичні суперечності, у Чехії — економічні побоювання, у Словаччині — політична нестабільність та конспірологічні теорії.
У Центрі підкреслюють, що ці фейки поширюються не лише проросійськими політиками й медіа, а й місцевими групами, які переслідують власні інтереси. Антиукраїнська пропаганда у країнах Вишеградської групи є частиною ширшої інформаційної війни Росії проти України та її союзників. // Дзеркало тижня