Капкан для втікачів за кордон. Скандальний законопроєкт у деталях

Усі чоловіки віком від 18 до 22 років включно наприкінці серпня отримали дозвіл на безперешкодний виїзд за кордон під час дії воєнного стану. Та перед тим, як зняти обмеження з хлопців цього віку, Кабмін запропонував іншу ініціативу, яка мала б погіршити всім іншим, хто збирається незаконно покинути країну або ж порушити терміни перебування за кордоном з метою ухилення від мобілізації. Ідеться про законопроєкт №13673, розроблений Міністерством внутрішніх справ, який подала до парламенту прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Зараз урядову ініціативу опрацьовує Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Законопроєктом, зокрема, пропонується притягати порушників правил перетину кордону до кримінальної відповідальності, а не до адміністративної, як зараз. На думку урядовців, чинні штрафи надто низькі і не лякають порушників, а от ризик сісти до в’язниці міг би стримати потенційних ухилянтів.

Картка законопроєкту № 13673 на сайті Верховної Ради

Згідно з пояснювальною запискою, з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року українські прикордонники затримали майже 43 тис. військовозобов’язаних чоловіків (призовників, резервістів) у віці 18-60 років. З них 83% попалися під час перетинання державного кордону поза пунктами пропуску. Крім того, понад 4 тис. осіб було викрито на підробці документів.

Також наголошується, що кількість незаконних перетинів кордону росте з кожним роком. Якщо у 2023 році було зафіксовано майже 10 тис. правопорушень, то у 2024-му – понад 20 тис. У першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних (призовників, резервістів), що на 10 % більше, ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).

«Главком» разом із юристами та народними депутатами розбирався, наскільки реальним є прийняття законопроєкту, як запропоновані нововведення будуть працювати на практиці та чи дійсно вони вплинуть на мобілізацію.

Кому загрожує в’язниця: головні нововведення

Одна з ключових пропозицій законопроєкту №13673 – встановити кримінальну відповідальність за незаконний перетин або спробу незаконного перетину державного кордону в умовах воєнного чи надзвичайного стану – будь-яким способом поза пунктами пропуску, без належних документів, з використанням підроблених документів або документів із недостовірними відомостями, без дозволу відповідних органів влади. Для цього пропонується доповнити статтю 332-2 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачатиме:

• штраф від 7 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 119 тис. до 170 тис. грн);
• позбавлення волі на строк до трьох років.

При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно повернеться в Україну протягом трьох місяців після перетину кордону і повідомить про це правоохоронні органи до отримання підозри.

«Фактично це «амністія» для тих, хто швидко передумає і повернеться. Водночас, якщо після прийняття закону людина лише спробує втекти, а її задум буде розкрито, то на поблажливість розраховувати не доведеться – відразу кримінальна відповідальність», – попередив у коментарі «Главкому» адвокат адвокатського об'єднання Leshchenko & Partners Родіон Достатній.

Водночас адвокат Дмитро Бузанов у розмові з «Главкомом» зауважив: до запропонованих нововведень виникають певні зауваження: доведення умислу може бути складним, якщо особа забула документ; відповідальність за недостовірні відомості в документах має стосуватися посадових осіб, які їх видавали, а не громадян. Натомість відсутність чіткого дозвільного механізму в чинному законодавстві створює невизначеність щодо «дозволу органів влади».

Варто зазначити, що зараз за перетин кордону поза пунктами пропуску або з використанням підроблених документів передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 3,4 тис. до 8,5 тис. грн або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

48-річний мешканець Хмельниччини вирішив перетнути кордон на параплані, купленому в інтернеті за 500 євро

фото: ДПСУ

Крім того, новий законопроєкт передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за порушення встановленого законодавством строку перебування за межами України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів в умовах воєнного або надзвичайного стану. Для цього творці проєкту пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею 337-1. За таке правопорушення загрожуватиме:

• штраф від 2 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. до 51 тис. грн);
• позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Однак і в цьому випадку порушник може уникнути відповідальності, якщо протягом одного місяця з моменту завершення встановленого строку повернеться на територію України та добровільно заявить про порушення правоохоронному органу до моменту отримання повідомлення про підозру.

