/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F5baf18e3a69d9f22c10bf5591a96d885.jpg)
"Загроза удару по парламенту є": інтерв'ю з Романом Костенком про завершення війни та зміни у службі
Українці активно обговорюють ймовірнісь завершення війни найближчим часом, про що говорив народний депутат України Федір Веніславський. Однак навіть бюджет України на 2026 рік говорить про те, що ми готуємось жити у воєнний час і надалі.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів народний депутат та полковник СБУ Роман Костенко, зазначивши, що не бачить передумов для швидкого завершення війни. Натомість українських військових чекають зміни у службі, зокрема щодо контрактів.
Чого чекати найближчим часом та які будуть наслідки виїзду чоловіків 18 – 22 років – читайте далі.
Чому Путін хоче бити по урядових будівлях України?
Насамперед хочу вас запитати щодо безпрецедентного удару по будівлі уряду. Чи можуть росіяни знову це зробити? Чи може зараз бути в зоні ризику парламент? Пленарне засідання йшло онлайн. Чи є у народних депутатів зараз страхи щодо того, чи може бути такий масований обстріл?
Ми маємо розуміти, що питання щодо удару по центру Києва, де розташовані будівлі уряду, по урядовому кварталу не знімалось взагалі. Реальна можливість того, що ворог завдасть по ньому удару, завжди є.
Я про це вже неодноразово говорив і до того, як був завданий удар. Казав, що ворог буде підіймати ставки. Ми бачили, що ворог все-таки завдав удару по парламенту.
Він намагається відсовувати "червоні лінії", зокрема, НАТО, коли в одному напрямку працює і перейшов на інший фронт. Спочатку знищення політичної еліти. Це було вбивство Андрія Парубія. Була загроза вбивства деяких, зокрема, народних депутатів.
Згодом він вже завдав удару по урядовій будівлі. Після того вже відправив дрони на польську територію. Він намагається у такий спосіб передавати сигнали, зокрема, і європейській спільноті, і європейським політикам, і політикам за океаном.
Тому загроза є. Як на неї потрібно реагувати? Багато хто до цього ставиться просто. Я говорив вже, що може бути удар. Прості люди, які не сильно розбираються в політиці, в структурі державного управління, реагують. Для них усе просто.
Хто погані? Депутати. "Нехай туди прилетить ракета, на цьому всі питання знімуться. Жити відразу усім стане краще. Тому що у всьому винні народні депутати".
Я думаю, що проблема набагато більша. Ми маємо розуміти, що якщо, не дай Боже, прилетить по будівлі парламенту під час засідання, крім того, що ми будемо мати мінімум 300 – 400 жертв, ми будемо мати дуже тяжкі наслідки, від яких держава може вже не реанімуватися.
Тому що зараз у нас фактично законодавчий орган, який єдиний в країні може ввести і воєнний стан, і мобілізацію, може приймати закони, які потрібно ухвалювати часто, щоб гнучко відповідати на реалії війни. Може бюджет затвердити, який на 50% саме військовий. Будучи представником народу, розуміючи важливість цього, саме так він його правильно розподіляє.
І ще багато інших моментів навіть в дипломатичній, геополітичній площині. Якщо у демократичній країні не стає парламенту, її вже демократичною назвати не можна. Це факт.
Наші вороги вважають нелегітимним нашого президента. Тоді питання досягнення перемир'я чи миру взагалі може не ставати. І ще до багато чого, до тяжких наслідків це дуже може призвести.
Зараз є трансляції, у прямому ефірі все відбувається. Якщо захотіти випустити ракету, то це 2 – 3 хвилини. Питання, чи хтось взагалі встигне спуститися. Але питання в наступному. Я вважаю, що зараз, під час війни, парламент має проводити свої засідання в іншому місці. Це має бути укриття. Наші хлопці в окопах.
Парламент – це має бути якесь підземелля, місце, яке спеціально обладнане. Це не для того, щоб зберегти життя Костенку або іншим персоналіям. Це питання виживання країни. Тут не залежить від прізвищ. Це залежить від інституції, яку ми маємо зберегти.
Потім, коли закінчиться війна, ця інституція має вийти і засідати вже в будинку парламенту. Показати, що війна там і воєнний стан закінчився. Я вважаю, це правильно. Це є сигналом, питанням збереження держави. Уряд, Офіс президента, усі мають бути захищені, бо це питання виживання. Тому мають бути прийняті такі рішення.
