Жінки вітали з Днем Незалежності вдвічі частіше за чоловіків, також соцмережі пишаються Залужним за відмову Венсу. Зведення з інформаційної війни 23—29 серпня 2025 року

Індекс настроїв соцмереж піднявся до мінус 8 (був мінус 19 пунктів). А саме: хороші новини складали 31%, погані — 39%, неоднозначні — 30%.

В українській спільноті побільшало хороших новин завдяки святкуванням, атакам на російські об’єкти, а також обміну полоненими та відносного затишшя з обстрілами. Але наприкінці тижня масовані атаки на українські міста повертають людей до негативу. Світова (не)підтримка стабільно викликає активні обговорення. Російський сегмент же традиційно велику частку уваги приділяє фронтовим досягненням, розганяють меседжі Навроцького про «Волинську різанину», мовляв, до ЄС Україну через це не візьмуть. Також звинувачують українську ППО.

Хороші новини — День Прапора, День Незалежності, ураження носія «Калібрів», удари по НПЗ й ППО/РЕБ/РЛС, по об'єктах у Криму, нестача бензину в Росії, F-16 від Бельгії, зупинка наступу на Сумщині та зрив його під Покровськом, далекобійний «Нептун», виробництво NASAMS в Україні, допомога партнерів ($700 млн від Норвегії на ППО, $1 млрд від Канади на різні потреби), продаж ракет ERAM від США, «Євросолідарність» звітує про законодавчу роботу на підтримку військових.

Погані — обстріли (Київщина, Дніпропетровщина, Полтавщина, Сумщина), ідеї Польщі щодо українських біженців, Угорщина ветує допомогу Україні, США дзвонили Залужному, шукали альтернативу Зеленському після сварки в Білому домі, Трамп постійно «змінює свідчення», прихильники донецьких сепаратистів на хресній ході.

Неоднозначні — меседжі Трампа, Рютте в Києві, донецькі проблеми з водою, виїзд молодих чоловіків за кордон.

Дні Прапора та Незалежності додають гордості, стають кульмінацією позитиву тижня. Упродовж 23 серпня цілий день тривають привітання з Днем прапора, в них багато гордості за країну, радості та надії на перемогу. Помітний також сум, але його менше, ніж бувало у привітаннях з минулими святами. Увечері починається хвиля привітань із Днем Незалежності. Жінки публікують привітання удвічі частіше за чоловіків, їхній зміст не є шаблонним, як у Росії. Згадують минулі історичні події (засідання ВР 24.08.1991, революції), фігурує чимало патетичних епітетів («сильні», «вільні», «незламні»), окремо дякують захисникам. Слово «свобода» в масиві фігурує дещо частіше, ніж «перемога», та й саму «перемогу» тлумачать неконкретно чи обходяться без тлумачень взагалі. Фіксується теза про здобуття незалежності у 1991 року всупереч волі Заходу (або принаймні без його активної підтримки).

Оптимізм зумовили обмін полоненими, звільнення територій, удари по тилу ворога. Щодо полонених помітний фокус на окремих відомих особах, що повернулися, серед них найбільше уваги привертає ексмер Херсона Миколаєнко, що виступає зі словами вдячності та привітаннями з нагоди свята. Дещо менше йдеться про журналіста Хилюка. Неабияк потішили й новини про успіхи новоствореного 3 АК, що разом з ГУР звільнив і зачистив Новомихайлівку на Донеччині. Ще декілька населених пунктів фігурують у комунікації DeepState, Генштабу та Сирського. Вже традиційно оптимізму додають регулярні удари по тилах ворога — порт Усть-Луга, Сизранський і Новошахтинський НПЗ, далі після свята саме ця тема підтримує на належному рівні позитив у соцмережах.

Знищувана нафтова галузь Росії обговорюється і через самі удари, і узагальнено. В соцмережах активно і радісно поширювали статистику, по яких НПЗ в Росії вдарили українські безпілотники та які це матиме наслідки. Також ледь не щодня є нові приводи для радості: удари по нафтопроводу «Дружба», чергові вибухи на НПЗ. Reuters твердить про виведення з ладу 17% нафтопереробки Росії, з деталізацією щодо обсягів переробленої нафти, наслідків для АЗС (проблеми з постачанням палива), натякають на мету підвищити ставки перед потенційними переговорами. Атаки на НПЗ тішать користувачів навіть у дні великих трагедій (а саме — удар по Києву 28.08): йдеться про Куйбишевський, Новокуйбишевський та Афіпський заводи.

Удар по Києву загнав соцмережі в сум і гнів, є багато персональних історій горювання за жертвами. Напередодні атаки 28.08 пабліки активно інформують про загрози (в основному через шахеди), зранку починається обговорення удару по багатоповерхівці в Києві, стало відомо про чималу кількість загиблих і поранених (оновлювалася постійно в реальному часі, в ході рятувальної операції). Зрідка є прояви уваги до інших постраждалих об’єктів — складу дистриб’ютора ліків, офісів ЄС, видання «Українська правда» тощо. Є кадри влучань. Значна увага (особливо у другій половині доби) — до персональних історій втрат, як-от загибла 17-річна студентка (мріяла про весілля, а тепер її весільну сукню довелося покласти в труну), донька жінки на ім’я Катерина (жила з родиною на останньому поверсі зруйнованого будинку), господар собаки на прізвисько «Джессі» (про нього вже розповідали активніше на третій день після атаки).

Залужним пишаються за відмову Венсу. The Guardian із посиланням на неназваних співрозмовників розповідає історію про спроби політиків США після конфлікту з Зеленським якось домовитися з Залужним.