Нині за вказане порушення не встановлено жодної відповідальності. Хоча й існує Постанова Кабінету Міністрів №57, що визначає терміни перебування за кордоном для різних категорій громадян України, які мають право на виїзд в умовах воєнного стану:

• чоловіки віком від 18 до 60 років, які супроводжують за кордон осіб з інвалідністю, або осіб, що потребують постійного догляду, мають повернутися з-за кордону не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували;
• діячі культури, комунікаційники та медійники зобов’язані повернутися в строки, визначені в особистому зобов’язанні, підписаному ними перед виїздом, з урахуванням листів Міністерства культури та інформаційної політики до Адміністрації Державної прикордонної служби;
• водії-перевізники – протягом 60 календарних днів з дня перетинання державного кордону;
• працівники підприємств залізничного транспорту – у строки, визначені в рішенні, яким надано дозвіл на виїзд;
• спортсмени, тренери та інші особи, пов’язані з професійним спортом, – протягом 30 календарних днів з дня перетину державного кордону, з можливістю продовження цього строку;
• моряки – не пізніше завершення строку дії трудового договору або контракту;
• авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), а також державні інспектори з безпеки авіації та особи, уповноважені на проведення перевірок – до кінця відрядження;
• авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента) – до кінця дії трудового договору або договору про проходження тренажерної підготовки;
• студенти або курсанти закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або авіаційні школи, – до завершення практичної льотної підготовки.

Утім, якщо затримка за кордоном сталася з об’єктивних причин, наприклад, через хворобу, кримінальна відповідальність не загрожує.

Ще одне запропоноване доповнення до Кримінального кодексу – стаття 332-3, згідно з якою пошкодження або знищення прикордонної інфраструктури може каратися позбавленням волі до трьох років. За повторний такий злочин чи вчинений групою– до п’яти років, а якщо в поєднані з насильством або із застосуванням зброї – до восьми років.

Як уточнив Дмитро Бузанов, це нова категорія злочинів, спрямована на захист прикордонної інфраструктури, що фінансується державою та міжнародними донорами. Проте під статтю можуть підпадати й побутові випадки, наприклад, умисне знесення прикордонних знаків фермерами.

Юнак порізав колючий дріт на кордоні, щоб незаконно покинути Україну

фото: ДПСУ

Крім того, передбачається посилення відповідальності для посередників та організаторів незаконного переправлення осіб через державний кордон. В умовах воєнного стану їм загрожуватиме від семи до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У серпні 2025-го на Одещині прикордонники викрили організатора каналу незаконного переправлення групи чоловіків до Румунії. Проти нього відкрито кримінальне провадження, на інших втікачів склали адмінпротоколи

фото: ДПСУ

Також у проєкті №13673 пропонується передати розгляд адміністративних справ про незаконний перетин кордону (стаття 204-1 КУпАП) від судів безпосередньо органам Державної прикордонної служби України. Передбачається, що це сприятиме прискоренню процедур накладення штрафів без застосування адміністративного арешту чи конфіскації майна, а також має розвантажити суди.

«Прикордонники зможуть самі накладати адміністративні стягнення на тих, кого впіймали під час спроби втечі, не чекаючи рішення суду. Втім, основний акцент переноситься саме на кримінальну, а не адміністративну відповідальність за порушення під час воєнного стану», – пояснив Родіон Достатній.

До того ж уряд наполягає на коригуванні Кримінального процесуального кодексу, аби стосовно порушників, які перебувають за кордоном, могло здійснюватися спеціальне досудове розслідування. Це означає, що слідчі дії та судовий процес можуть проводитися без фізичної присутності людини. Наявність судимості в Україні може значно обтяжити життя втікачів за кордоном, оскільки призведе до проблем із пошуком роботи чи отриманням певних послуг. 

Що буде з тими, хто вже незаконно виїхав за кордон

Ті, хто вже незаконно перетнув кордон або не повернувся в Україну вчасно, можуть видихнути: дія законопроєкту в разі його прийняття на них не пошириться.

«Конституція забороняє застосування законів, які погіршують правове становище особи, до подій, що мали місце раніше, а також встановлює, що ніхто не може нести відповідальність за діяння, які на момент їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення», – пояснив юрист Дмитро Бузанов.

Таким чином, нові кримінальні статті застосовуватимуться лише до порушень, скоєних після офіційної публікації закону, яка зазвичай відбувається після його ухвалення та підпису президентом України.

