УКУ має рацію, але осад залишився: що нового відомо про скандал із гомофобним душком у популярному українському університеті
УКУ має рацію, але осад залишився: що нового відомо про скандал із гомофобним душком у популярному українському університеті

УКУ має рацію, але осад залишився: що нового відомо про скандал із гомофобним душком у популярному українському університеті

ВНЗ має право перевіряти висловлювання своїх студентів та працівників

Український католицький університет (УКУ), який знаходиться у Львові, відмовив у поселенні до гуртожитку абітурієнтці, у соцмережах якої була фотографія з прапором ЛГБТ-спільноти. Чи має право вищий навчальний заклад відмовляти студентам і чи зобов’язані абітурієнти відповідати правилам та вимогам навчальних закладів?

"Телеграф" з’ясував, чи відповідає статут УКУ законам України, які скандали раніше були пов’язані з університетом та чи є відмова через погляди загальною практикою католицьких закладів.

Можуть звільнити та відрахувати: про що йдеться у принципах УКУ

Український католицький університет – приватний навчальний заклад, заснований УГКЦ, що належить до міжнародної спільноти католицьких університетів. Його діяльність виходить з християнських принципів. Водночас навчальний заклад приймає студентів із різними релігійними переконаннями або без них. У сумісництві із професійною освітою, незалежно від спеціальності, УКУ пропонує обов’язкову світоглядну програму.

Український католицький університет увечері/Facebook

Практики університету включають:

  • молитви на початку занять;
  • християнське вітання у спільноті;
  • обов’язкова участь у частині духовних заходів у рамках літніх програм чи формацій у колегіумах;
  • курси зі світоглядного пізнання християнства.

В УКУ заявляють, що на адміністрацію та викладачів покладено особливу відповідальність — не лише навчати, а й особистим прикладом підтримувати християнське середовище. Тому при прийомі на роботі звертають увагу не лише на професійні навички, а й на моральні орієнтири людини.

У пам’ятці про принципи духовної формації в Українському католицькому університеті зазначено, що заклад має право перевіряти, чи публічні заяви працівників чи студентів не суперечать його цінностям. Якщо така суперечність є суттєвою і шкодить спільноті, це може стати підставою для звільнення або відрахування.

День відкритих дверей в УКУ, 2025 рік/Facebook

Колегіум УКУ — не просто гуртожиток у звичному для студентів розумінні. Це, як стверджують в УКУ, спільнота, де понад 200 студентів "навчаються та духовно ростуть разом із викладачами".

Проживати у Колегіумі можуть лише ті студенти, які беруть участь у спеціальній освітньо-формаційній програмі "Християнська духовність у постмодерну епоху".

Саме на цю програму, за інформацією самого УКУ, не зарахували абітурієнтку, доньку письменниці та сценаристки Наталки Ворожбит, а отже, і не надали права на проживання у гуртожитку.

Колегіум УКУ/Facebook

На сторінці у Facebook університет визнав, що ситуація з комунікацією була невдалою, і перепросив за розчарування, якого зазнала абітурієнтка. УКУ пообіцяв переглянути процес відбору на формаційну програму, удосконалити критерії та краще інформувати абітурієнтів.

Пост УКУ у Facebook

Ігор Фріс, народний депутат України та заслужений юрист, підтримав позицію УКУ. За його словами, цінності, закладені у філософію закладу, є чіткими та загальними для всіх учасників спільноти. Вони мають не лише освітній, а й релігійний аспект і саме це відрізняє УКУ від інших вишів.

Пост Ігоря Фріса

Він також наголосив, що попри повагу до різних переконань, не варто нав’язувати свої цінності в середовищі, де їх не поділяють:

З повагою до інших цінностей, не можна їх приносити там, де на них не чекають

Ігор Фріс

Ігор Фріс/Facebook

На думку нардепа, будь-який тиск на університет чи можливі санкції з боку держави через позицію УКУ щодо формаційної програми були б помилковими і могли б мати "непоправні наслідки".

