Походження фарби на роботах Джексона Поллока нарешті розкрито: знадобилося 77 років

Робота під назвою "Номер 1А" була написана абстрактним експресіоністом Джексоном Поллоком 1948 року і демонструє класичний стиль художника: фарба розбризкана на полотні, створюючи яскраве, багатобарвне полотно. Поллок навіть надав їй індивідуальності, додавши відбитки своїх долонь у верхній частині картини. Однак довгий час таємницею залишалося походження синього пігменту, використаного Поллоком. Тепер цю таємницю розгадано, пише The Guardian.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Номер 1А"

Ширина картини, яка нині виставлена в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, становить майже 2,7 метра. Раніше вчені вже описали червоні та жовті відтінки, розбризкані по полотну, проте джерело насиченого синього кольору все ще залишалося невідомим.

У новому дослідженні вченим вперше вдалося визначити походження синього кольору за допомогою хімічних досліджень. Результати вказують на те, що абстрактний експресіоніст використовував пігмент, відомий як марганцевий синій.

Команда використовувала лазери для розсіювання світла і зміни коливань молекул фарби. Це дало унікальний хімічний "відбиток" кольору, який вони ідентифікували як марганцевий синій. За словами співавтора дослідження, професора Стенфордського університету Едварда Соломона, їм з колегами було дуже цікаво зрозуміти, звідки на молекулярному рівні беруться настільки яскраві кольори.

Історія синього пігменту

Пігмент марганцевий синій колись використовували художники, а також для фарбування цементу в басейнах. До 1990-х років його використання було припинено через екологічні проблеми.

Раніше вчені припускали, що синій колір на картині Поллока дійсно може бути цим кольором. Однак нове дослідження підтверджує це, використовуючи зразки з полотна, за словами Джина Холла з Ратгерського університету, який вивчав картини художника, але не брав участі в новому дослідженні.

Вчені пішли далі й вивчили хімічну структуру пігменту, щоб зрозуміти, як саме він дає такий яскравий відтінок.

Зазначимо, що вчені вивчають хімічний склад художніх матеріалів, щоб реставрувати старі картини та виявляти підробки. Вони можуть брати точніші зразки з картин Поллока, оскільки він часто наливав фарбу прямо на полотно, а не змішував її заздалегідь на палітрі.

Щоб розгадати цю мистецьку загадку, дослідники вивчили фарбу, використовуючи різні наукові інструменти — подібно до того, як Поллок чергував свої власні методи, капаючи фарбу паличкою або використовуючи її прямо з банки.

Попри те, що роботи художника можуть показати хаотичними, Поллок відкинув таку інтерпретацію. Насправді він вважав свою роботу методичною.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Великій Британії ворон створює картини, що імітують роботи великого художника.

Раніше Фокус писав про те, що ДНК з волосся Бетховена зробила вченим неприємний сюрприз через майже 200 років.