Те, що зараз відбувається – це гра на виживання країни. Прилетить чи не прилетить. Якщо Путіну потрібно буде, воно дуже швидко прилетить, і наслідки вже будуть незворотні.
Інтерв'ю з Романом Костенком: дивіться відео
Чи є дрони над Польщею підготовкою до нового нападу Росії?
Щодо України, нашого уряду, парламенту, народних депутатів усе зрозуміло. Ми воюємо безпосередньо з росіянами, вони на нас напали. Але чому дрони тоді залітають на територію Польщі? Так само помітили дрон над польським урядовим кварталом. У чому там може бути їхня ціль?
Росіяни хотіли взяти під контроль всю Україну, але це не була вся ціль Росії. Ще до повномасштабного вторгнення вони заявляли, що їхня ціль – це відкинути НАТО до кордонів 1996 року, десь до центральної Європи, і повернути вплив на всю Східну Європу, щоб бути регіональним лідером, щоб їхня сфера впливу розповсюджувалась повністю на усі ці країни.
Польща, звісно, входить в цю сферу впливу. Ми пам'ятаємо, що Росія історично майже весь час воювала з Польщею, ділила її, разом з Німеччиною починала Другу світову війну, потім розділяли Польщу, після цього країни Балтії захоплювала. Тому і зараз у них ті ж самі апетити є. Але зараз вони не в спроможність це зробити.
Проводячи заразнавчання в Білорусі, вони насамперед грають на нервах полякам, США і НАТО. "Дивіться, ми можемо зробити, а як ви нам відповісте?".
Крім того, запуск дронів і літаків вздовж кордону – це звичайна військова тактика для того, щоб змалювати реакцію військ ППО або авіації. Ми розуміємо, що військова машина – це дуже складна система.
Там постійно на різних частотах працюють, наприклад, радари. Як тільки щось попадає в зону дії на території Польщі або якоїсь іншої країни, починають відбуватися процеси, передача інформації на різних каналах. В них є спеціальні засоби в будь-якій країні, які зчитують цю інформацію, а потім її розшифровують і розуміють, де розташовані якісь засоби або придушування, або стрільби, або ще чогось.
Тому у них декілька цілей.
- Перша – вони намагаються виявити засоби протиповітряної оборони і засоби швидкого реагування Польщі, проводять розвідку.
- Друга – це геополітичні цілі. Або залякують, або показують, що вони готові до всього. Я думаю, що передають вітання у такий спосіб і країнам НАТО, і США.
У такий спосіб вони можуть готуватися до потенційного нападу? Чи це більше той елемент залякування і перевірка реакції того ж Трампа, який виходив і казав, що погано так робити, але на цьому все?
Я думаю, що зараз у них немає можливості вторгнутися ефективно в Польщу. Тому що на це потрібні сили. Для цього їм потрібно завоювати Україну, використовувати ресурс і України, і Білорусі.
Зараз, під час ведення активних бойових дій в Україні, поки наша держава бореться, знищує ворога, думаю, у них немає таких можливостей.
Тим більше Польща в НАТО, захищена 5 статтею теоретично. Як вона буде працювати – це вже інше питання. Але зараз, я думаю, це більше гра на нервах і провокації.
Чи закінчиться війна найближчим часом?
Днями народний депутат України Федір Веніславськийказав, що зараз є причини думати, що закінчення війни може бути зовсім скоро. Ви бачите такі причини? Політичні, зокрема. Чи дійсно щось таке в парламенті відбувається, про що ви можете особисто сказати, що є якісь передумови? Чи це на всякий випадок політики не голосують за якісь рішення? Тому що ми побачили не проголосовані деякі рішення в парламенті. Хтось вже готується до виборів? Хтось чекає закінчення війни?
Я не думаю. Я не бачу таких умов, які нам показували б, що війна закінчиться. Якщо ми елементарно дивимося на бюджет країни, з яким ми збираємось працювати, то з 4,5 трильйонів загального бюджету нашої країни 2,5 – це бюджет на оборону.
Це не бюджет мирного часу. Це практично такий же бюджет, навіть більший, ніж було у цьому році. Ми цей рік воювали і будемо продовжувати до кінця року.
Тому держава будує свій бюджет і складає його на те, що на наступний рік у нас також будуть продовжуватись бойові дії. Там великий дефіцит. Пріоритетом буде оборона. Будемо намагатися залучати кошти від наших партнерів. Тому я б не сказав, що зараз відбуваються якісь процеси, хтось щось не хоче голосувати, бо буде мир.
