Бенефіс Сі. Чому не існує ніякого нового воєнно-політичного союзу Китай-Росія
Бенефіс Сі. Чому не існує ніякого нового воєнно-політичного союзу Китай-Росія

Бенефіс Сі. Чому не існує ніякого нового воєнно-політичного союзу Китай-Росія

Саміт в Китаї породив цілий ряд майже міфів, які почали масово тиражуватися як західними так і нашими медіа. Давайте спробуємо розглянути ці міфи (поки що міфи).

• 1 •

Ставлення до Путіна різко потеплішало. Рівно рік тому саміт ШОС проходив в Астані. Кому не ліньки, прогугліть, а що ж тоді писала світова та наша преса. І ви здивуєтеся, як багато було спільного. Єдина відмінність торішнього саміту – відсутність індійського премʼєра Моді. Але, потепління стосунків Індія-Росія почалося значно раніше ніж Трамп ввів свої санкції. Так ще в липні 2024 року Моді відвідав Москву обнімався з Путіним і закликав припинити війну (його візит розпочався менше ніж через добу після кошмарного обстрілу України).  Ставлення до Путіна на глобальному Півдні особливо не змінилося. Але ми весь час творимо подібні міфи.

• 2 •

Утворився воєнно-політичний союз Китай-Росія-Іран-Індія. Розділимо цей міф на дві частини. По-перше, ніякого союзу Індії та Китаю не існує і його вірогідність мізерна. А щодо осі Пекін-Москва-Тегеран, то хіба це новина? Але й тут мова не йде про воєнно-політичний союз (як мінімум зараз). Жодна зі сторін не хоче (не може) воювати за іншу (Китай не буде воювати за Росію,  а Росія в Сирії показала, як вона воює за союзників).

Си де-факто увійшли в двополярний світ, який пробуємо вимірювати за лекалами Холодної війни. Але головна  відмінність нинішньої ситуації від Холоднлі війни – це повна відсутність бажання гегемонів воювати за своїх союзників (як максимум – це швидка повітряна операція по типу атаки США на Іран, та й то, всю «чорнову» роботу по розчистці ПВО зробив Ізраїль). А головний геополітичний  водорозділ між державами  лежить не по лінії цінностей, а  по лінії «в кого я купую зброю». Індія може зробити «турецький фінт» і купити С-400 в росіян. Але потім, як і турки, не розчохлити іх.

• 3 •

Азербайджан і Вірменія не отримали запрошення не через Індію і Пакистан не через роль американців у врегулюванні карабахського конфлікту. Головна причина – Китай розглядає ШОС, як свій  геополітичний проект і посилення Туреччини відразу двома союзниками. Туреччина стає надто потужною, щоб її посилювати. Нам особливо важливо на це звертати увагу, бо Анкара наш природний союзник проти Росії в Чорноморському регіоні.

• 4 •

Стосунки Пекін -Москва вийшли на новий рівень. На фоні економічних переговорів США-Росія Пекін приобійняв росіян (меморандум про «Силу Сибіру-2» зараз особливо нічого Китаю не коштує  і навіть тут китайці отримали знижку). Але Пекін і надалі не буде продавати зброю РФ. Китаю не потрібна перемога Росії (України також). Китаю потрібна слабка Росія зі зрозумілим центром. А щодо України, то Китай цікавить незалежна Україна з виходом до Чорного моря і можливістю торгувати через це українське вікно (особливо, якщо ми вступимо в ЄС). Це між іншим, одна з головних  причин, чому Орбан нас так не любить (повторюся : одна з).але головне – стосунки Росії та КНР наразі не вийшли ні на який новий рівень. В Шанхаї Путін добився того, що Сі погодився залишити торгові стосунки на нинішньому рівні і продовжить бути покупцем останньої надії (проте, ситуація з закупівлею  Китаєм нафти, яка мала йти на Індію не може тривати вічно. Зрештою це повна економічна пастка для РФ).

• 5 •

Росія вперше, устами свого головного дипломата Ушакова заявила, що готова до створення спільних російсько-американсько-китайських підприємств по розробці Арктики і північного морського шляху. Це, звичайно ж, нереально. Якщо щось і буде, то будуть окремі СП Росія – США і Росія – Китай. Я неодноразово говорив, що задача Путіна стати посередником між Вашингтоном і Пекіном. Глобально – це неможливо, але локально, розторговуючи морським шляхом – цілком можливо. І Росія планомірно до цього йде.

***

Висновків не буде крім одного. Ігнорувати Китай – це неймовірно нерозумно. Мир (заморозка, перемирʼя) схоже, буде залежати від того, як ітимуть переговори США-Китай (знову-таки, я про це говорю дуже давно). Але ми наполегливо вважаємо, що Китай в цій формулі не зʼявиться і другим полюсом світу не стане.

Джерело матеріала
loader
loader