«Отже, громадяни, які виїхали поза межами пунктів пропуску до потенційного прийняття закону (наприклад, у період з 2022 по 2025 рік), або не повернулись у встановлені строки, які згадувались вище, не підпадатимуть під нову кримінальну чи адміністративну відповідальність за цими нормами. Натомість до них можуть застосовуватися такі норми, як стаття 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення або стаття 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу), якщо відповідальність за такі дії була передбачена раніше та не завершена строками притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності», – додав правозахисник.

Ухилення від призову чи незаконний виїзд: чи оберуть ухилянти «менше зло»

Покарання, яке пропонується впровадити за незаконний перетин кордону (до трьох років в’язниці), все ще не настільки жорстке, як те, яке передбачено за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (стаття 336 Кримінального кодексу передбачає від трьох до п’яти років в’язниці). На думку Родіона Достатнього, існує ризик, що потенційні ухилянти вважатимуть нелегальну втечу «кращим варіантом», аніж залишитися і уникати мобілізації. Разом з тим, адвокат звернув увагу на кілька юридичних аспектів.

По-перше, стаття 336 Кримінального кодексу не застосовується автоматично. Кримінальна відповідальність настає лише у випадку, якщо чоловік пройшов військово-лікарську комісію, визнаний придатним до служби і не має відстрочки, отримав бойову повістку і проігнорував її.

Юрист наголосив, що це два окремі кримінальні правопорушення, які не залежать один від одного, тож порушник може нести покарання одночасно за двома статтями, залежно від обставин справи.

По-друге, як вказує Достатній, ризик бути спійманим зріс, оскільки з введенням кримінальної відповідальності сама процедура і наслідки затримання на кордоні стануть серйознішими. Якщо раніше порушника могли оштрафувати і часто відпустити, то тепер його очікує суд і кримінальна відповідальність. При цьому шанси уникнути покарання при затриманні дуже малі. Тому для когось страх криміналу спрацює як стримуючий фактор, вважає адвокат.

Наскільки реально, що законопроєкт буде прийнято

Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі «Главкому» зазначив: посилення відповідальності за незаконний перетин кордону навряд чи дозволить досягнути заявленої урядом мети.

«Посилення відповідальності досить рідко призводить до зниження кількості правопорушень. Окрім того, перебування громадян за кордоном ускладнює, а часто – унеможливлює притягнення їх до відповідальності. І нарешті: це стримуватиме тих, хто виїхав з порушенням правил перетину кордону і хотів би повернутися після війни. Над ними висітиме загроза судимості», – попередив народний депутат.

Категорично налаштований проти законопроєкту № 13673  і член парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов.

«Я не бачу жодної перспективи, щоб цей законопроєкт було ухвалено. Яка суспільна небезпека в цьому діянні конкретно (в незаконному перетині кордону та порушенні термінів перебування за кордоном, – «Главком»)? Я її не бачу. Ми ж живемо всі не в тюрмі десь, правильно? А живемо у правовій державі. Тому навіть якщо людина вчиняє якісь дії, то, певно, що навколо неї є певні умови, які направляють її на те, щоб вчинити це. Так, вона має нести юридичну відповідальність, а от яку – адміністративну, кримінальну, у якому обсязі... Я вважаю, що кримінальна відповідальність – це занадто», – переконує нардеп у розмові з «Главкомом». За його словами, криміналізацію незаконного перетину кордону вже неодноразово обговорювали в парламенті раніше, однак ідея не отримувала підтримки, тож до реєстрації законопроєкту не доходило.

На запитання, чи може криміналізація незаконного перетину кордону бути ефективним рішенням, Бакумов відповів: «Я не можу говорити про якусь ефективність чи неефективність. Я вважаю, що криміналізовувати діяння, пов'язані з незаконним перетином, – це занадто».

Нардеп вважає, що залякувати суспільство і тиснути на нього жорсткішими покараннями – це неправильно. «Держава має робити це (призначати покарання, – «Главком») справедливо. А справедливо – це зважати на те, яка суспільна небезпека цього діяння. От що держава, українське суспільство втратить у результаті відповідних дій своїх громадян? Потенційного військовозобов'язаного? Ну, вибачте, а якщо особа не хоче служити, наприклад, у лавах Збройних сил чи інших військових формувань, то ми її змусимо все одно?».

Єлизавета Жабська, «Главком»