Що росте на місці Каховського водосховища після підриву дамби: дослідники розповіли
Що росте на місці Каховського водосховища після підриву дамби: дослідники розповіли

Що росте на місці Каховського водосховища після підриву дамби: дослідники розповіли

Зруйнована Каховська ГЕС

Після підриву дамби на дні колишнього Каховського водосховища відновилися природні русла річок, з’явився найбільший у Європі вербово-тополевий ліс і навіть повернувся осетер, який зник з цих місць понад 70 років тому.

Про це повідомляє ВВС.

Природа відновлюється швидше за прогнози

Ботанік Анна Куземко, яка вже чотири рази була в експедиціях на місці колишнього водосховища, зазначає, що «природа розумніша за людей», і багато песимістичних прогнозів не справдилися. Замість пустелі та пилових бур, на дні водосховища виросли верби й тополі.

Всього за три тижні після підриву дамби вчені побачили крихітні саджанці, які вже у 2025 році досягли висоти семи метрів. Відновлюється приблизно третина видів рослин і тварин, які жили тут до створення водосховища. У Національному парку «Кам’янська Січ» знову потекла річка Кам’янка, яка зникла 70 років тому.

Іхтіолог Віктор Демченко підтверджує, що в районі острова Хортиця знову з’явився осетер. Це сталося завдяки тому, що без дамби риба тепер може вільно підніматися вгору за течією.

«Токсична бомба» і як з нею бореться природа

Раніше в ЗМІ висловлювалися побоювання, що на дні водосховища накопичилася «токсична бомба» — важкі метали та інші шкідливі речовини від промислових підприємств. Після спаду води ці токсини могли потрапити в ґрунт і джерельні води. Екологи підтвердили наявність небезпечних речовин у більшості зразків ґрунту.

Однак, за словами Анни Куземко, велика частина токсинів акумулюється рослинами. Наприклад, верба відома своєю здатністю поглинати важкі метали. Вона застерігає: якщо цей ліс вирубати або знову затопити територію, всі отруйні речовини знову потраплять у довкілля.

Вчені продовжують збирати дані, працюючи під обстрілами та прицілом російських дронів, щоб детальніше вивчити наслідки цієї екологічної катастрофи.

Екологічна катастрофа і трагедія: наслідки підриву Каховської ГЕС

6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, що спричинило масштабну повінь та гуманітарну катастрофу на півдні України. Затоплення зачепило населені пункти по обидва боки Дніпра, що призвело до людських жертв та колосальних руйнувань.

За офіційними даними, внаслідок теракту загинуло 32 людини, проте точна кількість жертв на окупованій частині Херсонщини залишається невідомою.

Підрив призвів до руйнування 11 з 28 прольотів верхньої частини греблі, а також до витоку 150 тонн машинного мастила, що спричинило значну шкоду довкіллю. Наслідки для гідроелектростанції є катастрофічними: вона не підлягає відновленню.

За оцінками Міністерства захисту довкілля, загальні збитки від підриву Каховської ГЕС перевищують 146 мільярдів гривень. Ця сума включає не лише прямі руйнування, а й довгострокові наслідки для екосистеми, сільського господарства та інфраструктури регіону.

Зруйновану росіянами Каховську ГЕС можна відбудувати протягом 6-7 років після деокупації лівого берега Херсонщини. За попередніми розрахунками, відбудувати станцію можливо за 6-7 років, але перед цим, як я вже зазначав, потрібно, аби була деокупована територія, і тоді ми зможемо осушити місце, де відбувся підрив, здійснити обстеження, демонтувати зруйновані споруди та конструктиви Каховського гідровузла.

У вересні 2022 року Україна знала, що Росія планує замінувати та підірвати Каховську ГЕС, але тоді ніхто не міг подумати, що окупанти зруйнують всю станцію. Окупанти заздалегідь почали завозити вибухівку на Каховську ГЕС. Вже тоді було зрозуміло, що росіяни хочуть замінувати обладнання та підірвати агрегати, щоб зупинити роботу станції.

Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS / © Gemini Observatory / Facebook

Читати публікацію повністю →

Україна – Франція / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

В Китаї творили новий засіб від сивини / © pixabay.com

Читати публікацію повністю →

Крилата ракета "Фламінго" / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader