/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F53e520a848ad3c48a81c5ec2c32de404.jpg)
У Туреччині відбулася виставка українського фотографа та волонтера Сергія Гімюша
Про виставку та умови, в яких були зроблені світлини, фотограф і волонтер Сергій Гімюш розповів у коментарі Укрінформу.
Виставка фотографа і волонтера Сергія Гімюша в Стамбулі / Фото: Ольга Будник, Укрінформ
“Моя фотовиставка - це не спонтанні фото, робив їх свідомо для фіксації того, що відбувалося в перші місяці війни, для того, аби ми мали свідчення як тих страшних злочинів та руйнувань, так і героїзму українців. Кожне фото - це окреме життя, окрема історія, а іноді й не одна. Готовий поділитися цими фото як доказ російських злочинів”, - сказав у коментарі агентству Сергій Гімюш.
Він розповів, що почав волонтерську діяльність у Києвіз перших днів широкомасштабного вторгнення, коли й були зроблені перші світлини. Серед них особливо виділяє портрет хлопчика, який приїхав до дідуся та бабусі за пару днів до широкомасштабного вторгнення з Івано-Франківщини та згодом опинився в окупації.
“Коли почалася велика війна, швидко зрозумів, що ховатися для мене є неможливим, потрібно щось зробити. Я був такий не один. Отож, почали допомагати літнім людям, які залишилися самі. Після деокупації Київщини волонтерили там, потім Чернігівщина та Чорнобильська зона. Останні поїздки були на Харківщину”, - розповів Сергій Гімюш.
Поранення Сергій отримав біля Балаклеї, коли ворожий міномет влучив у авто з того боку, де він сидів. Найбільше з тих, хто перебував у автівці, постраждав саме він, вилетівши через лобове скло. Товариші надали першу медичну допомогу і через дві години Сергія доправили до лікарні. Медики провели операцію з ампутації однієї ноги й жодних гарантій на життя не давали. Згодом, протягом 15 місяців, Сергій перебував на лікуванні та реабілітації у Німеччині, де було ампутовано другу ногу.
“З нами був водій, який воював з 2014 року і він знав як надавати першу допомогу. Я майже постійно був при свідомості та все пам'ятаю до моменту прибуття в лікарню. Після операції кілька днів перебував у комі, а коли прийшов до тями, лікар сказав, що мені неймовірно пощастило залишитися живим. Я теж такої думки, це ніби другий шанс прожити життя, більше зробити доброго, більше його цінувати”, - поділився Сергій.
Чоловік вражає своїм оптимізмом, вірою в людей та в перемогу. Повернувшись в Україну продовжив роботу в компанії Укрспецекспорт. Попри ампутацію, веде дуже активний спосіб життя. У творчих планах проведення виставки в інших містах Туреччини та країнах, аби більше людей дізналися про героїзм українців та злочини Росії.
“Знати, що це не завершення життя, що все найкраще таки попереду. Зрозуміло, що будь-яка людина не може бути повністю підготовленою до втрати кінцівок. Це ненормально. Але точно можу сказати тим, хто нині переживає подібне, це не кінець, навіть навпаки, - це може навіть бути початок нового, більш усвідомленого життя. Людині, яка перший раз це проходить, можливо, варто знати, що все що попереду не таке страшне. Є в моєму переліку активностей футбол, велосипед, і скутер, і навіть лижі спробував. І багато хто дякує мені за такий приклад активності та оптимізму, для когось він став моральною підтримкою та орієнтиром”, - каже Сергій.
Він також розповів, який саме момент став вирішальним для нього після ампутації та усвідомлення докорінних змін у житті.
“Пам'ятаю цей день - 11 травня. Це перший день, коли в реанімації я зміг виспатись, вірніше поспати більше, ніж чотири години. Був дуже сонячний день і настрій став кращим. Пригадав слова перші лікаря, коли я прийшов до тями: «Вам дуже повезло». І я себе психологічно налаштувався, що мені насправді дуже сильно поталанило вижити, що це унікальний шанс, подарований долею, і я маю його цінувати й не проґавити», - розповів Гімюш.
Як він зазначив, сил також додавала віра тих, хто боровся за його життя та одужання.
“Я не мав права перед собою і перед людьми, які так сильно переживали за мене, витягували мене, рятували у надскладних умовах під обстрілами, лікували, щоб просто взяти і здатися. Я впевнений, що таким чином доля дала мені шанс робити щось корисне, бути корисним. Опустити руки – це найлегше, що можна зробити у своєму житті, і найдурніше”, - зазначив Гімюш.
Нині волонтер допомагає Україні, наближає перемогу, працюючи в компанії Укрспецекспорт, продовжує волонтерську діяльність та представляє свої світлини.
Як повідомляв Укрінформ, на благодійному вечорі, присвяченого Дню Незалежності України, провели благодійні ярмарок та аукціондля глобальної ініціативи з підтримки України – United 24.