Що стосується Ukraine Facility – це дуже важлива ініціатива. Дуже правильно підтримувати деякі рішення. Але є чесне рішення, яке я сам не підтримую попри все.
Наприклад, питання Ukraine Facility, новий законопроєкт про житлову політику, де ним позбавляється право всіх військовослужбовців на отримання житла. У нас зараз військовослужбовці воюють на фронті, захищають країну.
Зараз вони по закону мають право на отримання житла. А деякі з них вже отримали житло і живуть в ньому давно. Цим Ukraine Facility вони вимагають, щоб ми забрали це житло у військовослужбовців і не давали більше ніякого.
Тому є норми, які прийнятні, а є норми, які, я вважаю, злочинні, особливо під час війни. Якщо ми хочемо давати їм якісь кредити або ще щось, то треба починати з нуля, з молодими військовослужбовцями, укладати новий соціальний договір.
А коли люди йшли під якісь гарантії 10, 15 років, люди по 10 років воюють заради цього житла, не отримуючи більше ніяких інших доходів. В армії на квартиру ти сильно не заробиш. А нам ставлять умови, що ми маємо це забрати, бо так хочуть наші партнери. Ми повинні захищати насамперед своїх і військовослужбовців, і людей.
Відповідаючи на ваше питання, чому не підтримали, під цю історію Ukraine Facility іноді заганяють такі норми, які є неприйнятними, і люди це не підтримують. Я думаю, це не стосується виборів.
Чи підвищать зарплати для військових у 2026 році?
Чи прописується в проєкті бюджету зараз підвищення заробітних плат військовим?
Я не бачу саме підвищення військовослужбовцям. Там є загальна цифра на сили безпеки і оборони. Цифра на Сили оборони не збільшена у такий спосіб, щоб можна було сказати, що там можна підвищити зарплати.
Це легко видно. Тому що минулого року у нас на Сили оборони було півтора трильйона. Зокрема, майже мільярд – це зарплати. Тільки 500 мільйонів – це закупівля військової техніки. Більша частина військового бюджету йде на утримання армії, саме військовослужбовців. Це факт. Для того, щоб їх утримувати, треба шалені гроші.
Тому я думаю, підуть іншим шляхом. Зараз є інформація про те, що в Міноборони напрацьовують законодавчі можливості – можливо, це зроблять і під законними актами – щодо контрактної армії.
За моєю інформацією, хочуть створити умови, щоб військовослужбовці, які проходять службу по мобілізації, підписували контракти. У такий спосіб створюють мотиваційні умови.
Я зараз не буду казати, яка точно цифра. Коли ти підписуєш контракт, тобі обіцяють дати умовно мільйон чи два мільйони гривень. Це буде визначено.
Тобі дають мільйон не відразу, а контракт ти підписуєш, наприклад, на два або три роки. Це буде визначено. Хтось каже два, хтось каже три. Це буде визначено. Тобі на ці два роки розкидають цей мільйон або два у вигляді підвищення заробітної плати, премії.
Що на виході отримуємо? Перше – це підвищення заробітної плати, але тільки контрактникам. Мобілізовані залишаються при своїй старій і мізерній зарплаті, яку вони мають. Особливо ті, хто не на полі бою.
Друге – це чіткі терміни служби. Тобто ти підписуєш контракт, наприклад, на два роки, і ти знаєш, що цей час отримуєш таку суму грошей, а через два роки можеш звільнитися. Такі зараз законодавчі зміни хочуть зробити в Міністерстві оборони для того, щоб зробити армію максимально контрактною. Тому, можливо, з цього щось і вийде.
Але в мене питання до тих, хто не хоче йти на контракт. Вони залишаться в своїх старих зарплатах попри те, що будуть робити поруч таку саму роботу. Але якщо таке буде, то мотивація нормальна, заробити більше грошей, які будуть давати за підписання. Плюс чіткі терміни служби.
Деталі змін у контрактній службі
Як буде з тими військовими, які вже підписали до цього контракт? Чи будуть їм перераховувати за новими стандартами?
Це питання головне, над ним працюють. Я чув, що, можливо, буде запропоновано тим, хто вже підписав контракти, перепідписати їх. Це для того, щоб отримати ці виплати. Дійсно, я згоден, це несправедливо, що хтось підписав і раніше погодився на службу, а хтось ні.