Ексголовком від розмови відмовився і це, за даними інформаторів медіа, було його принциповою позицією. Новина викликає увагу клікбейтних та інших джерел, подача — через гнів на Америку й персонально на Венса, лунають обурливі епітети; дії Залужного коментують стисло, але з певною гордістю за вчинок.

Келлог і нові заяви США дещо повертають віру в їхню підтримку, але потім соцмережі знову скочуються в обурення. Візит Келлога, озвучені в Україні меседжі, припущення, що в Україні можуть розмістити американські війська, повертають надію на підтримку США, як і заяви Трампа щодо санкцій для Росії за два тижні, хоча вони і поширюються слабко, і великих надій не викликають. Згодом з’являються заяви Віткоффа про сподівання на перемир’я і «мирну пропозицію на столі». Проросійський сегмент спершу обурений, а потім навіть тішиться, що Трамп готовий на санкції проти України через незгоду її з вимогами Кремля.

Інформаційний «ніж у спину» з боку Польщі — рішення припинити допомогу. Українці обурюються польською ініціативою частково припинити допомогу, частина польських політиків та експертів також її критикують: виплат позбавлять незахищених мігрантів, експерти коментують можливі наслідки для репутації Туска та Навроцького.

Проросійські сторінки радіють, цитують заяви про «волинську різанину», анонсують, що Європа ніколи не прийме Україну з таким бекграундом, помітна емоційна накрутка.

Моторошна історія порятунку сержанта Владислава з полону викликала сильний стихійний гнів на росіян. На цей епізод звернув увагу, зокрема, популярний телеграм-канал «Лачен пише», його вірусно підхоплюють у Facebook різні пересічні користувачі (передусім жінки). Іноді тексти дописів цензурують, аби обійти блокування («повз із п*рерізаним горлом 5 днів до позицій ЗСУ»). Також є супровід цієї історії прокльонами на адресу росіян («нелюди») й деталями щодо їхніх звірств. Тішаться, що боєць вижив і наразі лікується в Дніпрі.

Угорщина дратує українців забороною на в’їзд «Мадяру», але шириться і експресивна відповідь очільника СБС. 28 серпня, після попереднього обміну гнівними заявами між Будапештом і Києвом, резонанс викликало оголошення командира Бровді персоною нон грата (не лише в Угорщині, а й нібито у Шенгені загалом) за атаки на нафтопровід «Дружба». Сам «Мадяр» відповідає емоційно — з закликамим «запхати в дупу» всі обмеження та «не брати на себе те, що не можете потягнути». У більш стриманий спосіб його контркомунікацію підтримало українське МЗС, а також один із друзів України Сікорський (запросив «Мадяра» до Польщі). Звернення Зеленського зі згадкою «антимадярівських» санкцій фіксується, але малопомітне. Російські пабліки ставляться до заборони серйозно, згадуючи угорський опір вступу України до ЄС (про що йдеться в погрозах Орбана).

Загибель моряка на борту «Сімферополя» підсилила увагу до некрологів, сам факт атаки — до спроможностей ворога. Значну увагу (зокрема, на Одещині) викликало ураження корабля «Сімферополь», про яке заявив Дмитро Плетенчук, підтвердивши загибель одного з членів екіпажу. Для російського сегменту це чергова інформаційна «перемога»: російський БЕК вперше зміг уразити судно противника в Чорному морі.

Відзначення Дня пам’яті проходить зі змішаними емоціями. Протягом дня, але більше — зранку і вдень, пишуть про День пам’яті захисників України, емоції змішані, немає провалу в безнадію, є помітна гордість при згадках про звитяги загиблих. Вдало поширюється інформація про вручення нагород, але є і багато суму.

Емоції українців

Гнів присутній в 29,9% дописів щодо війни найбільше на росіян через їхні вимоги на переговорах, удари по Україні, на президента Польщі за біженців та блокування закупівель, на владу, зокрема через (не)мобілізацію, на Угорщину за санкції проти «Мадяра».

Сум — 18,8%. Через загибель українського пілота, військові некрологи, в обговоренні обміну полоненими, у розповідях про катування, через фото до полону і після.

Гордість — 15,1%. У привітальних постах на День прапора, День Незалежності, День Пам’яті, у подяках ЗСУ, лікарям, у частині волонтерських звітів.

Радість — 13,6%. Удари по російських тилах, передусім через удари по НПЗ (Куйбишевський, Новокуйбишевський, Афіпський) і залізничній логістиці ворога; ураження ракетного корабля «Буян-М» (ГУР); збої в роботі російських аеропортів, підтримка від Канади та Литви, візит Келлога. Є й радість через обмін полоненими, зокрема за Хилюка, через те, що австралійські Abrams надійшли на озброєння 425 ОШП «Скала».

Тривога — 12,4%. Через Китай, що допомагає Росії, через військові маневри в Білорусі, тривожно обговорюють нарощування Росією виробництва зброї, ситуацію на фронті.

Надія — 4,5%. У святкових привітаннях — на перемогу, є надія на світову підтримку, на бензинову кризу в Росії.

Вдячність — 3,4%. Військовим, волонтерам, партнерам — переважно через свята.

Втома — 1,1%. Зростає традиційно при великих обстрілах, є видимо штучні хвилі поширення зневіри і закликів до «миру за будь-яку ціну».

Сміх — 1,1%. З висловів у російських телеграм-каналах про Україну як «Гегемона Європи», з історій про те, як робітник із Калуги просить Україну вдарити по його заводу, де не платять зарплату; з того, що Трамп постійно торочить про «2—3 тижні», як Арестович.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більш як 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Фото згенероване штучним інтелектом Gemini