Держава може позбавити УКУ ліцензії? Про що говорить закон

Згідно з українським законодавством, жодна установа вищої освіти — незалежно від того, чи державна вона, приватна чи комунальна — не має права обмежувати доступ до освіти чи пов’язаних з ним послуг, таких як проживання у гуртожитку, через релігійні переконання або їхню відсутність.

Закон України "Про вищу освіту"

Закон прямо забороняє будь-яку дискримінацію у сфері освіти та житлових відносин, включаючи непряму — коли, на перший погляд, нейтральне правило (наприклад, участь у формаційній програмі) фактично унеможливлює доступ до гуртожитку для певної групи людей. Такі дії можуть порушувати не лише закон "Про вищу освіту", а й закон "Про засади запобігання та протидії дискримінації".

Закон України "Про дискримінацію"

Також держава зобов’язує університети забезпечувати студентів житлом як частину виконання ліцензійних умов. Отже, вимога вступати до релігійної програми, щоб отримати місце у гуртожитку, не може бути єдиною підставою для відмови, якщо це обмежує право студентів на рівний доступ до освітніх послуг.

Аналітик та соціолог Андрій Єрьоменко вважає ситуацію навколо УКУ не трагедією, а прикладом того, як в Україні працює свобода вибору як для університетів, так і для студентів.

Пост Андрія Єременка про УКУ

На його думку, УКУ послідовно дотримується своїх задекларованих цінностей та не приховує консервативного християнського світогляду. Тому абітурієнти заздалегідь можуть зважити, чи готові вони до навчання у такому середовищі.

Університет відстоює ті цінності, які вважає за потрібне. І він просто вкотре підтвердив свої принципи, тому всі розуміють, кому варто подаватись саме туди, а кому — ні.

Андрій Єрьоменко

Водночас, він наголосив, що і для самої студентки та її сім’ї ситуація склалася не надто драматично: вони обрали інший навчальний заклад — Києво-Могилянську академію, яка, на думку аналітика, є не менш гідною альтернативою.

"Гомофобія як інституція". Чому це не викоренити з УКУ

Журналіст та колишній викладач УКУ Отар Довженко вважає, що відмова у поселенні студентці через символіку ЛГБТ — прояв системної проблеми у самому закладі.

"Український католицький університет — якщо не найкращий, то один із найкращих університетів в Україні", – зазначив він.

Водночас, на його думку, в університеті інституціоналізовано гомофобію, що є частиною християнської системи цінностей, яку сповідує заклад. Довженко зазначив, що така позиція не є особистим вибором працівників чи керівництва — вона пов’язана із фінансуванням від консервативної частини діаспори:

Якщо вам подобається УКУ як місце — красиві модерні будівлі, кампус, все це — без інституціоналізованої гомофобії всього цього не могло б бути, на жаль. Тому що фінансова модель існування університету значною мірою залежить від найконсервативнішої частини української діаспори північноамериканських країн.

Отар Довженко

Отар Довженко/Facebook

Він також додав, що конфлікти в університеті часто виникають не через особисту приналежність студентів чи викладачів до ЛГБТ-спільноти, а саме через публічну підтримку її прав. Колись, за його словами, це спричинило тиск на Школу журналістики, в якій він працював.

На жаль, необхідний для навчання/роботи у цьому закладі рівень конформізму може бути неприйнятним для людей, які публічно підтримують ЛГБТ та не хочуть мовчати про свою позицію. Але див. пункт про фінансову модель — воно так не працює, бо багаті американські традиціоналісти, які дають гроші на католицький університет, хочуть бачити його саме християнським.

Отар Довженко

Пост Отара Довженка

Український католицький університет не одержує державного фінансування. Вся його діяльність тримається на приватних благодійних внесках та оплаті за навчання. За власними даними, структура доходів виглядає так:

  • 65-75% — благодійна підтримка з усього світу
  • 25-35% — оплата студентів Університет отримує фінансування від десятків фондів, організацій, єпархій, посольств та приватних донорів — насамперед із США, Канади, Європи, Австралії.