У нас є така ще одна прогалина. Якщо військовослужбовець приходить на службу і підписує контракт – на рік, два чи три – то він отримує виплату 20 тисяч гривень. А є ще контракти, які підписуються до кінця воєнного стану. Мінімальний контракт можна на рік підписувати. Так от тим, у кого контракт до кінця воєнного стану – їм не виплачують ці норми. Я вже навіть звернення робив у Міністерство оборони, це повна дискредитація.
Деякі командири, зловживаючи і економлячи кошти, спеціально це роблять. Людині підсовують контракт до кінця воєнного стану, вона підписує, не знаючи деталей. Потім кажуть, мовляв, вибач, тобі не буде виплати, тому що ти підписав не такий контракт, як треба.
Це повна дискримінація, тут потрібно також вирішувати. Я написав звернення на міністра оборони і сподіваюся, що це буде вирішено. Не можна так обманювати людей, які приходять до тебе служити, тим паче перед тим, як ти збираєшся перевести якусь частину армії на контракт.
Що насправді криється за "криміналізацією СЗЧ"?
Щодо закону про криміналізацію СЗЧ. Раніше була ухвалена норма, що чоловіки, які здійснили СЗЧ вперше, можуть повернутися і їм за це нічого не буде. Однак тепер їм знову буде загрожувати від 5 до 10 років за ґратами. Ви підтримуєте ухвалення в цілому цього законопроєкту? Чи є він у порядку денному на цей тиждень?
Ви неправильно пояснили. Немає ніякої криміналізації. Навпаки, цей закон декриміналізує СЗЧ. Ми пом'якшуємо норму. Поясню. От багато хто, не читаючи законопроєкт, говорить про те, що ми намагаємося щось криміналізувати. Ви дуже правильно кажете, що були прийняті закони, які пом'якшили.
Почнімо з того, що ніхто криміналізацію СЗЧ не прибирав. У нас як була норма від 5 до 10 років, так вона зараз є. Просто до цього внесли зміни: якщо ти пішов один раз і повернувся до певного числа, тоді з тебе знімається відповідальність. Якщо не повернувся – відповідальність присутня.
І ми давали робити це декілька разів, починаючи з березня і до серпня. Ми постійно продовжували (термін – 24 Канал). Люди поверталися.
Однак потім Генеральним штабом було, скажімо так, запропоновано інше рішення. Багато людей користувались цим: приходили, відмічалися, з них знімали кримінальну відповідальність, і вони знову "розчинялися" десь там.
А так можна було?
Ну, бачите, виходить можна було. Зробили інший підхід. Тепер ти приходиш, тебе зачисляють на службу, в тебе є кримінальна справа.
Ти служиш три місяці, і лише після трьох місяців з тебе знімають кримінальну відповідальність. Не так, що прийшов і все.
Тобто нічого не сталося такого, як всі кажуть "криміналізовано". Ні. Ми просто зробили справедливо: людина, яка хоче повернутися, служить три місяці, виконує свої обов'язки і з неї чесно знімають кримінальну відповідальність.
Ніхто не сказав, що вас будуть саджати. Саджати будуть тільки тих, хто втік і не повернувся. Це і було, це не Верховна Рада зробила, це Кримінальний Кодекс, який був прийнятий ще задовго до війни, цього ніхто не декриміналізував.
Тому часто чую історію, що Рада хоче криміналізувати СЗЧ. Ні, Рада нічого не хоче, Рада хоче, щоб люди, які перебувають в СЗЧ, поверталися і виконували свій обов'язок. Саджати ми точно нікого не хочемо. Ми хочемо, щоб країна збереглася.
Особисто я за себе буду говорити. Я вважаю, це справедливо. Прийшов, служив три місяці, нема до тебе запитань – з тебе зняли кримінальну відповідальність і далі служиш.
Як ви думаєте, із тих 200, які зараз є в СЗЧ, скільки людей можуть повернутися? За даними Офісу Генпрокурора, є 30 тисяч справ, де чоловіки повернулися на військову службу. От тепер буде мотивація повернутися?
Я ж не психолог. У нас же цей процес йде постійно з березня місяця, і там 30 – 40 тисяч повертаються, але в той же час у нас деяка кількість йде в СЗЧ. І це такий процес.
У нас зараз плюсовий баланс: більше повертаються, ніж йдуть. Але це все одно процес, я не можу сказати, скільки повернеться.
Скільки повернеться за день, за два, за місяць, рік? Тут складно сказати. Треба подивитись тенденцію, якщо за рік 30 поверталося, я думаю, буде повертатись не менше. Не будуть повертатися ті, хто хотів просто скористатися цієї нормою для того, щоб просто зняти з себе кримінальну відповідальність.
Про виїзд чоловіків 18 – 22 років
Наприкінці серпня дозволили виїзд чоловікам 18 – 22 років, ви особисто підтримуєте таке рішення? Чи справедливо у воєнний стан випускати чоловіків цієї категорії?
Я вже говорив про це декілька разів, цитували мене майже всі медіа під різними підтекстами, але я особисто проти. Я вважаю, що це несправедливо. У нас в країні яка найбільша проблема зараз? Це економіка і мобілізація.
Я не кажу про цих людей, що вони мають брати зброю та йти в окопи, хоча в нас багато людей цього віку (на фронті – 24 Канал). В мене особисто в підрозділі також є люди цього віку, які захищають країну і отримують нагороди. На них можна багато кому рівнятися.
Однак є категорія тих, яка може не йти в армію. Вони можуть десь в економіці працювати. І вони зараз працюють. Хтось офіціантами, хтось інженерами, хтось на виробництві. Вони платять податки, за які ми потім формуємо цей бюджет, про який ми з вами говоримо. З цього бюджету ми можемо підвищити зарплату нашим військовим.
Категорія 18 – 22 роки зараз не призивається на службу, вони можуть спокійно працювати. Але вони зараз беруть свої речі – і ми бачимо вже на кордонах тисячі людей, які просто виїжджають. Водночас економіка втрачає.
Ми розуміємо, що сама Росія нікуди не зникне, загроза Росії нікуди не зникне. У нас є проблема, ми говоримо, що у нас люди не підготовлені. Потрібно готувати людей не те, що зі школи, але хоча б з 18 років. Щоб вони вже готувалися, що коли вони у 25 років приходять – це майбутні сержанти, майбутні офіцери, майбутні інженери. З ними треба зараз уже працювати, а ми їм просто кажемо – їдьте, а ми тут без вас економіку будемо відбудовувати незрозуміло за чий рахунок.
Тому я, звичайно, проти. Я вважаю, це одна з найбільших помилок цієї влади. Я не знаю, скільки їх ще буде, але це те, що точно не веде нас до перемоги, а робить ще один крок до якихось непоправних дій.
З одного боку хлопців 18 років закликають йти служити в армію, підписувати контракт, отримувати мільйон, різні соціальні додаткові виплати. З іншого боку, їх випускають. Тобто можна уявити обличчя військового, який вже підписав контракт у 18 років.
Це теж несправедливість. Хтось пішов воювати, щоб через рік виїхати. А комусь сказали, мовляв, ти їдь просто так, тобі не потрібна ця війна, хтось відвоює за тебе. І от ми розділяємо людей на класи.
Так, прийнято рішення, що ця люди не воюють, але давайте вони будуть допомагати. Це наше майбутнє покоління, це майбутні політики, інженери, вчителі, військові, це майбутнє нашої країни. І вони мають бути долучені до розбудови цієї країни, до її захисту.
Ще раз, я не про окопи. Хоча там теж їм знайдуться посади. І там зараз багато людей такого ж віку, багато воює. Я вважаю, це рішення не правильне.
Федір Ваніславський, ваш колега, також висловився щодо цього рішення. Він сказав, що нарешті у хлопців буде можливість вивчитися "у Кембриджах та Оксфордах". Як ви думаєте, чи дійсно всі у нас такі розумні, щоб їхати туди вчитись, а потім будуть повертатися служити на благо Україні?
Точно в нас розумна нація і точно хтось поїде туди вчитися. Для цього, звичайно, ще й фінанси потрібні, окрім розуму, тому що це дуже дорогі навчальні заклади.
Чи будуть повертатися? Я скажу, що 18 – 22 роки це такий вік, коли ти можеш дуже швидко пристосовуватись до будь-якої країни, вивчати мову. Чи буде в них потім бажання повернутися з країни, де все добре – де немає військового стану, де немає комендантського часу, де немає обмежень? Ну, я дуже сильно сумніваюсь. Хтось повернеться, але більшість залишиться.
Про те, чи наважиться НАТО закрити небо над Україною – дивіться у відео.

