Чи здатне НАТО захистити своє небо від російських атак: аналіз The Economist

Автори зазначають, що поява безпілотників над Польщею стала найсерйознішим порушенням повітряних кордонів НАТО за всю історію існування організації. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням The Economist.

Які ланки ППО має НАТО?

Генсек Марк Рютте назвав дії Альянсу "успішними", хоча польські та нідерландські винищувачі змогли збити лише частину апаратів.

Система повітряної оборони НАТО складається з трьох ключових елементів. По-перше, це виявлення загроз. Альянс має у своєму розпорядженні 14 літаків дальнього радіолокаційного виявлення, що зазвичай дислокуються в Німеччині, а також стратегічні безпілотники RQ-4 D Phoenix, базовані на Сицилії. Польща додатково замовила американські аеростати з радарами на 1 мільярд доларів. В Європі також тестуються акустичні сенсори для фіксації звуку дронів. Схожі системи використовує Україна.

Друга ланка – винищувальна авіація. Італійські, іспанські, угорські, нідерландські та норвезькі літаки зараз патрулюють повітряний простір Балтії, Польщі та Румунії. Вони здатні виявляти й супроводжувати російські борти, а в разі потреби збивати їх, як це сталося 10 вересня.

Третій компонент – наземна ППО. У Східній Європі діють власні радари й комплекси, посилені системами Patriot. Німеччина направила батареї Patriot у Польщу, і те ж саме планують зробити Нідерланди. США та союзники також використовують есмінці з радарами дальньої дії і перехоплювачами. США мають і власні наземні радари у Польщі та Румунії. Частина елементів інтегрована в єдину систему IAMD, якою керує Командування ОВС НАТО в Рамштайні.

"Далі за ієрархією командування повітряний простір НАТО обслуговують два "об'єднані центри управління повітряними операціями": один у Німеччині відповідає за все на північ від Альп, а інший, в Іспанії, – за південну частину", – пояснюється в матеріалі.

У чому вразливості "повітряного щита" Європи?

Втім, як наголошує The Economist, цей "щит" має серйозні вразливості. Значну частину потужних систем передано Україні, тож запаси Європи виснажені. У червні генсекретар НАТО Марк Рютте говорив, що Альянсу потрібно буде на 400% наростити свої засоби ППО, щоб відповідати офіційним планам.

Малорозмірні дрони важко засікти радарами, а їх перехоплення дорогими ЗРК є нераціональним. Так, російські дрони Гербера зроблені з пінопласту і створювалися як приманки. Системи ближньої оборони лише розробляються, і прогалини у цій сфері зберігаються.

Проблемою залишається і політичний фактор. НАТО значною мірою залежить від США, які за президентства Дональда Трампа більше фокусуються на інших регіонах. Європейські ВПС мають сотні літаків, але управління повітряними операціями все ще базується на американському досвіді.

Окремо видання звертає увагу на обмеження правил НАТО: союзники не можуть збивати ракети чи дрони над територією Білорусі або України без одностайної згоди всіх 32-х членів. Це робить Альянс вразливим і менш рішучим у порівнянні, наприклад, з Ізраїлем, який практикує превентивні удари, збиваючи іранські ракети над сусідніми країнами.

Як НАТО реагує на атаку БпЛА по Польщі?

• НАТО розпочинає операцію "Східний вартовий" для зміцнення оборони східного флангу Європи.

• Головнокомандувач НАТО Алексус Гринкевич підкреслив, що Альянс буде захищати кожен клаптик своєї території.

• "Моє послання Путіну чітке: припини війну в Україні, припини ескалацію війни, яку він фактично веде проти мирних жителів і цивільної інфраструктури, і припини порушувати повітряний простір союзників. Знай, що ми готові, ми пильні й ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО", – заявив Рютте.

• Президент Польщі Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє військовослужбовцям країн НАТО перебувати на території країни.