Ключові донори та партнери УКУ:

  • Фонд УКУ (США)
  • Український Католицький Освітній Фонд (Канада)
  • Український Католицький Фонд у Великій Британії

Труси поверх лосин та "Товариство секту": які скандали раніше переслідували УКУ

Раніше в мережі було відомо про два публічних конфлікти, пов’язаних з університетом та ЛГБТ-спільнотою. Перший стосувався студентки, відомої під псевдонімом Кіндер Лімо, які є небінарною особою. Вони розповіли про тиск у зв’язку з символікою спільноти в кампусі УКУ.

"До мене у трапезній підійшли двоє отців у рясах і змусили прибрати веселковий прапор, який лежав на столі", – описували вони.

Інцидент трапився під час заходу в їдальні, коли студенти дарували один одному подарунки. За словами Кіндер Лімо, вони приміряли білизну, яку отримали, поверх одягу, прямо в приміщенні трапезної, що викликало подальше обурення з боку частини спільноти.

Згодом їх почали викликати на "виховні розмови", попередили про можливість відрахування через академічну неуспішність і, за словами самих Кіндер Лімо, попросили не з’являтися в університеті з ЛГБТК+-символікою. У підсумку вони написали заяву на відрахування за власним бажанням.

Ще один випадок, пов’язаний із ситуацією, стався з Оленою Ляшевою, яка звільнилася з посади старшого викладача кафедри соціології у 2020 році. Вона розповіла, що зіткнулася з неформальним тиском через свою участь у ЛГБТ-документалці "Товариство секта". Формально її ніхто не цензурував, проте, як зазначила жінка:

Коли ти стаєш частиною спільноти УКУ, ніхто прямо тебе не зобов’язує бути гомофобом. Але відтворюється певна невидима гегемонія. Я була готова толерувати ці неформальні правила і не висловлювати свої погляди голосно та публічно, приховувати свою бісексуальність та поліаморність заради можливості викладати. Мене ніхто не цензурував на парах, і це було для мене основним критерієм допустимості співпраці з вузом

Олена Ляшева

Вона також розповіла, що після виходу фільму їй влаштували розмову щодо участі у стрічці, без офіційних рішень чи пояснень з боку адміністрації. Після цього Ляшева вирішила самостійно піти з УКУ.

"Я навіть не очікувала, що фільм приверне увагу. Однак розуміла, що якщо доводити щось, наприклад, що звільнення працівників за погляди суперечить законодавству України, як суперечить і неформальний тиск не висловлювати ті чи інші погляди, то конфлікт буде на весь інтернет, тому я вирішила поберегти нерви свої, своїх колег і тихо."

Олена Ляшева/Facebook

Як католицькі університети світу вирішували подібні ситуації

Один із провідних католицьких вузів, Університет Нотр-Дам, опинився у центрі дискусій у 2012-2013 роках, коли студенти вимагали офіційного визнання ЛГБТ-організацій на кампусі.

Вид на кампус Університету Нотр-Дам

Це викликало критику з боку консервативних католицьких кіл. У відповідь університет створив "Пастирський план підтримки" — серію програм з інклюзивності та підтримки ЛГБТ-студентів, проте без офіційного статусу клубів.

Найстаріший католицький університет США Джорджтаунський також неодноразово опинявся в центрі дебатів з приводу підтримки прав ЛГБТ, зокрема через участь випускників і працівників у дискусіях про одностатеві шлюби.

Джорджтаунський університет, Школа права

Хоча офіційно вуз позиції не змінював, він відкрив ЛГБТ-ресурсний центр та впровадив програми підтримки. Адміністрація пояснила ці кроки відповідністю цінностям — "зустрічати людей там, де вони є".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше офіційно визнав стосунки двох чоловіків фактичною родиною. Це рішення стало важливим прецедентом для української правової системи та суспільства, викликавши широку дискусію.

Теги за темою
Львів
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader