Іноземні ПВК – це не бойовики, які за нас воюватимуть: чим вони відрізняться від найманців та чому Україні потрібні власні приватні військові компанії

За даними The Telegraph, президент Дональд Трамп розглядає можливість розміщення в Україні американських приватних військових компаній. Зокрема вони можуть будувати фортифікації, нові бази та захищати американський бізнес. Цей план – це спосіб обійти обіцянку, що американські війська не будуть розміщені в Україні. Чи можуть в Україні з’явитись солдати з іноземних приватних військових компаній, чи зможуть вони брати участь у бойових діях, та чому Україні варто нарешті ухвалити закон, який би сприяв створенню українських ПВК пояснює Еспресо заступник директора Центру досліджень армії конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Вагнерівці насправді не ПВК, а структура спецслужб Росії

Перша асоціація, яку викликає в українців асоціація ПВК – російська організація "Група Вагнера", яка від 6 лютого 2023 року в Україні офіційно визнана міжнародною злочинною організацією.  Парламентська асамблея ОБСЄ того ж року визнала ПВК Вагнера терористичною організацією, спонсорованою Росією. 

Однак за словами заступника директора Центру досліджень армії конверсії та роззброєння Михайла Самуся, насправді вагнерівці не є приватною військовою компанією. Адже сучасні приватні військові компанії, це насамперед бізнес,  діяльність якого регламентована нормами міжнародного права.

Вагнерівці, схоже, влаштувалися до спецназу МВС Білорусі, - ЗМІ, фото: скріншот

"Називати Вагнера ПВК – абсолютно неправильний підхід. Це не приватна військова компанія. Це структура ГРУ, ФСБ, яка діє під прикриттям назви ПВК. Але це абсолютно чітка структура спецслужб Росії, – каже Михайло Самусь – У російському законодавстві немає такого поняття як приватна військова компанія. Взагалі приватна – означає якийсь приватний бізнес. В Росії приватного бізнесу там в цій сфері немає". 

Солдатам ПВК заборонено брати участь у бойових діях

За словами Михайла Самуся, ще у 70-х роках було багато скандалів  довкола американських та британських приватних військових компаній, яких звинувачували в найманстві. З того часу у міжнародному законодавстві  врегулювали чимало суперечливих моментів довкола приватних військових формувань.

"Головна відмінність сучасної ПВК від найманства – вони не вступають у бойові дії.  Сучасні приватні військові компанії надають послуги – навчання, тренування, логістичні сервіси, охорону. Скажімо, нам треба підготувати сили спеціальних операцій якоїсь країни,  – каже Михайло Самусь. – Уявімо, Україні треба сформувати ССО (хоча можемо сказати, що натепер у наші ССО досвідченіші, ніж будь-хто у світі). І ми просимо якусь державу, наприклад, Велику Британію,  допомогти у формуванні ССУ. Вони кажуть,  окей, у нас є приватна військова компанія, яка може вас цьому навчити. Підписуєте з нею контракт і за певну плату ця приватна військова компанія під ключ готує  підрозділи, або навіть цілі роди військ. Чи виконує конкретне завдання з підготовки якогось підрозділу до ведення певних операцій чи  використання певних видів озброєння, використання певних тактик або доктрин. Але ця ПВК не буде за вас безпосередньо воювати". 

З огляду на це так звана ПВК Вагнера – аж ніяк не приватна військова компанія у розумінні міжнародного права.

"Вагнер – це не ПВК – це просто штурмові загони гру, які працювали під прикриттям цієї назви, яку просто, як папуги, повторювали наші західні партнери, хоча це і близько не має зв'язку з приватною військовою компанією. Приватні військові компанії - це сервіс. Це не бойовики, які будуть за вас воювати", – каже експерт. 

Що можуть робити американські ПВК в Україні

За даними The Telegraph Американських підрядників можуть розгорнути для допомоги у відбудові оборонних споруд України на передовій, нових баз та захисту американського бізнесу. Тобто теоретично американські ПВК можуть використовувати для охорони американських підприємств. Можливо, присутність воєнізованих охоронців з паспортами США могла стримати РФ від прицільних атак на ці підприємства. Нагадаємо, вночі 21 серпня Росія завдала удару по американському заводу Flex у Мукачеві. Утім, Михайло Самусь переконаний – присутність охорони американських ПВК на об’єктах в Україні ніяк не вплине на рішення РФ бити чи не бити по них.

"Коли Путін давав команду вдарити цьому заводу (у Мукачеві, – ред.), він був впевнений, що там немає громадян Сполучених Штатів? Ні, не був. Йому плювати на це. Повірте мені, йому плювати, які там охоронники будуть знаходитися. Абсолютно. Йому плювати, чи там буде людина з американським паспортом, чи канадським, чи українським. Ніякого відношення до безпеки об'єктів паспорти Сполучених Штатів зараз не мають. Це тільки у Трампа в голові таке є. А в реальності американця росіяни вб'ють і навіть не подивляться в його бік", – каже експерт. 

Утім, за його словами, якщо у рамках Угоди про корисні копалини в Україну заходитимуть великі американські корпорації, вони можуть собі завозити свої охоронні компанії, які охоронятимуть дороговартісне майно. Але й тут виникає багато питань, які потребують законодавчого регулювання.

"Має бути визначений порядок цих охоронних дій. Зокрема, які вони мають право застосовувати засоби, чи мають вони право застосовувати вогнепальну зброю тощо. Якщо ми їм дозволимо використовувати зброю на території України, який буде правовий статус цього використання? Чи це не буде вже фактично військовим іноземним підрозділом, який матиме якісь особливі статуси порівняно з нашими структурами", – каже Михайло Самусь

За його словами, має також бути чітко визначено, чи можна ту, чи іншу іноземну військову компанію  класифікувати як військовий підрозділ?

"Допуск будь-якого іноземного військового підрозділу на територію України має ухвалювати Верховна Рада окремим законом. Умовно, щоб роту спецназу Сполучених Штатів  допустити на територію України, за це має проголовувати Верховна Рада. Скажімо, до війни Верховна Рада голосувала щоразу голосувала за допуск підрозділів збройних сил іноземних країн для участі в військових навчаннях", - пояснює Михайло Самусь.

фото: gettyimages

Найманство є кримінальним злочином

На відміну від роботи у приватних військових компаніях найманство в Україні є кримінальним злочином. При цьому від 5 до 10 років ув’язнення "світить" як самим найманцям, так і тим, хто їх вербує. 

Відповідно до ст. 447 Кримінального кодексу України, найманець - це особа,  спеціально завербована в Україні чи за її межами для того, щоб брати на території України чи території інших держав участь у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, перешкоджання діяльності органів державної влади чи порушення територіальної цілісності.

При цьому найманець бере участь у воєнних діях виключно з метою одержання будь-якої особистої вигоди і не є ні громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, ні особою, яка постійно на законних підставах проживає на території, яка контролюється стороною, що перебуває у конфлікті. Також найманець не входить до особового складу збройних сил держави, на території якої здійснюються такі дії і не є посланим державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлікті, для виконання офіційних обов’язків як особи, яка входить до складу її збройних сил. 

Такі ж визначення найманства передбачені додатковим протоколом до Женевської конвенції від 1977 року. 

Тож на сьогодні єдиний легальний спосіб залучати іноземців для участі безпосередньо у бойових діях – добровільне приєднання до українських сил оборони. І, за словами Михайла Самуся, насправді Україна проводить доволі активну агітаційну кампанію для залучення іноземних добровольців.

"Візьміть Іноземний легіон ГУР. Скільки там, зокрема, колумбійців служить. Ви будете приємно здивовані. Але це не ПВК – це український підрозділ у підпорядкуванні ГУР Міноборони, у якому служать іноземці", – каже він.  

Чому Україні потрібні власні ПВК

Тим часом в Україні зареєстровані декілька комерційних підприємств, які позиціюють себе як приватні військові компанії. Основний КВЕД у них здебільшого діяльність приватних охоронних служб. Для розвитку повноцінних приватних військових компаній потрібен спеціальний закон, який би регламентував їх діяльність. У квітні 2024 року у ВРУ зареєстрували законопроєкт №11214  "Про міжнародні оборонні компанії", однак досі він не пройшов навіть першого читання. 

"Україні важливо мати законодавство, яке регламентує їх діяльність приватних військових компаній. Звісно, наші норми мають бути чітко узгоджені з міжнародним правом і не допускати, щоб це переростало в найманство. Але ПВК – це насамперед бізнесова діяльність. І у нас у будь-якому разі буде дуже багато громадян України, які пройшли війну. І чому би на цьому не заробляти гроші? – каже Михайло Самусь. –  Скажімо, хто нині у світі може навчити операторів дронів працювати в умовах реальних умовах РЕБ?  Тільки українці. Наприклад,  Міністерство оборони Чеської Республіки підписує договір з українською приватною військовою компанією, яка надає під ключ послуги, готує або навіть створює і готує сили безпілотних систем Збройних сил Чеської Республіки. Це чудовий проєкт, і він коштує грошей".  

Тож створення в Україні приватних військових компаній можна розглядати як нову нішу у бізнесі та посилення експортного потенціалу країни, адже у перспективі такі ПВК чи МОК зможуть укладати міжнародні контракти і сприяти притоку валюти в Україну. 

фото: gettyimages

"У нас така міфологія, що, якщо українці зараз будуть створювати приватні військові компанії, то це будуть якісь найманці, які поїдуть до Африки  вбивати мирних людей, - каже Михайло Самусь. -  У тому, що людина, яка пройшла бойовий шлях, буде передавати свій досвід у рамках комерційних проєктів у будь-якій країні світу, немає нічого поганого. Світ зараз дуже неспокійний, тому у таких послугах дуже багато хто має потребу. І буде погано, якщо, наприклад, британці, які є лідерами у цій сфері, будуть створювати комерційні структури, наймати українців з бойовим досвідомі, і заробляти на них гроші. Тобто українці будуть працювати, надавати послуги, а податки будуть йти в Британію. Тому тут просто треба розуміти, що це суто комерційна діяльність. Це бізнес вміннях і навичках, які здобули українці і які можна безкоштовно комусь віддати, а можна на цьому заробити гроші".