Пам’яті телефоніста Даниїла Нетребка

Міг вступитися за своїх друзів, навіть якщо знав, що противник сильніше за нього

«Нехай краще знають, що я помер, ніж здався» - ці сповнені відданості й незламності слова Даниїл написав у себе в Інстаграмі менш ніж за місяць до загибелі, ніби передчуваючи свою долю.  

Він народився і виріс у Дніпрі, закінчив там середню школу №14. Потім навчався у Дніпровському центрі професійно-технічної освіти туристичного сервісу №54, пізніше перевівся до ПТУ №2. Мріяв вступити до військового університету. 

З раннього дитинства Даниїл був щирим, світлим та мужнім. Він захоплювався спортом — грав у футбол, займався змішаними єдиноборствами. Любив життя, мав багато друзів і завжди стояв за тих, хто поруч. 

«Даня з дитинства був мужньою, світлою, відкритою та чуйною людиною. Він завжди міг вступитися за своїх друзів, навіть якщо знав, що супротивник сильніше його, але залишити друга без підтримки – ніколи! Завжди захищав кожного, хто був йому дорогий. Він був людиною, яка западає в душу назавжди. Щирий, мужній, хоробрий та світлий. Ми сумуємо за тобою, але зробимо все, щоб про тебе памʼятали завжди», - згадує подруга Валерія. 

Із початком повномасштабного вторгнення Даниїл добровільно вступив до лав тероборони, а згодом став десантником. Служив у 46-й окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був радіотелефоністом-лінійним наглядачем у лінійно-кабельному відділенні зв’язку. 

«На війні він стояв за всіх нас, за свою землю, за тих, кого кохав. Його відвага і рішучість вражали, здавалося, ніщо не могло його зламати. Я пишаюся ним, але як же боляче усвідомлювати, що його більше немає поруч. Я сумую за його сміхом, його підтримкою, його щирістю. Він завжди залишиться в наших серцях – нашим героєм, нашим Данькою, якому назавжди 21», - ділиться подруга Аміна. 

«Сьогодні ми всі зрозуміли, що втратили... Не просто друга, брата, сина... А частинку душі. Вона тепер там, в могилі. Разом з Данею. Ми зрозуміли одну велику річ. Нікому з нас не Було так важко, як йому. Але він завжди міг вислухати нас, дати нам хорошу пораду, бо наші проблеми були для нього важливіші за свої. Такою він був людиною. Тепер ми зрозуміли, що таке важко... Біль втрати, оце важко. Це по справжньому найжахливіше відчуття у СВІТІ», - написала в Інстаграмі Валерія на згадку про друга.  

Його життєва позиція - незламність. Під своїм фото в Інстаграмі 18 вересня 2024 року він написав: «Нехай краще знають, що я помер, ніж здався». А вже 5 жовтня 2024 року це й сталося. Даниїл Нетребко загинув внаслідок атаки ворожого дрона поблизу селища Гостре на Донеччині.

У 21-річного Героя залишилися мама, старша сестра, бабуся, кохана дівчина. 

Вічна пам’ять та слава! 

Фото з відкритих джерел 

За матеріалами Інформатор. Дніпро